07 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10510/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (суддя Калашник Ю.В., повне судове рішення складено 13 січня 2025 року) в справі № 280/10510/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду у Винницькій області (далі - ГУ ПФУ у Винницькій області) про:
визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Винницькій області №083850001186 від 24 жовтня 2024 року про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підстав заяви від 17 жовтня 2024 року;
зобов'язання ГУ ПФУ у Винницькій області провести перерахунок з 01 січня 2022 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-02/339 від 10 жовтня 2024 року про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 52 % від 142905,60 грн, з 01 січня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-02/341 від 10 жовтня 2024 року про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 52 % від 154598,40 грн, з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-02/343 від 10 жовтня 2024 року про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 52 % від 174412,80 грн;
зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити виплату з урахуванням компенсації інфляційних витрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, перерахованого відповідачем на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10 жовтня 2024 року № 08-02/339, згідно з якою з 01 січня 2022 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці, складає 142905,60 грн, від 10 жовтня 2024 року №08-02/341, згідно з якою з 01 січня 2023 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці, складає 154598,40 грн, від 10 жовтня 2024 року № 08-02/343, згідно з якою з 01 січня 2024 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 174412,80 грн, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.10.2024 № 083850001186 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-02/339 від 10.10.2024, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/341, за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/343.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», перерахованого раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/339, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/341, за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/343, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі №280/10510/24, викладено пункти 3 та 4 резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-02/339 від 10.10.2024, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/341, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/343.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату, з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», перерахованого раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/339, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/341, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 10.10.2024 №08-02/343, з урахуванням раніше виплачених сум.».
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди, а після 18 лютого 2020 року (дата винесення Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) не приймались нормативно-правові акти щодо зміни розміру суддівської винагороди.
Відповідно до законів про Державний бюджет на 2022-2024 роки прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, не змінився, тому відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача.
Оскільки позивачу не перераховувалось щомісячне довічне грошове утримання, заборгованість по виплатам відсутня, немає підстав для компенсації втрати частини грошових доходів.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ у Винницькій області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди, а після 18 лютого 2020 року (дата винесення Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) не приймались нормативно-правові акти щодо зміни розміру суддівської винагороди.
Відповідно до законів про Державний бюджет на 2022-2024 роки прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, не змінився, тому відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача.
Оскільки позивачу не перераховувалось щомісячне довічне грошове утримання, заборгованість по виплатам відсутня, немає підстав для компенсації втрати частини грошових доходів.
Також зазначає, шо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить висновку, що апеляційні скарги мають бути задоволені частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №280/4250/24, яке набрало законної сили 04.10.2024, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направити позивачці та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом:
- на 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні;
- на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні;
- на 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
10.10.2024 на виконання рішення суду у справі №280/4250/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направило позивачці та до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірах: 2481 грн. (станом на 01 січня 2022 року), 2684 грн. (станом на 01 січня 2023 року), 3028 грн. (станом на 01 січня 2024 року).
Звернувшись до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання на підставі виданих ТУ ДСА України в Запорізькій області довідок, позивач отримала рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 24.10.2024 №083850001186, прийняте за принципом екстериторіальності, про відмову у перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що відповідно до частини 4 статті 142 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; судді апеляційного суду. Вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Тобто, підстави для перерахунку - відсутні.
Врахувавши правові висновки Верховного Суду, викладені у подібних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою позивача.
З огляду на те, що розгляд заяви позивача здійснювався саме ГУ ПФУ у Вінницькій області, суд першої інстанції зобов'язав ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від № 08-02/339 від 10.10.2024, № 08-02/341 від 10.10.2024, № 08-02/343 від 10.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, з метою повного та всебічного захисту прав позивача суд першої інстанції зобов'язав ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 перераховане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі, нарахованому на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від № 08-02/339 від 10.10.2024, №08-02/341 від 10.10.2024, №08-02/343 від 10.10.2024, починаючи з 01 січня відповідного календарного року, адже саме на обліку у вказаного територіального пенсійного органу перебуває позивач.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання ГУ ПФУ у Винницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 52%, а також щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 52% суд першої інстанції дійшов висновку, що у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки питання відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання ГУ ПФУ у Винницькій області у рішенні від 24.10.2024 №083850001186 взагалі не розглядалось, а відтак така вимога є передчасною.
Щодо позовних вимог про виплату грошового утримання судді у відставці з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку суд першої інстанції вказав, що оскільки відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нездійсненні з 01 січня 2022 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з вини пенсійного органу.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання законної сили, оскільки позивачем не наведено жодних обґрунтувань та не надано жодних доказів, які б підтверджували необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд визнає приведені висновки не в повній мірі обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, з 2021 року отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Позивачем подано до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - ТУ ДСА) №№ 08-02/343, 08-02/339, 08-02/341 від 10 жовтня 2024 року.
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області № 083850001186 від 24 жовтня 2024 року, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці через відсутність факту зміну розміру складових суддівської винагороди. У рішенні вказано, що за положеннями статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді встановлюється в залежності від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється на 1 січня календарного року. Починаючи з січня 2021 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102,00 грн.
Спірним в цій справі є питання права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та компенсації втрати грошових доходів.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ).
За положеннями статті 4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта статті 142 Закону № 1402-VІІІ).
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, регулюється розділом IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2) (далі - Порядок № 3-1).
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу IV Порядку № 3-1 органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
За положеннями пунктів 5 та 6 розділу IV Порядку № 3-1 довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).
Отже, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або на підставі списків, згідно з якими відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.
Судом встановлено, що позивачем надано до органу Пенсійного фонду довідки про розмір суддівської винагороди ТУ ДСА в Запорізькій області від 10 жовтня 2024 року №№ 08-02/343, 08-02/339, 08-02/341, в яких зазначено розмір суддівської винагороди станом на 01 січня відповідного року.
ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу, вказуючи на необґрунтованість розміру посадового окладі судді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року.
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб (пункт 2 частини четвертої статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022 році встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, якою установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 2481 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, якою установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 03 листопада 2023 року № 2710-IX, якою установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 3028 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум застосовується для формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів (абзац сьомий частини першої статті 2 Закону № 966-XIV).
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік (стаття 4 Закону № 966-XIV).
Відповідно, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначено у довідках, виданих уповноваженим органом, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з покликанням на встановлення законом про державний бюджет прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, який є незмінним з 2021 року.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21 сформував наступні правові висновки про те, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд зазначив, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Водночас Законом №966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIIІ.
При цьому будь-які обмеження суддівської винагороди не можуть бути застосовані іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За викладених обставин суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок довічного утримання судді у відставці.
Разом з тим, суд визнає обґрунтованими доводи апелянтів про відсутність підстав для компенсації втрати частини грошових доходів, оскільки позивачу не перераховувалось щомісячне довічне грошове утримання, заборгованість по виплатам відсутня.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За положеннями статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення);сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За приписами статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна права позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 520/1001/19, від 23 березня 2023 року у справі №520/2020/19, від 19 червня 2024 року в справі № 440/700/20.
Судом встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання у перерахованому розмірі позивачу не виплачувалось.
Тобто, на момент звернення позивача до суду перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем не проведено, відсутні докази виплати позивачу перерахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зі змісту норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 можна дійти висновку, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Суд визнає необґрунтованим врахування судом першої інстанції при вирішенні цієї частини позовних вимог висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, адже Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вирішувалось питання про застосування норм частини другої статті 122, частини третьої статті 123 КАС України у їх взаємному зв'язку з нормами Закону № 2050-ІІІ щодо початку обчислення строку звернення до суду з позовом про зобов'язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати пенсії та правових наслідків пропуску такого строку, а не власне застосування норм Закону № 2050-ІІІ.
Відтак, на цей час відсутні підстави для нарахування та виплати на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а суд першої інстанції неправильно вирішив позовні вимоги в цій частині, тому рішення суду першої інстанції в цій частині має бути змінено.
Апеляційні скарги задовольняються частково, позаяк суд відхилив доводи апелянтів стосовно відсутності підстав для перерахунку щомісячного грошового утримання позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України суд змінює розподіл судових витрат.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім передбачених випадків цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в справі № 280/10510/24 задовольнити частково.
Змінити рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в справі № 280/10510/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Винницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Виключити з абзацу четвертого резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в справі № 280/10510/24 словосполучення «, з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»,».
В абзаці шостому резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в справі № 280/10510/24 слова та цифри « 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок)» замінити словами та цифрами « 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 07 травня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 07 травня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко