07 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/1923/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Лукашової О.Б., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача що полягає в не нарахуванні, невиплаті позивачу основного розміру пенсії в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати відповідача починаючи з 02.10.2024 року щомісячно нараховувати, виплачувати позивачу основний розмір пенсії в розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням кожного збільшення мінімального розміру пенсії за віком.
Рішенням суду від 22.04.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 02.10.2024 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
29.04.2025 на адресу суду надійшла заява позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025, в частині, яка підлягає негайному виконанню. Заява мотивована тим, що поведінка відповідача, після ухвалення судом рішення, виходячи з його діянь (бездіяльності), є такою, що свідчить про ігнорування рішення суду від 22.04.2025 в частині, яка підлягає негайному виконанню, а тому необхідне здійснення судом контролю за виконанням рішення суду.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Отже, негайно виконуються рішення про присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної конкретної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір.
У цій справі судом не вирішувалися вимоги про присудження виплати (стягнення з відповідача на користь позивача) сум пенсії та не визначався розмір такого стягнення, тому підстави для допущення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць відсутні.
Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Аналіз положень ч.2 ст.382 КАС України свідчить про імперативний обов'язок суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення у разі отримання від позивача відповідної письмової заяви.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Таким чином, оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 законної сили не набрало, також враховуючи те, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом суду, а не обов'язком, суд вважає, що у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити. Крім того, незгода позивача з діями відповідача на виконання рішення суду не є підставою для встановлення судового контролю відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В той же час, як вбачається з поданої заяви позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання рішення суду, в частині, яка підлягає негайному виконанню.
Втім, нормами КАС України не передбачено такого виду судового контролю за виконанням рішення суду в тій чи іншій частині рішення. Крім зазначеного, такі вимоги заявника є безпідставними, оскільки прийняте рішення суду до негайного виконання не зверталось, так як в даній справі розглядалися вимоги зобов'язального характеру та не встановлювалися суми пенсії, які мали би бути стягнуті. Тобто рішення суду у даній справі не відносить до категорії рішень, які виконуються негайно та перелік яких зазначений в ст.371 КАС України, хоч і стосується перерахунку пенсійних виплат.
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, заяву про встановлення судового контролю слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів, у порядку встановленому ст.295 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 07.05.2025.
Суддя Олена ЛУКАШОВА