07 травня 2025 року справа № 580/1062/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправною дії Головного управління ДПС у Черкаській області та скасувати вимогу (Рішення №0066232407) про застосування санкцій та нарахування пені за несплату несвоєчасну ЄСВ та повернути позивачу безпідставно отримані кошти.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером та звільнений від обов'язку сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки), прийнята протиправно та має бути скасована судом.
Відповідач подав відзив, у якому зазначив, що позивач не звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI, оскільки в декларації за 2023 рік, самостійно визначив суму єдиного податку не зважаючи на дані уточнюючої декларації, оскільки в автоматичному режимі відбулося нарахування санкцій.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 22.11.2018 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області платником єдиного податку з 06.12.2018.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності (2 група, загальне захворювання) з 15.04.2014.
Суд врахував, що 25.03.2024 позивач подав уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку за 2023 рік, якою внесено зміни до річної декларації за 2023 рік шляхом зменшення суми єдиного податку «-».
03.01.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області сформувало рішення №0066232407, згідно яким ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3537,60грн. за несплату єдиного внеску та нараховано пеню за період з 20.02.2024 до 25.03.2024 в розмірі 619,08грн.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Так, відповідно до підпункту 14.1.1-1. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
За приписами пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановленіПодатковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом таФондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно вимог статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з цим, згідно частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону № 2464-VI категорії страхувальників, зобов'язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак є особою з інвалідністю та отримує пенсію по інвалідності. Тобто, позивач звільняється від обов'язкової сплати єдиного внеску і може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, суд врахував, що помилково визначивши самостійно для себе базу нарахування єдиного внеску, в подальшому самостійно подав уточнюючі дані без зазначення останньої, що і не заперечується сторонами.
Поряд з цим, порядок добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування визначений статтею 10 Закону № 2464-VI, згідно якої участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування може здійснюватись за заявою особи шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідач не надав договір про добровільну участь.
Отже, позивач звільнений від обов'язкової сплати єдиного внеску як особа, яка є особою з інвалідністю, а сума єдиного внеску декларації за 2023 рік визначена ним помилково.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №805/2195/17-а та, відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для врахування судом при розгляді цієї справи.
Згідно статті 2 Закону № 2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449) у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом 4 Інструкції № 449 регламентовано, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
За встановленими обставинами, позивач самостійно подав звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2023 рік., водночас, жодною нормою чинного законодавства не передбачено виникнення в особи, звільненої від вищезазначених зобов'язань, обов'язку зі сплати єдиного внеску в разі помилкового подання звіту та вдповдно штрафних санкцій.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення від 03.01.2025 Головного управління ДПС у Черкаській області №0066232407, згідно яким ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3537,60грн. за несплату єдиного внеску та нараховано пеню за період з 20.02.2024 до 25.03.2024 в розмірі 619,08грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд врахував, що матеріали справи не містять відомостей про винесення Головним управлінням ДПС у Черкаській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного податку.
Щодо позовних вимог про зобов'язання повернення позивачу безпідставно отриманих коштів, суд зазначає наступне.
Приписами підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України визначено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктів 43.1, 43.3 - 43.4 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 статті 43 ПК України).
На виконання статті 43 ПК України розроблено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі Порядок № 787) та Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 затверджений (далі - Порядок № 60).
Так, згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 60, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім'я ДПС у Казначействі. Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг, на який необхідно повернути такі кошти.
У пункті 4 розділу ІІ Порядку № 60 зазначено, що на заяви, щодо яких у Є-Журналі встановлено відмітки про підтвердження повернення коштів підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування електронних висновків, здійснюється накладання кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) цього підрозділу у строки, визначені в пункті 3 цього розділу. Інформація про повернення, щодо якого у Є-Журналі внесено відмітку про підтвердження повернення відповідної суми коштів, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС.
Відповідно до пунктів 43.5 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Як установлено судом, позивач не вчинив дій по поверненню сплачених сум, а тому відповіда не допустив протиправної бездіяльності в цій частині позовних вимог.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.01.2025 №0066232407.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР