06 травня 2025 року Справа № 580/3676/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
03.04.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії за період з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, ст.54 вказаного Закону у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії за період з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, ст.54 згаданого Закону у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та виплачувати щомісячно їй основну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком.
Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач відмовив у перерахунку пенсії всупереч чинному законодавству.
Ухвалою від 08.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме аргументи щодо пропущеного строку подання позовної заяви.
28.04.2025 на адресу суду надійшла заява вх.№21614/25 про усунення недоліків, в якій позивач не навів жодного аргументу, що пропуску строку (далі - Заява). Водночас посилається на ч.1 ст.1189 Цивільного Кодексу України (далі - ЦКУ) про особливості відшкодування ядерної шкоди, яка йому завдана внаслідок Чорнобильскої катастрофи. Стверджує, що у разі не погодження суду з такою позицією, свої мотиви має навести в рішенні по суті позовних вимог.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені.
Відповідно до ч.1 ст.1189 ЦКУ ядерна шкода відшкодовується відповідно до закону. Згідно зі ст.5 Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» ядерна шкода може бути відшкодована на підставі договору про відшкодування ядерної шкоди або рішення суду.
Пенсія є щомісячним строковим платежем, що е тотожне поняттю шкоди.
Оскільки спір стосується перерахунку пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилання позивача на відсутність застосування строків до спірних правовідносин не обгрунтоване.
Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18).
Отже, для соціальних судових спорів строк звернення до суду обчислюється з дати отримання відповідної суми коштів. Від висновку щодо обчислення строку з дати відповіді на звернення особи - Верховний Суд відступив.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов'язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.
Ухвала суду є видом рішення суду, що набиає законної сили з моменту постановлення.
З огляду на те, що заява не містить поважних причин та доводів щодо пропуску строків подання позовної заяви та має недоліки, суд має підстави для часткового повернення позовної заяви, позаяк зміст Заяви полягає виключно в не погодженні з висновками суду та власне, помилкове твердження представника позивача, що строк звернення до суду позивач не пропустив.
Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, шестимісячний строк звернення до суду пропущено, поважних причин позивач та його представник не вказують та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення Заяви відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки період заявлених позовних вимог пропущений частково (з 01.07.2021 до 03.11.2024), а в частині - з дотриманням процесуального строку, для забезпечення права на суд суд дійшов висновку продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, установивши 10 днів з дня отримання ухвали для надання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду або ж подання заяви про зменшення періоду позовних вимог, заявивши їх виключно в межах 6-місячного строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні Заяви вх. від 28.04.2025 №21614/25 ОСОБА_1 про виконання ухвали суду.
2. Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дати отримання копії цієї ухвали.
2. Копію ухвали направити позивачу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
СуддяАнжеліка БАБИЧ