про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
07 травня 2025 року справа № 580/3746/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
07.04.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 11.01.2019 по 31.12.2019 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2018, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 11.01.2019 по 31.12.2019 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2019, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2021 по 31.12.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2023 по 23.02.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити з 01.01.2018 року по 01.03.2024 року перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП; НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від ЗО серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) отриманих ним у 2018, 2019, 2020, 2021; 2022, 2023, 2024 роках грошової допомоги на оздоровлення та отриманої ним у 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань із урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2018,2019, 2020, 2021, 2022 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 Позивачу перерахованого грошового забезпечення (доходу) за період з 01.01.2018 по 23.02.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Ухвалою від 14.04.2025 суддя позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.04.2025 позивач подав до суду заяву в порядку усунення недоліків.
Ухвалою від 30.04.2025 суддя продовжив Мазуру А. Ю. строк на усунення недоліків позовної заяви.
02.05.2025 до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач просить, зокрема, визнати поважними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду та поновити його. Посилається на те, що є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу в умовах воєнного стану. Також зазначив, що фактично дізнався про нарахування грошового забезпечення 05.04.2025 після ознайомлення з відповіддю військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суддя зауважує, що в ухвалі від 14.04.2025 суддя зазначив, що відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII у редакції, яка діяла до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Ураховуючи, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строком, суддя дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу з 11.01.2019 по 18.07.2022, поданий позивачем у визначений законом строк і в цій частині позовних вимог строк звернення до суду не пропущений.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 01.03.2024, суддя врахував наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тому, до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає таке.
Суддя врахував, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, строк дії якого в подальшому був продовжений та триває донині.
З матеріалів справи суддя з'ясував, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2024 № 65 позивач звільнений з військової служби з 01.03.2024. Водночас, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 22.01.2025 № 34 ОСОБА_1 з 04.03.2024 наказ № 74 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.04.2025 щодо перерахунку грошового забезпечення. Відповідач листом від 05.04.2025 № 894/1/1261 надав відповідь на заяву позивача про відсутність правових підстав для перерахунку грошового забезпечення.
Суддя врахував, що поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Суддя врахував, що позивач є діючим військовим та проходить військову службу в умовах воєнного стану.
У Постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи зазначене, суддя дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин, тому наявні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Згідно зі статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Заявлений позов є справою незначної складності, тому підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 8 ст. 44 КАС України).
Згідно із частиною 9 статті 18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 122 розділу VI Перехідні положення Положення № 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.
Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно із абз. 21 п. 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає формування справи у змішаній формі (паперовій та електронній) за рішенням судді, у провадженні якого перебуває судова справа.
Також суд урахував, що частинами 1 та 4 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З метою офіційного з'ясування фактичних обставин, які мають значення для вирішення цієї справи, суддя дійшов висновку про необхідність витребувати у відповідача довідку про нараховане позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 01.03.2024 (по день звільнення з військової служби) в розрізі основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження.
Розпочати розгляд справи по суті з 07.06.2025 без виклику учасників справи.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 довідку про нараховане позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 01.03.2024 (по день звільнення з військової служби) в розрізі основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Запропонувати відповідачу надіслати у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі: до суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують фактичні обставини та докази надіслання їх копій позивачу.
Позивачу - встановити строк п'ять календарних днів від дати отримання відзиву для надання відповіді на відзив до суду та відповідачу.
Відповідачу - встановити строк до початку судового засідання для розгляду справи по суті для надання заперечень на відповідь на відзив до суду та позивачу.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Формування та зберігання справи здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Алла РУДЕНКО