06 травня 2025 року справа № 580/103/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановления на військовий облік ОСОБА_1 , який був виключений з військового обліку та не підлягав повторній постановці на такий облік;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити статус позивача - ОСОБА_1 як особи, що була виключена з військового обліку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач був взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.02.2019. Відповідно до даних, які містяться на першій сторінці тимчасового посвідчення від 18.03.2019 № НОМЕР_1 зазначено «тимчасове посвідчення видано замість військового квитка 05.02.2019, ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключений з військового обліку за ст. 36 п. 6 абз. 6 ЗУ «Про ВО і ВС». На другій сторінці тимчасового посвідчення від 19.03.2019 №697995 внесена відмітка «невійськовозобов'язаний, Черкаський МВК Черкаської області, 05.02.2019, ст. 37 п. 6 абз. 6 ЗУ «Про ВО та ВС». Тобто, станом на дату внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку діяла норма ст. 37 «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема: «Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину». Як вбачається з вироку Апеляційного суду Донецької області від 25.05.2007 позивача засуджено за п.п. 4, 6, 12 ч, 2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,4, 6, 12, ч.4 ст.187, ч.3 ст. 357, ч.1 ст.70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.07.2008 вирок приведений у відповідність до ЗУ «Про внесення змін в КК та КПК відносно гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 р., із вироку виключено ч.2 ст.15, п.1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі. Таким чином, злочин, за вчинення якого було засуджено позивача, станом на час його вчинення та винесення вироку, визнавався тяжким. Позивачем було оновлено свої дані через додаток «Резерв+». Згідно даних, які відображено у додатку «Резерв+» станом на 01.10.2024 позивач «виключений» з військового обліку, катьковослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом приведення позовних вимог у відповідність до приписів статті 5 КАС України, надавши відповідне уточнення.
Позивачем 20.01.2025 (вх.№2646/25) на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2025 подано заяву про уточнення позовних вимог, які сформовано відповідно до статті 5 КАС України.
Ухвалою від 27.01.2025 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
На виконання вимог ухвали від 27.01.2025, позивачем 30.01.2025 надано докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 31.01.2025 17:16, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Згідно довідки про звільнення серії ЛЬВ №15256, виданої Дрогобицькою виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області №40, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше судимий 25.05.2007 Апеляційним судом Донецької області за ст. ст. 115 ч. 2 п. 4, 6, 12, 15 ч.2-115, ч.2 пп. 1, 4, 6, 12, 187 ч.4, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ухвалою Дрогобицького мрс від 28.01.2016 зараховано час попереднього ув'язнення з 16.11.05 по 27.12.07 згідно ЗУ №838-VI - 26.11.15, відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 16.11.2005 по 05.10.2016 та звільнений з Дрогобицькій виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області №40 за закінченням терміну покарання.
Згідно тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_1 від 18.03.2019, форми №3, виданого військовозобов'язаному 1987 року народження, ОСОБА_1 в тому, що він дійсно прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 957032А за посадою днювальний код КЕС.
05.02.2019 ОСОБА_1 виключено з військового обліку за ст.37 п.6 абз. 6 ЗУ «Про ВО та ВС», зазначене підтверджується записом в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 18.03.2019.
За даними військово-облікового документа, сформованого із застосуванням системи «Резерв+», станом на 01.10.2024, ОСОБА_1 виключений з військового обліку, категорія обліку не військовозобов'язаний.
За даними військово-облікового документа, сформованого із застосуванням системи «Резерв+», станом на 14.12.2024, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов'язаний.
Представником позивача на адресу відповідача направлено адвокатський запит щодо надання інформації та/або документів, які б підтверджували правомірність зміни статусу позивача, який отримано відповідачем 19.12.2024 за вх. №34094.
Відповідь на вказаний адвокатський запит відповідач не надав.
Позивач вважаючи, протиправними дії відповідача щодо постановления його на військовий облік, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають надалі.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, у редакції від 29.11.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
взяття громадян на військовий облік;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII визначено що, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі-Порядок №1487). Згідно з п. 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції до 18.05.2024), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 05.02.2019 виключений з військового обліку за ст. 37 п.6 абз. 6 ЗУ «Про ВО та ВС». Зазначене підтверджується записом в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, яке видане замість військового квитка № НОМЕР_1 від 18.03.2019.
Відтак, позивач був виключений з військового обліку військовослужбовців як особа, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Водночас, до Закону № 2233-XII були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, відповідно до яких статтю 37 Закону № 2233-XII викладено у новій редакції.
Зокрема, частиною 6 статті 37 № 2233-XII установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, підстава «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Окрім того, згідно з пунктом 4 розділу Загальні питання Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З наведеного можна зробити висновок, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
Отже, з 18.05.2024 відповідач мав повноваження на взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних, навіть попри те, що до цієї дати він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних як особа, яка вчинила тяжкий злочин.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд доходить до висновку, що такі вчинені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.
Тому позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо постановлення на військовий облік позивача задоволенню не підлягає, як і похідна від неї - зобов'язання відповідача поновити статус позивача як особи, що була виключена з військового обліку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ