Справа № 560/7655/25
07 травня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення за результатом розгляду рапорта ОСОБА_1 від 09.04.2025 року про звільнення з військової служби на підставі абзацу 7 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок i військову службу» у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 на підставі абзацу 7 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок i військову службу» у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.
Позивач заявляє у позовній одну позовну вимогу немайнового характеру.
Частиною ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання вказаного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 968,96 грн (3028,00 * 0,4*0,8).
Суд встановив, що позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Проте, у позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Надаючи оцінку вказаному твердженню, суд враховує, що положеннями п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження за цим позовом є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення за результатом розгляду рапорта ОСОБА_1 від 09.04.2025 року про звільнення з військової служби на підставі абзацу 7 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок i військову службу» у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
Таким чином, зазначені вище вимоги позивача спрямовані на прийняття відповідачем рішення про звільнення його з військової служби, а тому не стосуються виконання ним обов'язків військової служби.
З огляду на викладене, на відповідні вимоги позивача не поширюються пільги, визначені положеннями п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Зазначений вище недолік свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання цього позову в сумі 968,96 грн або документів, які підтверджують право на звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.К. Блонський