Справа № 420/11775/25
05 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року, та відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум..
Ухвалою суду від 22.04.2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року (поза шести місяців до звернення до суду).
Отже, позивачу необхідно було подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вищезазначеної ухвали позивачем до суду надано заяву, в якій останній просить поновити позивачу строк на звернення до суду із даними вимогами.
Також позивачем зазначено, що питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром починаючи з 01.03.2022 року виникло саме, після виконання Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/19735/21 від 28.12.2021 року. У відповідності до вищезгаданого рішення, відповідачем 23.02.2022 року проведено перерахунок пенсії, що підтверджується матеріалами пенсійної справи доданих до позову, та після чого починаючи з наступного місяця з 01.03.2022 року, підсумок пенсії (з надбавками) склав 21 926, 05 грн., а до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії: 19 340 грн. Тобто, після виконання вищезгаданого рішення у Позивача виникло обмеження пенсії максимальним розміром. Отже, саме з 01.03.2022 року виникла підстава для звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про зняття обмеження пенсії. Крім того, позивач зазначає, що двомісячна доплата у розмірі 2000 грн згідно Постановою №713, була припинена також після виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/19735/21 від 28.12.2021 року, на підставі якого 23.02.2022 року проведено перерахунок пенсії, що підтверджується матеріалами пенсійної справи доданих до позову, та після чого починаючи з наступного місяця з 01.03.2022 року доплата у розмірі 2000 грн, перестала нараховуватися та виплачуватися. При цьому, покликаючись на постанову Верховного Суду від 25 вересня 2023 року по справі №380/1907/23 зазначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Тобто, вказаною заявою позивач фактично стверджує, що початком обчислення строку звернення до суд з даним позовом є отримання відповіді від пенсійного органу, з якого він дізнався про припинення йому виплати /не нарахування спірної доплати до пенсії.
Разом з тим, в ухвалі суду про залишення позову без руху судом вже надавалась оцінка вказаному доводу позивача.
Твердження позивача спростовуються правовими висновками, зокрема:
1) Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
2) Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, за якою відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
3) Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23 (адміністративне провадження № К/990/453/24) дійшов висновку, що пенсійні виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позову, позивач фактично оскаржує дії/бездіяльність відповідача щодо обмеження пенсії з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року, та відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, в той час як з позовом звернувся 18.04.2025 року, то встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк щодо нарахування та виплати доплати і підвищення до пенсії за період з .03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року є пропущеним.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Щодо покликання позивача на судову практику Верховного Суду з означених питань, то суд зауважує, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа №755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду 31.03.2021 року справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі. ( постанова).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищевказане та враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в клопотанні (заяві) не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, суд дійшов висновку про повернення позивачу позову в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, та відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум, за який, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, правовідносини не можуть вважатись спірними.
В іншій частині вимог за період з 01.03.2025 року адміністративний позов підсудний Одеському окружному адміністративному суду, позов подано у строк, встановлений законом, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст.169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст.170 КАС України не встановлено.
З наведених підстав суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч.2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України критеріїв, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України критеріїв, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. ч. 6-9 ст.80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З огляду на зазначене, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 в частині, що стосується спірного питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 12, 72, 77, 80, 160, 161, 171, 248, 257-261 КАС України, суддя,-
В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за період з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,.
Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (ст.262).
Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву, із доданими до нього доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення. Відзив на позовну заяву має відповідати вимогам статті 162 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 в частині, що стосується спірного питання.
Витребувані докази надати суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Справа розглядатиметься Одеським окружним адміністративним судом, суддею одноособово, під головуванням судді Василяки Д.К.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К. Василяка