Справа № 420/33561/24
05 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Херсонської області в періоди з 01 січня 2023 року по 13 квітня 2024 року в збільшеному розмірі до 100000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
зобов'язати військову частину № НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Херсонської області в період з 01 січня 2023 року по 13 квітня 2024 року в збільшеному розмірі до 100000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах..
В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_5 та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом), у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони по батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил оборони держави. Позивач зазначає, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що в період часу з 01.01.2023 по 13.04.2024 (окрім 3 календарних днів) підполковник ОСОБА_1 перебував поза межами районів ведення воєнних (бойових) дій на Правому березі річки Дніпро, зокрема: н.п. Херсон та н.п. Лупареве Херсонської області та виконував бойові/спеціальні завдання не пов'язані із безпосереднім вогневим контактом або вогневим ураженням військ країни агресора, тобто такі, що не підпадають під перелік визначений в межах пунктів 3 Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 36 та пунктом 3 «Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 № 726, а отже права на додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022; № 168 у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, за час перебування поза районами ведення воєнних (бойових) дій визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України останній не набув. Натомість вищевказаний військовослужбовець щомісячно отримував додаткову грошову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмір 30 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу виконання службових обов'язків, бойових і спеціальних завдань поза районами ведення воєнних (бойових) дій.
Ухвалою суду від 09.12.2024 року витребувано у Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін) інформацію та належним чином засвідчені копії документів, зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року повновлено порвадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін).
Як зазначає позивач, протягом спірного періоду з 01 січня 2023 року по 13 квітня 2024 року він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом), у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони по батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил оборони держави, а відтак набув право на додаткову винагороду в збільшеному розмірі до 100000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно довідки від 14.12.2024 року Військової частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін) зазначено, що відповідно до даних, що містяться в межах Журналу бойових дій головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону Державно прикордонної служби України від 01.09.2023 № 5/33 (гриф), на підтвердження того факту, що підполковник ОСОБА_1 , в період часу 01.01.2023 по 13.04.2024 - здебільшого виконував бойові (спеціальні) завдання, приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, безпосередньо у період здійснення таких заходів, поза районами ведення воєнних (бойових) дій визначених наказами Головнокомандувача ЗСУ, перебуваючи в н. п. Херсон, н.п. Лупареве, тобто на правому березі р. Дніпро (в межах територіальних громад, які не визначені наказами Головнокомандувача ЗСУ, як райони ведення воєнних (бойових) дій). Також даною довідкою підтверджується той факт, що ОСОБА_1 у вказаний вище проміжок часу, виконував бойові (спеціальні) завдання визначені бойовим розпорядженням ОУВ «Херсон» від 22.11.2022 № 320 (гриф), визначені в межах пунктів 4 «Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 36 та «Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 № 726, поза районами ведення воєнних (бойових) дій, і відповідно за їх виконання отримував додаткову грошову винагороду передбачену ПКМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць. Окрім, 1 календарного дня в січні 2024 року та 2 календарних днів в лютому 2024 року коли ОСОБА_2 виконував бойові (спеціальні) завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, безпосередньо на о. Карантинному, за що останній отримав додаткову винагороду передбачену ПКМУ від 28.02.2022 № 168 у збільшеному до 100 000 грн. розмірі. Натомість, бойових (спеціальних) завдань, які 6 підпадали під перелік визначений пунктом 3 «Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 36 та пункту 3 «Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 № 726, у визначений період часу (окрім вказаних вище 3 календарних днів) перебуваючи в районах ведення бойових дій даний військовослужбовець не виконував. Дана довідка видається з метою недопущення витоку інформації із обмеженим доступом, що міститься в бойових, оперативно-бойових та службових документах.
У відповідності до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Згідно з приписами ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як передбачено статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови № 168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано накази від 31.03.2022 № 164-АГ та від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (Накази № 164-АГ та № 392-АГ), пунктом 1 яких передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.
Відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Наказом № 164-АГ (який діяв по 31 липня 2022 року) механізм реалізації права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
З 01.08.2022 діяв Наказ № 392-АГ, Пунктом 1 якого передбачалось, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником (пункт 2 Наказу № 392-АГ).
Згідно з пунктом 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційновахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно пункту 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі завдань відряджені.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп). включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах. передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу
Згідно з пунктом 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Пунктом 11 Наказу № 392-АГ передбачено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах. передбачених пунктом 2 цього наказу подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Пунктом 12 Наказу № 392-АГ встановлено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, є відповідні накази начальника (командира) органу Держприкордонслужби, в яких проходить службу військовослужбовець, які видаються у разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, що засвідчується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У свою чергу, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.
Визначальним питанням у цій справі є встановлення обставин, які б підтверджували або спростовували твердження позивача щодо допущеної відповідачем протиправної бездіяльності у правовідносинах за спірні періоди.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію щодо застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби у спірних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 120/12613/23 Верховний Суд зазначив, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив'язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
Верховний Суд звернув увагу, що згідно з Наказом № 164-АГ підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов'язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відрядженні військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).
Виходячи з наведених положень Наказу № 164-АГ, Верховний Суд дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.
Водночас Верховний Суд зауважив, що Накази № 392/0/81-22-АГ і № 628/0/81-22-АГ змінили підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з Наказом № 164-АГ, який діяв до 01 липня 2022 року. При цьому, хоч перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, Наказ № 392/0/81-22-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено Наказом № 164-АГ. Зокрема, Наказ № 392/0/81-22-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість Наказ № 628/0/81-22-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.
Підсумовуючи, Верховний Суд констатував, при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені Наказами № 392/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ, і оцінювати надані документи відповідно до їхніх вимог. Лише на основі такого підходу можна об'єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.
Отже, у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Однак, суд звертає увагу, що таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
За змістом пункту 1 Постанови № 168 (в редакції від 18.10.2022) збільшена додаткова винагорода виплачується, зокрема, військовослужбовцям, які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В подальшому до постанови № 168 неодноразово вносились зміни, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора».
Відповідно до п. 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36).
Згідно з п. 2 Порядку № 36 на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується, зокрема, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Відповідно до п.7 Порядку № 36 райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Порядок № 36 набув чинності 01.02.2023 року та втратив чинність 05.09.2023 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 року № 726, затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості № 726).
Відповідно до п. 2 Особливостей № 726 на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується, зокрема, у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах
Згідно із п. 12 Особливостей № 726 райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26, від 14.02.2023 № 35, від 01.03.2023 № 52, від 17.03.2023 № 67, від 17.03.2023 № 68, від 01.04.2023 № 89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, від 01.07.2023 № 183, від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247, від 01.10.2023 № 273, від 01.11.2023 № 301, від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 № 2, від 01.02.2024 № 42, від 01.03.2024 № 82, від 01.04.2024 № 121, від 01.05.2024 № 170, від 02.06.2024 № 235, від 03.07.2024 № 293, від 05.08.2024 № 361, від 03.09.2024 № 400, від 04.10.2024 № 461 в спірний період до районів ведення воєнних (бойових) дій не відносилися Херсонська міська територіальна громада, до якої віднесено м. Херсон, а також Галицинівська сільська об'єднана територіальна громада Миколаївського району Миколаївської області, до якої входить село Лупареве.
Відповідач зазначив, що позивач в спірний період виконував посадові обов'язки в НОМЕР_3 прикордонному загоні в межах н.п. Херсон, АДРЕСА_2 , тобто на правому березі річки Дніпро.
В свою чергу, позивач не заперечував, що виконував завдання на правому березі річки Дніпро, проте наголошував, що Постановою №168 не передбачено чіткого визначення території, на якій повинен здійснювати бойові дії (або заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) військовослужбовець, що пов'язується з виплатою збільшеної додаткової винагороди.
Разом з тим, до спірних правовідносин застосуванню підлягає затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України перелік територій ведення бойових дій, який являється спеціальним при вирішенні правовідносин, що виникають під час проходження військової служби.
Отже територія, на якій позивач виконував завдання під час проходження військової служби, не відноситься до територій бойових дій, виконання бойових завдань на території якої виплачується збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода.
Крім того, суд зазначає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов'язків у складі Військової частини НОМЕР_2 без доказів безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для військової частини обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що позивачу у спірний період здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в розмірах, визначених відповідними керівними документами пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в районах ведення бойових дій в розмірі 100000 гривень (пропорційно) та поза межами відповідних районів ведення бойових дій в розмірі 30000 гривень (пропорційно).
При зверненні до суду позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження безпосередньої його участі у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у інші періоди з січня 2023 року, ніж ті, за які відповідачем здійснено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах у інші періоди, ніж ті, за які відповідачем здійснено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що право позивача на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у оскаржуваний період не виникло, оскільки інформації, що позивачем у цей період виконувались бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), та доказів на підтвердження цієї інформації, суду надано не було.
За таких обставин, наявними матеріалами справи не підтверджено допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати Позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови №168 з січня 2023 року.
Суд не бере до уваги посилання позивача на наведені у додаткових поясненнях висновки Верховного Суду, з тих підстав, що вони викладені при виборі і застосуванні норм права, чинних в іншій редакції на підставі інших фактичних обставин.
На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка
.