07 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1819/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення №110650000366 від 02 січня 2025 року Головного Управління Пенсійного фонду України в хмельницькій області сформоване в Централізованій підсистемі «Призначення та виплата пенсій» ІКІС ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу";
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 26.12.2024 на пенсію державного службовця за віком, відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 29.11.1994 по 16.12.2024 для обчислення розміру пенсії, з урахуванням наданих із заявою довідок від 25.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця: №155 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів , що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державної органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби(посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) на посаді головного інспектора станом на грудень 2024 року, видану головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області; №156 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд); №158 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців та яка на день виходу на пенсію займала посаду в державних органах, що провели класифікацію або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). 26.12.2024 звернулася із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016, до якої долучила довідки Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №155, №156 та №158 від 25.12.2024.
Вказує, що її заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та прийнято рішення №110650000366 від 02.01.2025 про відмову у переведенні її на пенсію за віком згідно Закону №889-VIII з підстав відсутності достатнього стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (зараховано 11 місяців), оскільки статтею 25 цього закону визначено сім категорій посад державних службовців, залежно від яких встановлюються ранги державних службовців, а посадовим особам органів податкової служби згідно з статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, і відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Законe України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Вважає рішення відповідача про відмову у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII протиправним, тому що на момент звернення із відповідною заявою мала необхідний вік, страховий стаж та стаж державної служби (понад 20 років здобутий на посадах державної служби до 01.05.2016).
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.
Ухвала суду від 24.03.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі була надіслана до "Електронного кабінету" Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та доставлена того ж дня о 21 год. 35 хв., що підтверджується довідкою уповноваженого працівника суду від 26.03.2025, яку долучено до матеріалів справи.
Відтак, відповідно до частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
06.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, надало суду пояснення щодо позову у яких заперечило проти задоволення позовних вимог.
Вказує, що позивач 26.12.2024 звернулася до Головного управління із заявою про переведення з пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. Вказану заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та прийнято рішення від 02.01.2025 за №110650000366 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до норм Закону України “Про державну службу».
Зазначає, що статтею 25 Закону №3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, в залежності від яких, встановлюються ранги державних службовців. При цьому, позивачем, а ні до заяви про переведення на пенсію за нормами Закону України “Про державну службу», а ні до позовної заяви не додано доказів віднесення займаних ним посад до відповідної категорії державної служби. У зв'язку з відсутністю у позивача достатнього стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців до 01.05.2016, підстави для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» відсутні.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
24.03.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки, визначені частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, витребувано докази по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
26.12.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградські області із заявою про перехід на пенсію за Законом України “Про державну службу» (а.с. 13).
Разом із заявою позивач надала документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, зокрема, довідки Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.12.2024:
- №155 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2024 року (а.с. 10);
- №156 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 (а.с. 11).
- №158 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби за листопад 2024 (а.с. 12).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградські області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за результатами чого було прийнято рішення від 02.01.2025 за № 110650000366 про відмову переведенні її на пенсію за віком згідно Закону №889-VIII з підстав відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України станом на 01.05.2016. До стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, зараховано періоди роботи з 29.11.1994 по 02.05.1995 та з 05.07.2013 по 30.12.2013 (всього 11 місяців до 01.05.2016) (а.с.16).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, статтею 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, Закон №889-VIII у пункті 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" містить норму, якою встановлено, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 вказаного розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем в основу оскаржуваного рішення покладено висновки про те, що посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343-1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII. Особи, які станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VIII) не мають необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII, права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII не мають.
Згідно з інформацією, яка міститься у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 26.09.1980 (а.с. 17-27) позивач із 29.11.1994 по 16.12.2024 безперервно працювала на різних посадах в органах державної податкової служби
Станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 перебувала на посаді заступника начальника - начальника Вільшанського відділення Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
Також, 29.11.1994 позивач прийняла присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу». 03.05.1995 ОСОБА_1 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу, а 25.12.1997 - інспектора податкової служби 1 (першого) рангу. Наказом №1755 від 05.07.2013 позивачу присвоєно десятий ранг державного службовця. 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання - інспектора податкової та митної справи І(першого) рангу, а 11.09.2015 - звання радника податкової та митної справи ІІІ (третього) рангу. Наказом від 03.03.2018 №404-о ОСОБА_1 присвоєно достроково спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ (другого) рангу. 22.08.2019 позивачу присвоєно 5 (п'ятий) ранг державної служби, а 23.08.2022 (четвертий ) ранг державної служби.
Частина перша статті 25 Закону №3723-XII визначала, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Відповідно до статті першої Закону №3723-XII, який був чинним протягом періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах податкової служби, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-XII (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону №509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Частина сьома статті 15 Закону №509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону №509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частина четверта статті 15 Закону №509-XII передбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно з положеннями статті 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно з абзацом другим пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (чинного до набрання законної сили Законом № 889-VIII, далі - Порядок №283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служ-би, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Крім того, частиною 18 статті 37 Закону України №3723-XII встановлено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; інспектор податкової служби IV рангу; молодший інспектор податкової служби.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839, що був чинним до 16.10.2020 (далі по тексту - Порядок №839).
Згідно з пунктом 9 Порядку №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців. Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами пункту 3 Порядку №839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №306.
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 у справі №21-275а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-XII дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а, від 13.12.2018 у справі №539/1855/17, від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посадах до 01.05.2016 та обчислений у відповідності до положень Порядку обчислення стажу державної служби, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994.
Стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби або прирівняних до них посадах зараховується до страхового стажу, і відповідно до статті 90 Закону №889-VIII є підставою для призначення пенсії та обчислення її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.
Конституційний Суд України в рішенні від 23.12.2022 №3-р/2022 виклав аналогічну правову позицію, зазначивши наступне: “…підпункт 1пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону №889, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Вказана постанова Верховного Суду є останньою, що винесена Верховним Судом у подібних правовідносинах, а тому попередні його постанови застосуванню не підлягають.
Згідно спірного рішення №110650000366 від 02.01.2025 відповідачем зараховані до стажу роботи на посадах державної служби та не є спірними періоди роботи з 29.11.2024 по 02.05.1995 та з 05.07.2013 по 30.12.2013.
Отже, за встановлених обставин та наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 03.05.1995 по 04.07.2013 та з 31.12.2013 по 01.05.2016 на посадах в органах державної податкової служби неправомірно не враховано відповідачем до стажу роботи на посадах державної служби.
Також, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" - 26.12.2024, отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, досягла віку 63 років, станом на 01.05.2016 мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, тому суд дійшов висновку, що вона набула право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.
Враховуючи наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №110650000366 від 02.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується зобов'язання провести нарахування (перерахунок) пенсії позивачу з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.12.2024 №155, №156 та №158, суд зазначає, що у справі, яка розглядається спір виник щодо права позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачем.
У свою чергу, вимоги позивача зобов'язати пенсійний орган здійснити нарахування (перерахунок) та виплату пенсії, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 25.12.2024 №155 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державної органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби(посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) на посаді головного інспектора станом на грудень 2024 року; №156 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд); №158 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців та яка на день виходу на пенсію займала посаду в державних органах, що провели класифікацію або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду висловленою у постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22.
Крім цього, суд зауважує, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №110650000366 від 02.01.2025 не містить жодних обґрунтувань щодо неможливості врахування вищевказаних довідок при здійсненні відповідного перерахунку.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсії 26.12.2024, то саме з цієї дати необхідно здійснити переведення на інший вид пенсії.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Так, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
З огляду на встановлені судом обставини - надання позивачем усього переліку документів, досягненням пенсійного віку, наявністю стажу державної служби та страхового стажу, для належного та повного захисту порушених прав позивача, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 03.05.1995 по 04.07.2013 та з 31.12.2013 по 01.05.2016, та перевести її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком згідно із Законом України “Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII з 26.12.2024.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач приймаючи оспорюване рішення №110650000366 від 02.01.2025, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірності свого рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частин першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №110650000366 від 02.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи в податкових органах з 03.05.1995 по 04.07.2013 та з 31.12.2013 по 01.05.2016, та перевести її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком згідно із Законом України “Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII з 26.12.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, вулиця Гната Чекірди, 10, місто Хмельницький, Хмельницька область, 65012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 травня 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, вулиця Гната Чекірди, 10, місто Хмельницький, Хмельницька область, 65012).
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК