jgszR
07 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2123/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) (вул.Фонтанська дорога, 10, м.Одеса, Одеська область, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат,
Військова академія (м. Одеса) (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 29329 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн 18 коп..
Позов мотивовано тим, що 20 липня 2017 року між МО України в особі начальника Військової академії генерал-майора ОСОБА_2 і курсантом ОСОБА_1 укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання "лейтенант". В подальшому, ОСОБА_1 звернувся з рапортом про відрахування через небажання продовжувати навчання. Наказом начальника Військової академії від 27.02.2018 №16-РС згідно рапорту та протоколу вченої ради від 25.01.2018 №6 у відповідності до абз. 2 пункту 3.1 абз.7 пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 №490 солдата ОСОБА_1 , було відраховано з числа курсантів "через небажання продовжувати навчання". Згідно довідки-розрахунку від 27.02.2018 №1/55/208, складеної Військовою академією (м.Одеса), загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м.Одеса), становить 29329 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн 18 коп.. Отже позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, які у добровільному порядку ним не відшкодовано, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 07.04.2025 відкрито провадження, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.22).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання (а.с.15), однак поштове відправлення поверталися до суду без вручення з незалежних від суду причин (а.с.24).
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач будь-яких письмових пояснень, відзиву або заперечень проти позову до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.
Між МО України в особі т.в.о. начальника Військової академії генерал-майора ОСОБА_2 та відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
22.01.2018 відповідачем подано рапорт про відрахування з навчання через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Військової академії від 27.02.2018 року №16-РС, згідно рапорту та протоколу вченої ради від 25.01.2018 року №6, відповідача було відраховано з числа курсантів "через небажання продовжувати навчання".
З 27.02.2018 відповідача виключено із списків особового складу Військової академії та знято з усіх видів забезпечення.
Згідно довідки-розрахунку від 27.02.2018 №1/55/208 загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в академії, становить всього 29329 грн 18 коп., з яких: грошове забезпечення - 4932,39 грн; продовольче забезпечення - 13894,62 грн; речове забезпечення - 2190,73 грн; медичне забезпечення - 3621,74 грн; спожиті комунальні послуги та енергоносії - 4689,70 грн (а.с.10).
17.03.2025 відповідачу направлено вимогу-пропозицію вих.№26/5/704 та запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги сплатити суму заборгованості (а.с.8).
Враховуючи, що відповідачем добровільно не відшкодовано витрати на його утримання у вищому військовому навчальному закладі відповідно до умов контракту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статі 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
При вирішенні спірних правовідносин суд застосовує правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), згідно якої указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Згідно з частиною 5статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно статті 3 "Про Збройні Сили України" організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на день відрахування відповідача з числа курсантів), яким передбачено, зокрема:
- види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу (частина 6 статті 2);
- курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку (частина 10 статті 25).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 було затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №964, в редакції, чинній на день відрахування відповідача з числа курсантів), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Пунктом 3 Порядку №964 передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Пунктом 4 Порядку №964 визначено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно пункту 6 Порядку №964, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з
утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю:
курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання;
курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано наказ "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки - розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. (п. 7 Порядку № 964)
Аналіз наведених законодавчих положень у контексті даних спірних правовідносин свідчить про обов'язок курсанта в разі дострокового розірвання контракту, зокрема, через небажання продовжувати навчання, відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
У разі відмови курсанта добровільно відшкодувати такі витрати способом захисту та поновлення порушеного права держави є відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому військовому навчальному закладі шляхом звернення відповідного військового навчального закладу до суду з позовною заявою.
Як підтверджено матеріалами справи, відповідач проходив військову службу (навчання) у Військовій академії (м. Одеса).
27.08.2018 р. достроково припинено контракт про проходження відповідачем військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до п. 1 контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, укладеного між МО України в особі т.в.о. начальника Військової академії (м. Одеса) генерал-майора ОСОБА_2 та відповідачем, останній взяв на себе зобов'язання, зокрема:"добровільно відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язанні з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання…..".
Згідно до проведених позивачем розрахунків, фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, склали 29329,18 грн.
У рапорті від 22.01.2018 відповідач зазначив, що про порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, попереджений.
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував (доказів протилежного суду не надано).
За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, враховуючи те, що суду не надано доказів відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, які підтверджуються наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Оскільки спір у справі вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною другою статті 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у розмірі 29329 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн 18 коп..
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК