про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2868/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2025 за номерами: 00004132404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплати фізичними особами за результатами річного декларування 7464231,00 грн та штрафних санкцій на суму 1274467,16 грн, що разом становить до сплати 8738698,16 грн; 00004142404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 728224,84 грн, з яких 622019,25 грн сума збільшення зобов'язання і 106205,59 грн штрафних санкцій; 00004152404, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 105751957,50 грн, з яких 2115031,50 грн штрафних санкцій та 8460126,00 грн сума збільшення донарахування податку на додану вартість.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою - підприємцем становить:
- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суддею встановлено, що позовна заява містить три вимоги майнового характеру (визнання протиправними та скасування трьох податкових повідомлень-рішень від 16.01.2025 на загальну суму 20042080,50 грн) за які слід сплатити 12112,00 грн судового збору з розрахунку (15140,00 грн х 0,8).
Натомість, позивачем до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору (платіжна інструкція №1714 від 01.04.2025) на суму 3633,60 грн. Отже, позивачем сплачено судовий збір не в повному розмірі.
Відповідно до частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Позивачем подано до суду позовну заяву через підсистему "Електронний суд", проте докази направлення позовної заяви відповідачу відсутні.
З огляду на наведені обставини, позивачу необхідно надати до суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Частиною 4 статтею 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 16.01.2025 №00004132404, №00004142404; №00004152404. Позивачем було використано адміністративну процедуру оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, 27.01.2025 позивачем направлено до Державної податкової служби України скаргу №3895 від 28.01.2025.
Рішенням Державної податкової служби України від 28.03.2025 №8836/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 16.01.2025 №00004132404, №00004142404; №00004152404 залишені без змін, а скаргу без задоволення.
Представник позивача в позовній заяві стверджує, що, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 23.05.2024 у справі №420/12562/23, від 10.05.2024 у справі №520/1810/23.
Відтак, зважаючи на те, що предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань, а також враховуючи факт використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Підпунктом 57.17.3 пункту 57.17 статті 57 ПК України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
З матеріалів справи встановлено, що рішення Державної податкової служби України від 28.03.2025 №8836/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги позивач отримав 31.03.2025, що підтверджується інформацією трекінгу №0601129251992 поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти.
Відтак, строк звернення до суду з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.01.2025 №00004132404; №00004142404; №00004152404 розпочався 01.04.2025, та тривав протягом одного місяця відповідно до 30.04.2025.
Проте, до суду з цим позовом позивач звернулася 02.05.2025, тобто поза межами встановленого строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем при поданні позову заяви про поновлення строку звернення до суду не подано.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 8478,40 грн; доказів надсилання копії позовної заяви із доданими документами відповідачу; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК