07 травня 2025 року № 320/15697/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРБІЛДІНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРБІЛДІНГ» (далі по тексту також позивач, ТОВ «ПРБІЛДІНГ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №№0002408/0706, 0002409/0706, 0002410/0706 та 0002411/0706.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив про недотримання контролюючим органом законодавчо визначеної процедури проведення перевірки в частині направлення на адресу позивача запиту про надання інформації, який повинен містити чіткі обставини, що підтверджують порушення, вчинені платником податків.
Позивач наголосив на невідповідності в акті перевірки інформації щодо головного бухгалтера. Щодо доводів відповідача про ненадання відомостей про об'єкти оподаткування, позивач зазначив, що під час перевірки він керувався письмовими запитами контролюючого органу та надавав вичерпну/наявну інформації відповідно до супровідних листів.
Позивач зазначив, що податкова перевірка не може виходити за межі предмету, виду та періоду перевірки, а тому витребування документів і відомостей, що виходять за межі виду перевірки є свідченням порушення порядку її проведення.
Позивач стверджує, що документи, які підтверджують законність декларування від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 1000 тис. грн за жовтень 2023 року, були надані своєчасно та у повному обсязі. Щодо решти витребуваних документів, позивач наголосив на тому, що переважна їх більшість жодним чином не стосується предмету перевірки.
Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем доступу до нежитлових приміщень для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, ТОВ «ПРБІЛДІНГ» пояснило про надання посадовим особам контролюючого органу бути присутніми при проведенні інвентаризації, що підтверджується відповідним наказом, а факт ненадання такого доступу повинен оформлятися відповідним актом, а не ґрунтуватися на твердженнях відповідача.
На переконання позивача, відповідачем не виконано всіх заходів з метою встановлення об'єктивних обставин справи, наслідком чого є безпідставність викладених в акті перевірки обставин відсутності ТМЦ на суму 6 872 896,00 грн (без ПДВ) та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 1 374 568,00 грн. Також позивач наполягає на тому, що відповідачем під час перевірки використано не всі надані до перевірки документи.
Щодо специфіки виконуваної роботи позивач пояснив, що датою виконання всього комплексу робіт є дата підписання сторонами кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт, строк виконання яких становить від 6 місяців і більше. При цьому роботи здійснюються та забезпечуються з матеріалів виконавця, тобто позивача, які постачаються/закуповуються поступово/поетапно. Такий розрахунок є причиною виникнення від'ємного значення ПДВ, коли сума податкового кредиту у звітному місяці перевищує суму податкових зобов'язань. Водночас при закритті всього комплексу робіт за договорами така обставина автоматично зникає.
Також позивач зазначив про позбавлення відповідачем його як платника податків права на надання заперечень до акта перевірки шляхом невручення акта перевірки та направлення його засобами поштового зв'язку. При цьому, спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем до закінчення законодавчо встановлених строків для подачі заперечень на висновки перевірки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що мало наслідком винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідач не погоджується з доводами позивача щодо недотримання процедури проведення перевірки в частині запитів, оскільки положеннями підпункту 78.1.18 пункту 78.1 статті 78 ПК України містить 2 окремі випадки для призначення перевірки: подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ; подання декларації з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.
Відповідач заперечує доводи позивача щодо надання ним повної/вичерпної інформації, зокрема щодо відомостей про об'єкти оподаткування, вказуючи перелік документів, які не були надані до перевірки.
Відповідач наголосив на неможливості встановити достовірність показників сальдо Дт бухгалтерських рахунків 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28 з відображенням у рядку 1100 «Запаси» балансу ТОВ «ПРБІЛДІНГ» станом на кінець звітного період у 30.09.2023. також ГУ ДПС у м. Києві вказано про ненадання позивачем доступу працівникам ДПС доступу під час проведення позивачем інвентаризації ТМЦ в частині нежитлового приміщення лі. Г (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8) площею 63 м. кв., в приміщенні складу літ. Ж (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8) загальною площею 110,2 м. кв. відповідач зазначив про встановлення під час перевірки заниження податкових зобов'язань при розрахунку показника рядка 19 на 1 374 568,00 грн, що призвело до завищення на суму 1 374 568,00 грн показника рядка 19 Декларації.
Щодо проведення позивачем інвентаризації активів, відповідач зазначив про проведення такої 08.12.2023. проведеною інвентаризацією не підтверджено фактичної наявності залишків ТМЦ на загальну суму 6 845 896,00 грн (без ПДВ), що свідчить про непідтвердження фактичної наявності товару на загальну суму 6 872 841,00 грн. Враховуючи означені обставини, відповідач вважає, що позивачем занижено суму податкових зобов'язань на 1 374 568,00 грн.
Крім того, відповідач зазначив, що позивачем в порушення вимог податкового законодавства не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладу на вартість товарів, які були придбані з ПДВ та використані в операціях, що не пов'язані з господарською діяльністю на загальну суму 6 872 841,00 грн, у т.ч. ПЛВ 1 374 568,00 грн.
Відповідач наголошує на ненаданні позивачем на запити первинних документів та регістрів аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку, що підтверджують операції, які вплинули на формування податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2023 року у загальній сумі 2 730 607,00 грн, що, в свою чергу, призвело до завищення показника рядка 18 Декларації на суму 3 586 918,00 грн та до завищення показників рядка 21 Декларації на 518 257,00 грн.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що аналіз первинних документів свідчить про правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, правомірне визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, зазначивши, що він є добросовісним платником податків та не вчиняв жодних дій, які б призвели до порушення податкового законодавства. Позивач пояснив, що використаний податковий кредит - це закуплена сировина, матеріали, послуги з виготовлення напівфабрикатів, послуги на перевезення, що були використані ним для будівництва модульних теплиць для вирощування овочів, саджанців та розсади.
Позивач повторно наголосив на тому, що з урахуванням договорів, які укладені відповідно до вимог Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.0+6.2022 №738, значення ПДВ зі знаком «-» поступово зменшується при здачі об'єктів в експлуатацію на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт.
Позивач зазначив, що останній запит про надання інформації був вручений ТОВ «ПРБІЛДІНГ» в останній день перевірки о 14:30 год., о унеможливило надати витребуваний об'єм відомостей у відповідь на нього. Крім того, як вже зазначалося позивачем, відповідач позбавив його можливості відповідно до положень пункту 44.6 статті 44 ПК України надати витребувані документи після закінчення перевірки та до винесення податкових повідомлень-рішень.
Відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено про направлення акта перевірки засобами поштового зв'язку 20.12.2023 та отримання його позивачем 25.12.2023 відповідно до положень ПК України, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи докази.
Позивачем подано до суду пояснення та заяви, в яких зазначено про співпрацю з підприємствами, які отримують гранти від держави відповідно до Порядку №738 на будівництво модульних теплиць для вирощування овочів, ягід, саджанців та розсади. Після надходження на рахунки ТОВ «ПРБІЛДІНГ» передплат згідно укладених договорів підряду за фактом першої події були складені та направлені на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні на відповідні суми передплат та зареєстровані податкові зобов'язання протягом листопада-грудня 2022 року. Позивач зазначив, що відразу після отримання коштів за роботи (аванс) він закуповував сировину та матеріали для будівництва модульних петлиць для вирощування овочів, ягід, саджанців, розсади згідно договорів підряду, внаслідок чого виникав податковий кредит. Для виготовлення модульних теплиць позивач як підрядник закуповував сировину та матеріали, які передавав як давальницьку сировину стороннім організаціям згідно договорів на виготовлення продукції з використанням давальницьких матеріалів та отримував після виконаних робіт саму продукцію (напівфабрикати). Отримані напівфабрикати позивач в подальшому використовував для встановлення (монтажних робіт) на земельних ділянках замовника. позивач пояснив, що такі матеріали списувались з рахунку при передачі в переробку. При цьому матеріали списуються з рахунку 201 на рахунок 206, але з балансу товариства вони не списуються, тобто на обліку рахуються, але фізично на складі відсутні. Оскільки всі роботи виконуються на земельних ділянках замовників, позивач пояснив, що фізично матеріали та отримані напівфабрикати постачаються на територію місцезнаходження земельної ділянки замовника, обліковуючись на балансі ТОВ «ПРБІЛДІНГ», проте не знаходячись на складі позивача. Списання відбувається при прийнятті замовником об'єкту (модульних теплиць) та підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в та КБ-3.
Усною ухвалою суду від 14.11.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Присутній у судовому засіданні 16.01.2025 представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти задоволеного клопотання не заперечував.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Усною ухвалою суду від 16.01.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено ненадання позивачем зрівняльної відомості від 07.12.2023, усіх документів, які були надані до перевірки, зазначених у супровідних листах позивача, інформацію щодо фактичного місцезнаходження ТМЦ, про нестачу яких відповідач зазначив в акті перевірки з наданням підтверджуючих доказів, зокрема щодо переміщення таких ТМЦ.
Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Положеннями частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Згідно частини шостої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України6. якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне витребувати від позивача: зрівняльної відомості від 07.12.2023, усіх документів, які були надані до перевірки, зазначених у супровідних листах позивача, інформацію щодо фактичного місцезнаходження ТМЦ, про нестачу яких відповідач зазначив в акті перевірки з наданням підтверджуючих доказів, зокрема щодо переміщення таких ТМЦ.
Відповідно до частини другої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України завданням підготовчого провадження є, зокрема визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20 сформував висновок про те, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими.
Правовий висновок про можливість повернення на стадію підготовчого провадження також викладено Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 та від 03.10.2019 у справі №902/271/18.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що під час застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, виходячи із завдань адміністративного судочинства та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, з метою проведення всіх підготовчих дій, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, зокрема в частині зібрання відповідних доказів, вчинення яких можливе лише на стадії підготовчого провадження, суд дійшов до висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.
Керуючись статтями 173, 180, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повернутися до стадії підготовчого провадження.
2. Призначити підготовче засідання на 20 травня 2025 року о 15 год. 00 хв.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх).
3. Викликати для участі у підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
3. Витребувати від позивача:
- належним чином завірену копію зрівняльної відомості від 07.12.2023;
- належним чином завірені копії усіх документів, які були надані позивачем до перевірки, зазначених у супровідних листах ТОВ «ПРБІЛДІНГ»;
- інформацію щодо фактичного місцезнаходження ТМЦ, про нестачу яких відповідач зазначив в акті перевірки з наданням підтверджуючих доказів, зокрема, щодо переміщення таких ТМЦ.
4. Повідомити, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважається засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
5. Роз'яснити, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
6. Роз'яснити, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
7. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.