07 травня 2025 року м. Київ № 640/21986/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодіті.Будівництво" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Комодіті.Будівництво" з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та просить суд:
визнати протиправними та скасувати:
Картку відмови № UA100230/2022/000049 від 18.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610009/2 від 18.01.2022, Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610009/1 від 18.01.2022;
Картку відмови № UA100230/2022/000048 від 18.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610008/2 від 18.01.2022, Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610008/1 від 18.01.2022;
Картку відмови № UA100230/2022/000196 від 23.02.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610045/1 від 23.02.2022;
Картку відмови № UA 100230/2022/000070 від 21.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 100230/2022/610013/2 від 21.01.2022;
Картку відмови № UA100230/2022/000068 від 21.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610012/2 від 21.01.2022.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу належну кількість документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей про ціни, що фактично були сплачені. У процедурах контролю за митною вартістю товарів предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, надані до митниці документи не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
На думку позивача рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийняття митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.03.2023 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що отримавши від позивача митну декларацію на товар встановив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та запропоновано надати пояснення та докази. Стверджує, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості, а за наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом, що, на думку відповідача, свідчить про правомірність вчинених ним дій та законність спірного рішення, просить в задоволенні позову відмовити. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
25.05.2021 між ТОВ "КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО" як Покупцем та Компанією Gtowny Dostawca Sp. Z o. o. (Польща) як Постачальником було укладено міжнародний договір поставки товару № GDS-19/4 (далі - «Договір»).
Відповідно до умов вказаного Договору позивач здійснив поставки товарів в Україну, у зв'язку позивачем здійснювалось митне оформлення товарів в режимі імпорту.
Щодо Картки відмови № UA100230/2022/000049 від 18.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610009/2 від 18.01.2022, Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610009/1 від 18.01.2022.
Згідно до специфікації № 28120 від 25.11.2021 сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема фітингів із пластмаси, обладнання для фільтрування, вентилів для радіаторів, клапанів запірних кранів кульових, арматури для трубопроводів (надалі - «товар»). 18.01.2022 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці митну декларацію М40 ДЕ UA100230/2022/600947, визначивши в декларації товар для митного оформлення: фітинги із пластмаси, фітинги та кріпильні комплекти, призначені для постійного встановлення в/або на стінах або інших частинах будинків обладнання для фільтрування, вентилів для радіаторів, клапанів запірних кранів кульових, арматури для трубопроводів, обладнання для фільтрування або очищення води, Вентилі для радіаторів центрального опалення, клапани запірні, крани кульові, арматура для трубопроводів.
Разом з декларацію були подані наступні документи: міжнародний договір поставки товарів № GDS-19/4 від 25.05.2021; специфікація № 28120 від 25.11.2021; пакувальний лист (Packing list) № 34/01/2022 від 12.01.2022; рахунок - проформа (Proforma invoice) № 34/01/2022 від 25.11.2021; рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) № 34/01/2022 від 12.01.2022 року; коносамент (Bill of landing) № MRFB 21111972 від 26.11.2021, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7480 від 17.01.2022, декларація про походження товару (Declaration of origin) №34/01/2022 від 12.01.2022; каталог виробника товару 2022 від 18.01.2022, висновок ТПП експертного дослідження товару № 050/22; калькуляція від 24.11.2021, прайс від 24.11.2021.
18.01.2022 відповідачем було винесено картку відмови № UA100230/2022/000049 в прийнятті митної декларації ІМ 40 ДЕ UA100230/2022/600947, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: Коригування митної вартості згідно рішення BMО1 митного поста «Південний» від 18.01.2022 № UA100230/2022/610009/1.
Також, 18.01.2022 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610009/2 по митній декларації М 40 ДЕ UA100230/2022/600947, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України).
Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 рішення:
«ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB NINGBO, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR Одеса, що також суперечить поняттю прайс-лист. Зазначає, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Тому, відповідно до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч. 2, 3, 4 ст. 53, ст. 54 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію); - копію митної декларації країни відправлення; - заключення незалежної експертної організації по ціні. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України.
У зв'язку із неподанням додаткових документів позивачем та неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості на підставі поданих декларантом документів прийнято рішення про коригування митної вартості від 18.01.2022 №UA100230/2022/610009/2».
Щодо картки відмови № UA100230/2022/000048 від 18.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610008/2 від 18.01.2022. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610008/1 від 18.01.2022.
Згідно до специфікації № 28121 від 25.11.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію україни, зокрема фітингів із пластмаси, обладнання для фільтрування, вентилів для радіаторів, клапанів запірних кранів кульових та іншого товару (далі - «товар»). 18.01.2022 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до київської митниці митну декларацію ім 40 де ua100230/2022/600940, визначивши в декларації товар для митного оформлення: фітинги із пластмаси, фітинги та кріпильні комплекти, призначені для постійного встановлення, обладнання для фільтрування або очищення води, вентилі для радіаторів центрального опалення, клапани запірні, крани кульові, арматура для трубопроводів.
Разом з декларацію були подані наступні документи: міжнародний договір поставки товарів № GDS-19/4 від 25.05.2021 року; специфікація № 28121 від 25.11.2021; пакувальний лист (Packing list) № 35/01/2022 від 12.01.2022 року; рахунок - проформа (Proforma invoice) № 35/01/2022 від 25.11.2021; рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) № 35/01/2022 від 12.01.2022 року; коносамент (Bill of landing) № MRFB 21111973 від 26.11.2021, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3900 від 17.01.2022, декларація про походження товару (Declaration of origin) №35/01/2022 від 12.01.2022 року; каталог виробника товару на 2022 рік від 18.01.2022, висновок ТПП експертного дослідження товару № 051/22 ; калькуляція від 24.11.2021, прайс від 24.11.2021.
18.01.2022 відповідачем було винесено картку відмови № UA100230/2022/000048 в прийнятті митної декларації ІМ 40 ДЕ UA100230/2022/600940, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: Коригування митної вартості згідно рішення BМ01 митного поста «Південний» від 18.01.2022 р. № UA100230/2022/610008/1. Необхідність внесення змін до гр. 12, 45, 46, 47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення ст. 264, 269 МК України.
Відповідно до рішення ВМ01 митного поста «Південний» від 18.01.2022 р. № UA100230/2022/610008/1.
Також, 18.01.2022 року відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610008/2 по митній декларації IM 40 ДЕ UA100230/2022/600940, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення:
«ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB NINGBO, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR Одеса, що також суперечить поняттю прайс-лист. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Тому, відповідно до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч. 2, 3, 4 ст. 53, ст. 54 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію); - копію митної декларації країни відправлення; - заключення незалежної експертної організації по ціні. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України.
У зв'язку із неподанням додаткових документів позивачем та неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості на підставі поданих декларантом документів прийнято рішення про коригування митної вартості від 18.01.2022 №UA100230/2022/610008/2».
Щодо картки відмови № UA100230/2022/000196 від 23.02.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610045/1 від 23.02.2022.
Згідно до специфікації № 29394 від 02.12.2021 сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема гідроакумуляторні баки (далі - «товар»).
23.02.2022 з метою митного оформлення зазначених товарів, Позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2022/604369, визначивши в декларації товар для митного оформлення: 1. Обладнання спеціального призначення: 1 84798997 90 0 Гідроакумуляторний бак 50 л-952 шт; Гідроакумуляторний бак 24 л- 1795 шт. Торговельна Марка: Kenle Країна виробництва: CN Виробник: TAIZHOU AQUA IMPORT AND EXPORT, CO., LTD див. "електронний інвойс". Разом з декларацію були подані наступні документи: міжнародний договір поставки товарів № GDS-19/4 від 25.05.2021; додаткова угода №l від 19.11.2021 р., специфікація № 29394 від 02.12.2021; пакувальний лист (Packing list) № 06/02/2022 від 03.02.2022; рахунок - проформа (Proforma invoice) № 06/02/2022 від 02.12.2021; рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) № 06/02/2022 від 03.02.2022; коносамент (Bill of landing) № NBLSEC 211100980 від 03.12.2021, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1172 від 10.02.2022, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8604 від 10.02.2022, декларація про походження товару (Declaration of origin) №06/02/2022 від 03.02.2022; декларація про відповідність від 20.11.2021, прайс від 01.12.2021, звіт про зважування №414020 від 06.02.2022.
23.02.2022 відповідачем було винесено картку відмови № UA100230/2022/000196 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: Коригування митної вартості згідно рішення BMО1 митного поста «Південний» від 23.02.2022 № UA100230/2022/610045/1.
Також, 23.02.2022 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610045/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення:
«ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB NINGBO, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR ODESSA, що суперечить поняттю прайс-лист, при цьому ціна деяких товарів в прайс-листі та інвойсі однакова.
Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Тому, відповідно до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч. 2, 3, 4 ст. 53, ст. 54 МКУ повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України.
У зв'язку із неподанням додаткових документів позивачем та неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості на підставі поданих декларантом документів прийнято рішення про коригування митної вартості від 23.02.2022 № №UA100230/2022/610045/1».
Щодо картки відмови № UA100230/2022/000070 від 21.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610013/2 від 21.01.2022.
Згідно до специфікації № 29118 від 19.01.2022 сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні (надалі - «товар»). 21.01.2022 з метою митного оформлення зазначених товарів, Позивач подав до Київської митниці митну декларацію М 40 ДЕ UA100230/2022/601307, визначивши в декларації товар для митного оформлення: 1.Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: SOLAR MODULE 370W mono-crystallaine / Сонячні модулі 370W, панель соняч напівпровідникова фоточутлива- 832шт; Торгівельна марка: Sola. Виробник: Jiangsu Green Power New Energy Co., Ltd. Країна виробництва: CN. Див. "електронний інвойс" 2. Місць 13 8А/1-13 палет дерев?яний СТ-832 коробки картонні Разом з декларацію були подані наступні документи: міжнародний договір поставки товарів № AGG-19/1 від 01.06.2021; специфікація № 29118 від 19.01.2022; пакувальний лист (Packing list) № 03/01/2022 від 19.01.2022; рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) № 03/01/2022 від 19.01.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 001 від 19.01.2022, декларація про походження товару (Declaration of origin) № 03/01/2022 від 19.01.2022; книжка МДІ (Tir carnet) AX.83610132 від 19.01.2022 р., висновок експертного дослідження ТПП №061/22 від 20.01.2022 р., розрахунок ціни (калькуляція) від 20.01.2022, комерційна пропозиція від 18.01.2022, прайс від 18.01.2022.
21.01.2022 відповідачем було винесено картку відмови № UA100230/2022/000070 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: Коригування митної вартості згідно рішення BМ01 митного поста «Південний» від 21.01.2022 № UA100230/2022/610013/2.
Також, 21.01.2022 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610013/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обгрунтовує в графі 33 Рішення:
« 1) ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах EXW , згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CPT Vishneve що також суперечить поняттю прайс-лист. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
2) В калькуляції від 20.01.2022 вказано кількість товару, що відрізняється від кількості заявленної в інвойсі від 19.01.2022 №03/01/2022 хоча загальна вартість однакова.
3) Наявна неуточнена інформація в “Заключение експертного исследования товара» від 20.01.2022 № 061/22 в частині джерел якими користувався експерт при підтверджені рівня цін на товар “Сонячні модулі 370 Вт», а саме база даних НИИСЕО (відсутній витяг інформації яким користувався експерт. Відсутня деталізація інернет джерел тобто якими саме інтернет сайтами користувались. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Керуючись вимогами частин 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію).
У зв'язку із неподанням додаткових документів позивачем та неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості на підставі поданих декларантом документів прийнято рішення про коригування митної вартості від 21.01.2022 № UA100230/2022/610013/2».
Щодо картки відмови № UA100230/2022/000068 від 21.01.2022 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610012/2 від 21.01.2022.
Згідно до специфікації № 29261 від 19.01.2022 сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні (надалі - «товар»).
21.01.2022 з метою митного оформлення зазначених товарів, Позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2022/601246, визначивши в декларації товар для митного оформлення: 1. Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: Solar modules 370W / панель сонячна напівпровідникова фоточутлива, Сонячні модулі 370 Вт - 832 шт. Торговельна марка: Sola.Виробник: Jiangsu Green Power New Energy Co., Ltd. Країна виробництва: CN. Див. "електронний інвойс" 2. Місць 13 8A/1-13 дерев'яні палети СТ картонні коробки.
Разом з декларацію були подані наступні документи: міжнародний договір поставки товарів № AGG-19/1 від 01.06.2021; специфікація № 29261 від 19.01.2022; пакувальний лист (Packing list) № 04/01/2022 від 19.01.2022; рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) № 04/01/2022 від 19.01.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 002197 від 19.01.2022, декларація про походження товару (Declaration of origin) №04/01/2022 від 19.01.2022; книжка МДП (Tir carnet) PX.84007255 від 19.01.2022, висновок експертного дослідження ТПП № 068/22, розрахунок ціни (калькуляція) від 20.01.2022, комерційна пропозиція від 18.01.2022, прайс від 18.01.2022.
21.01.2022 відповідачем було винесено картку відмови № UA100230/2022/000068 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: Коригування митної вартості згідно рішення BM01 митного поста «Південний» від 21.01.2022 № UA100230/2022/610012/2.
Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення:
«ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах EXW , згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CPT Vishneve що також суперечить поняттю прайс-лист. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
2) Розбіжність цін встановленої продавцем Alltag und Geratetechnik Gmbh в прайслисті №б/н від 18.01.2022 (Сонячні модулі 370 Вт 47,13 USD ціна за одну одиницю товару) та фактично проданих за рахунком факурою від19.01.2022 №04/01/2022 (Сонячні модулі 370 Вт 52,37 USD ціна за одну одиницю товару). Прайс-листа це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання що містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо цін продажу товару.
3) Наявна розбіжність в переліку супровідних документів, а саме згідно підпункту 4.3 пункту 4 контракту №AGG-19/1 від 01.06.2021 продавець надає покупцю якщо інше непередбачено специфікацією наступну супровідну інформацію на кожну відвантажену партію товару: повний комплект перевізних документів коносаментів, СMR тощо відповідно до умов поставки. Згідно пункту 7 Специфікації № 29261 від 19.01.2022 до контракту №AGG-19/1 від 01.06.2021 разом з товаром продавець передає для покупця наступні документи повний комплект перевізних документів коносаментів, СMR та інше відповідно до умов поставки. Однак наявність деталізованого переліку документів які повинні присутні та закріплені за певними умовами поставки Інкотермс 2010 в Контракті та специфікації, відсутня.
4) Наявна неуточнена інформація в “Заключение експертного иследования товара» від 20.01.2022 № 068/22 в частині джерел якими користувався експерт при підтверджені рівня цін на товар “Сонячні модулі 370 Вт» а саме база даних НИИСЕО (відсутній витяг інформації яким користувався експерт. Відсуня деталізація інерт джерел тобто якиме саме інтернет сайтами користувались . Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Тому, відповідно до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч. 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію).
У зв'язку із неподанням додаткових документів позивачем та неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості на підставі поданих декларантом документів прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100230/2022/610012/2 від 21.01.2022».
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятою за його наслідками карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються МК України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
МК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).
Частиною 7 ст. 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГУТТ).
Згідно із ч. 2 ст. VII ГУТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений ч. 10 ст. 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно із ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України).
Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до положень ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1 - 3 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГУТТ.
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі № 21-591а15.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 та 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Так, у спірному рішенні митний орган зазначив, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість.
Судом встановлено, що для підтвердження вартості товару декларантом надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МК України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації в повній мірі.
Пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 53 МК України, передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Отже, позивачем митному органу надані всі документи, що підтверджували оплату товару на момент митного оформлення товару.
Разом з тим, митним органом не доведено, що такі документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Митний орган у графі 33 зазначає, що ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB NINGBO, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR Одеса, що також суперечить поняттю прайс-лист, як вже неодноразово зазначали суди, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу частиною 2 статті 53 МК України - не передбачено.
Положеннями пункту 4 частини першої статті З Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Умови поставки, зазначені в прайс-листі є безвідносними до позивача, на відміну від специфікації, експортної декларації та інвойсу, які, відповідно, містять умови поставки відповідно до Інкотермс.
Умови визначення ціни товару, умови його доставки відповідно до правил Інкотермс, визначаються в договорі та в додатках до цього договору. Прайс-лист виробника, як вказано вище, є узагальненим документом. Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При укладанні договору з визначеним покупцем, визначається і ціна на товар відповідно до досягнутих сторонами домовленостей, тобто індивідуально.
Також, чинним законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Правову позицію аналогічного змісту викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 809/278/17.
Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає лише тоді, коли надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на митну вартість, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст. 53 МК України).
Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості також не можуть бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити митну вартість товару за ціною договору.
Відтак, зазначені відповідачем обставини не свідчать про наявність розбіжностей, що впливають на митну вартість та наявність підстав для витребування додаткових документів.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товарів, оформлених за митною декларацією суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17.
Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаної вище митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.
Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.
Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої відповідно до Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 7 602,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 792 від 22.11.2022.
Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 7 602,87 грн.
Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати:
Картку відмови № UA100230/2022/000049 від 18.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610009/2 від 18.01.2022, Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610009/1 від 18.01.2022.
Картку відмови № UA100230/2022/000048 від 18.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610008/2 від 18.01.2022, Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610008/1 від 18.01.2022.
Картку відмови № UA100230/2022/000196 від 23.02.2022 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610045/1 від 23.02.2022.
Картку відмови № UA 100230/2022/000070 від 21.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 100230/2022/610013/2 від 21.01.2022
Картку відмови № UA100230/2022/000068 від 21.01.2022 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610012/2 від 21.01.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодіті.Будівництво" (код ЄДРПОУ 43888250) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) судові витрати у сумі 7 602,87 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.