07 травня 2025 року м. Київ 320/5682/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 8043 (ТСЦ № 8043) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в м. Києві (філія ГЦС МВС) про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Територіального сервісного центру № 8043 (ТСЦ № 8043) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), в якому просив суд:
визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру № 8043 (ТСЦ № 8043) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) у реєстрації ОСОБА_1 легкового автомобілю SMART MC 01, кузов НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номерні знаки «ТРАНЗИТ» Т2 НН 7964 із видачою номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
зобов'язати здійснити за ОСОБА_1 реєстрацію легкового автомобілю SMART МС 01, кузов НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номерні знаки «ТРАНЗИТ» НОМЕР_2 із видачою номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач придбав транспортний засіб, який своєчасно не був зареєстрований, проте, звернувшись до відповідача із заявою про реєстрацію транспортного засобу, отримав відмову у зв'язку з тим, що з переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, виключено довідку-рахунок, як документ, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу. Вважаючи таку відмову протиправною, оскільки станом на дату звернення до сервісного центру підприємство продавця транспортного засобу припинено, що позбавляє права власності внаслідок відсутності правового механізму.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
16.04.2024 до суду від Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в м. Києві (філія ГЦС МВС) надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що довідка-рахунок станом на дату звернення позивача із заявою про реєстрацію транспортного засобу не є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998, а відтак, були відсутні підстави для реєстрації транспортного засобу на підставі наданої довідки-рахунку.
У зв'язку з чим, відповідач наголошує на тому, що з 18.11.2015 довідка-рахунок не є документом-підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності. Таким чином, надана позивачем для реєстрації в липні 2019 року довідка-рахунок серія НОМЕР_3 від 11.03.2015 вже не була документом, що підтверджує факт придбання транспортного засобу.
Позивачем не було дотримано вимог Порядку № 1388 в частині подання документів відповідно до переліку передбачених законодавством. Для здійснення державної реєстрації транспортного засобу, зазначеного позивачем, необхідне дотримання вищезазначених норм законодавства в частині порядку здійснення державної реєстрації та наявності визначеного переліку документів для проведення відповідної операції. Однак, відповідні документи позивачем надані не були. Тому, відмовляючи в державній реєстрації наведеного транспортного засобу, Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві вважає, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в м. Києві (філія ГЦС МВС) (ЄДРПОУ 43611844).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2015 позивачем був придбаний легковий автомобіль SMART MC 01, кузов НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номерні знаки «ТРАНЗИТ» Т2 НН 7964, про що ПП «РЕАЛАВТО» видана довідка-рахунок Серії НОМЕР_3 від 11.03.2015. Позивачем сплачено вартість автомобіля у сумі 33072,00 грн з ПДВ.
Позивач вказує на те, що наразі, діяльність ПП «РЕАЛАВТО», як юридичної особи, що видала довідку-рахунок припинена на підставі постанови Господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 у справі № 908/275/18 про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Позивач не заперечує того, що він був зобов'язаний зареєструвати транспортний засіб, як того вимагало законодавство протягом 10 діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортного засобу або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів, однак, цього зроблено не було.
09.07.2019 позивач звернувся до Територіального сервісного центру № 8043 Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (ЄПРПОУ 40112076) щодо реєстрації транспортного засобу SMART МС 01, кузов НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номерні знаки «ТРАНЗИТ» Т2 НН 7964 на підставі довідки-рахунок серія НОМЕР_3 від 11.03.2015.
27.07.2019 Територіальним сервісним центром № 8043 Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві позивачеві було відмовлено у реєстрації транспортного засобу та видано довідку № 173 про розгляд заяви щодо здійснення реєстрації № 31/26-173 від 23.07.2019.
Відмову мотивована тим, що 18.11.2015 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів, у зв язку з чим, з 18.11.2015 довідка-рахунок не є документом-підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності. Таким чином, надана позивачем для реєстрації в липні 2019 року довідка-рахунок серія НОМЕР_3 від 11.03.2015 вже не була документом, що підтверджує факт придбання транспортного засобу.
Позивач вважає протиправною вказану відмову у реєстрації легкового автомобілю, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 1 розділу І Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1393 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.2020 № 354) (далі - Положення про ГСЦ МВС), ГСЦ МВС утворений як юридична особа публічного права та є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ.
Відповідно пункту 4 розділу І Положення ГСЦ МВС складається зі структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів (далі - РСЦ).
Наказом ГСЦ МВС від 27.04.2020 № 29 затверджено Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві.
Відповідно до п. 1 розділу І цього Положення регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в місті Києві (філія ГСЦ МВС), є відокремленим підрозділом Головного сервісного центру МВС, утвореним на правах філії без статусу юридичної особи (далі - Положення № 29). В ЄДР внесено запис про державну реєстрацію відокремленого підрозділу Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в місті Києві (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ 43611844).
Згідно із п. п. 21 п. 2 розділу IІI Положення № 29, ГЦС МВС з метою організації своєї діяльності бере участь у судових справах та судових процесах (у порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень) через начальника ГЦС МВС.
Відповідно до п. 11 розділу IV Положення № 29, ГЦС МВС має право укладати договори, бути позивачем та відповідачем у суді.
У той же час, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1646 від 29.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2016 за № 156/28286, затверджено Положення про територіальний сервісний центр МВС (далі - Положення № 1646), п. 1 якого регламентовано, що територіальний сервісний центр МВС (далі - ТСЦ МВС) є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС).
РСЦ МВС організовує діловодство в ТСЦ МВС у порядку, передбаченому законодавством України (п. 6 р. I Положення № 1646).
За правилами п. 7, 8 розділу I Положення № 1646, з метою виконання покладених на нього завдань та функцій ТСЦ МВС взаємодіє з територіальними органами МВС, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства. ТСЦ МВС має печатку, штампи з номером ТСЦ МВС і бланки зі своїм повним найменуванням, необхідні для здійснення його діяльності.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII).
Статтею 34 Закону № 3353-XII визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
На зареєстровані транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та/або електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, таким транспортним засобам присвоюються номерні знаки (їх буквено-цифрова комбінація). Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби здійснюється відповідно до вимог законодавства органами, на які покладено обов'язок з їх реєстрації. Номерні знаки повинні відповідати встановленим зразкам та вимогам.
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388.
Пунктом 3 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.
Відповідно до положень п. 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Станом на дату придбання позивачем ТЗ (тобто станом на 11.03.2015), діяла редакція Порядку № 1388 від 17.01.2014, яка передбачала, що державна реєстрація проводиться, зокрема, на підставі довідки-рахунку.
Кабінетом Міністрів України упродовж 2014-2023 років приймалися постанови про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів, якими також вносилися зміни до Порядку № 1388, зокрема, до пункту 8 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 941 від 18.11.2015.
Так, згідно з п. 8 Порядку №1388 (в редакціїї чинній на момент звернення позивача із заявою про реєстрацію транспортного засобу) документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:
договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;
укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб'єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб'єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності);
укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою;
договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;
свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;
рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;
рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;
копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
документи, що підтверджують придбання транспортного засобу для необхідності використання його під час проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних, розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до законодавства (крім транспортних засобів, не зареєстрованих у сервісних центрах МВС);
митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу;
акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002. № 985;
акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність);
договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 Митного кодексу України;
договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Тож, перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, є вичерпним та визначений п. 8 Порядку № 1388.
Крім того, як зазначалося вище, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (п. 7 Порядку № 1388).
Суд зазначає, що станом на день звернення позивача із заявою про реєстрацію транспортного засобу (09.07.2019), довідка-рахунок не є передбаченим п. 8 Порядку № 1388 документом, який дає підстави для здійснення реєстрації транспортного засобу.
18.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів.
У зв'язку з чим, з 18.11.2015 довідка-рахунок не є документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/336/16.
Разом з тим, суд звертає увагу, що таким документом серед іншого є копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2021 у справі № 756/11776/19 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві про визнання права власності на рухоме майно - легковий автомобіль SMART MC 01, 2000 року випуску, як за добросовісним набувачем, в позові відмовлено. Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційна скарга на дане рішення не була подана.
Суд наголошує, що державна реєстрація транспортних засобів передбачає певну процедуру, зокрема надання необхідних документів, передбачених п. 8 Порядку № 1388.
Тому, оскільки позивачем при зверненні до відповідача не було надано відповідних підтверджуючих документів, відмовляючи в державній реєстрації транспортного засобу SMART МС 01, кузов НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номерні знаки «ТРАНЗИТ» Т2 НН 7964, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, адже вибору варіантів поведінки/прийняття рішень, у відповідача, у силу норм законодавства, немає.
За таких обставин суд приходить до висновку, що виходячи з обсягу поданих позивачем для реєстрації документів, відповідачем правомірно відмовлено у реєстрації транспортного засобу.
Суд наголошує на тому, що предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують правомірність/неправомірність прийнятими відповідачем, як державним реєстратором рішень про реєстрацію транспортного засобу, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб'єкта владних повноважень та повинно прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.
Щодо посилань позивача щодо того, що довідка-рахунок була видана позивачу 11.03.2015, тобто до того як законодавство зазнало змін в частині її скасування, суд ставиться критично, оскільки із заявою про реєстрацію транспортного засобу позивач звернувся у липні 2019 року, а тому, застосуванню підлягає законодавство щодо перереєстрації транспортних засобів, чинне станом на момент звернення позивача із заявою до відповідного Сервісного центру МВС. При цьому, відповідна редакція постанови, яка була застосована відповідачем, є чинною та у встановленому порядку не скасована.
Суд зауважує, що відповідач не має повноважень оцінки питання права власності позивача на легковий автомобіль, а лише виконує функції з державної реєстрації права власності на транспортні засоби.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи дії відповідача щодо відмови позивачу у реєстрації транспортного засобу на предмет їх відповідності положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що територіальний сервісний центр діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 8043 (ТСЦ № 8043) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в м. Києві (філія ГЦС МВС) про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.