07 травня 2025 року №320/37857/24
Київський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10910117/34574692 від 16 квітня 2024 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» у реєстрації податкової накладної №1 від 04 березня 2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити у Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» №1 від 04 березня 2024 року датою її фактичного подання 25 березня 2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10910119/34574692 від 16 квітня 2024 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» у реєстрації податкової накладної №2 від 05 березня 2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити у Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» №2 від 05 березня 2024 року датою її фактичного подання 27 березня 2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10910118/34574692 від 16 квітня 2024 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» у реєстрації податкової накладної №3 від 11 березня 2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити у Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» №3 від 11 березня 2024 року датою її фактичного подання 28 березня 2024 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на безпідставність зупинення контролюючим органом реєстрації вказаних податкових накладних, та з огляду на надання позивачем контролюючому органу відповідного пояснення з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію поданої позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, позивачем наголошено, що у спірних рішеннях комісією не зазначено конкретних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначеної у податкових накладних інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарські операції, що унеможливило прийняття Комісією рішень про реєстрацію податкових накладних.
Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій за вказаними податковими накладними. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Надалі, позивачем до суду подано відповідь на відзиви, в якому останній з доводами відповідачів не погодився, зазначив, що наданих ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП» документів достатньо для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 34574692), місцезнаходження: 02091, місто Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90, зареєстровано в якості юридичної особи 04.09.2006, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами господарської діяльності позивача за кодом КВЕД є: 71.11 діяльність у сфері архітектури (основний); 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 будівництво трубопроводів.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.11.2020 між ТОВ "СИСТЕМ-ГРУП" та ТОВ «Будівельна компанія «ДЕВЕНСТРОЙ» укладено договір субпідряду №1811-01-СГ, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується за завданням генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати роботи, відповідно до затвердженої проектної документації і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних субпідрядником робіт та проводити оплату відповідно до умов цього Договору.
В якості авансу, 04.03.2024, 05.03.2024 та 11.03.2024 ТОВ «Будівельна компанія «ДЕВЕНСТРОЙ» проведено платежі на користь позивача у розмірах 50000,00 грн., 25000,00 грн., 50000,00 грн., за виконання робіт з монтажу систем вентиляції за договором субпідряду №1811-01-СГ від 18.11.2020, що підтверджується платіжними інструкціями №502 від 04.03.2024, №589 від 05.03.2024 та №629 від 11.03.2024.
Зарахування зазначених коштів на рахунок позивача підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП» в АТ «Укрексімбанк» від 04.03.2024, 05.03.2024 та 11.03.2024 року відповідно, що додаються.
У подальшому, позивачем на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні №1 від 04.03.2024, №2 від 05.03.2024, №3 від 11.03.2024 та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.
Квитанціями від 25.03.2024, 27.03.2024, 28.03.2024 ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП» зупинено реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних №1 від 04.03.2024, №2 від 05.03.2024, №3 від 11.03.2024.
Підставами для зупинення реєстрації у вищевказаних квитанціях зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 43.22, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надалі, позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого приєднано додаткові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а також документи, що розкривають зміст господарської операції.
За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів комісією ГУ ДПС у м. Києві 16.04.2024 відмовлено у реєстрації податкових накладних та прийняті рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН №10910117/34574692, №10910118/34574692, №10910119/34574692.
Підставою для прийняття таких рішень стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі додаткова інформація, в якому необхідно вказати конкретні документи, зазначено: «Первинні документи щодо постачання послуг».
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачем до Державної податкової служби України подано скарги на рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 16.04.2024 №10910117/34574692, №10910118/34574692 та №10910119/34574692.
За результатами розгляду скарг щодо вказаних вище рішень про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державною податковою службою України прийняті рішення від 02.05.2024 №27948/34574692/2, №27857/34574692/2, №27933/34574692/2, яким скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що прийняті з порушенням податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165) та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року №1245/34216 (далі - Порядок №520).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з абзацами першим-другим, п'ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року.
Нормами податкового законодавства (пункти 3, 4, 5, 7, 10 Порядку №1165) встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості операцій до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок №520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 Порядку №520).
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Отже, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
У постановах від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі №520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 25 листопада 2022 року №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Судом встановлено, що позивачем було подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладні №1 від 04.03.2024, №2 від 05.03.2024 та №3 від 11.03.2024. За наслідками проведеного моніторингу відповідачем зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних.
Підставою для зупинення реєстрації у квитанціях зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 68.20 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)».
Проте, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містять вимоги про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.
Також, суд звертає увагу на те, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі №0940/1240/18, у справі №819/330/18, у справі № 824/245/19-а.
Верховний Суд у справах №640/11321/20, №320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Квитанціями від 25.03.2024, 27.03.2024, 28.03.2024 ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП» зупинено реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних №1 від 04.03.2024, №2 від 05.03.2024, №3 від 11.03.2024.
Підставами для зупинення реєстрації у вищевказаних квитанціях зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 43.22, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зазначає, що позивач надав контролюючому органу пояснення щодо проведених операцій у податкових накладних та інші документи, які стосуються господарських операцій по якім виписано дані податкові накладні. Також, у письмових поясненнях детально вказано про основний і єдиний вид діяльності позивача.
Як вже було зазначено, згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
За вказаних обставин, суд зазначає, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при винесенні оскаржуваних рішень, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, процитовано лише норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи та не вказано конкретного переліку документів, які вважатимуть належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Суд зазначає, за наявності поданих позивачем документів, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій, та відсутності роз'яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, були відсутні підстави для відмови у їх реєстрації у ЄРПН.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №9464000/23523093 від 05.09.2023, №9464003/23523093 від 05.09.2023, №9464002/23523093 від 05.09.2023, №9464004/23523093 від 05.09.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №6 від 30.03.2023, №2 від 30.04.2023, №1 від 31.05.2023, №1 від 30.06.2023 та задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України здійснити у Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» №1 від 04.03.2024, №2 від 05.03.2024, №3 від 11.03.2024 датою їх фактичного подання, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог підпункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі також - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо) неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Таким чином, враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації складених позивачем податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 04.03.2024, №2 від 05.03.2024, №3 від 11.03.2024 датою їх фактичного подання.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №706 від 24.07.2024.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 9084,00 грн. належить стягнути на його користь з ГУ ДПС у м. Києві, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 23.02.2021 між ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «АНВО ГРУП» (Виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги №23-02/21/06 (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.
Розділом 2 вказаного Договору передбачений порядок виплати гонорару Виконавцю та порядок розрахунків між сторонами.
Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги №23-02/21/06 від 23.02.2021; копію акту приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) №25-06/24 від 25.06.2024; копію прибуткового касового ордеру та копію квитанції до нього №01 від 25.06.2024; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1447347.
З доданого до позовної заяви акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що Виконавцем надані Клієнту наступні послуги:
- консультація клієнта, узгодження правової позиції;
- підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
У вказаному акті не зазначено загальну кількість годин, витрачених на надання відповідних послуг.
Крім того, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з актом наданих послуг, суд вважає, що такий вид послуги Виконавця, як консультація клієнта, узгодження правової позиції - не є окремою процесуальною дією, а є дією, що спрямована на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання та подання до суду документів по справі (позовної заяви).
Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі №922/2321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96172760) виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатом, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.
Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 6000,00 грн.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №10910117/34574692 від 16.04.2024.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» податкову накладну №1 від 04.03.2024, датою її подання на реєстрацію.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №10910118/34574692 від 16.04.2024.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» податкову накладну №3 від 11.03.2024, датою її подання на реєстрацію.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №10910119/34574692 від 16.04.2024.
7. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» податкову накладну №2 від 05.03.2024, датою її подання на реєстрацію.
8. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 34574692) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
9. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 34574692) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.