про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
06 травня 2025 року справа № 320/45596/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови та припису,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України , в якому позивач просить суд:
- на підставі ч. 1 ст. 121 КАС України поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та прийняти позовну заяву до розгляду;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10;
- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.07.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, у тому числі доказів отримання листа Державної регуляторної служби України від 23.08.2024 №3352/20-24 та копії скарги від 20.08.2024 до Державної регуляторної служби України; надання уточненої позовної заяви з описом усіх додатків до позовної заяви; надання копії додатків до позовної заяви, засвідчених належним чином для направлення відповідачу.
В ухвалі про залишення позову без руху від 15.11.2024 суд дійшов висновку, що позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно для розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку надати до суду докази поважності причин пропуску такого строку, у тому числі докази отримання листа Державної регуляторної служби України від 23.08.2024 №3352/20-24 та копію скарги від 20.08.2024 до Державної регуляторної служби України.
02.12.2024 на адресу суду від представника позивача - адвоката Красовського І.І. надійшли докази усунення недоліків позову, а саме уточнена позовна заява від 02.12.2024 разом з додатками.
В уточненій позовній заяві від 02.12.2024 представник позивача просить суд, зокрема, на підставі ч. 1 ст. 121 КАС України поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та прийняти позовну заяву до розгляду. При цьому, в обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду в уточненій позовній заяві представник позивача посилається на те, що відповідно до вимог ст. 21 Закону №877-V позивач реалізував своє право подати скаргу в порядку відомчого контролю та оскаржив дії та рішення відповідача по проведенню перевірки до Державної регуляторної служби України шляхом направлення 18.07.2024 "Заяви про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ вимог Закону України від 16.07.2024 №16/07-24 "Про основні засади державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ". Вказана заява була направлена на адресу Державної регуляторної служби України рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення від 18.07.2024. Листом від 23.08.2024 №3352/20-24 позивачу було направлено копію Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, який було отримано разом із Актом 23.08.2024 на електронну пошту позивача.
На думку представника позивача, обставинами, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, є подання позивачем скарги до відповідного центрального органу виконавчої влади, очікування та отримання відповіді про результати її розгляду, після чого було подано дану позовну заяву.
При цьому представник позивача посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2018 у справі №210/3915/17, відповідного до яких подання скарги до вищого органу та очікування відповіді можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на оскарження.
На виконання вимог ухвали суду від 15.11.2024 до уточненої позовної заяви від 02.12.2024 представником позивача додана роздруківка надходження електронного повідомлення про надходження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №320/45596/24 до електронного кабінету позивача; копія заяви про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України від 16.07.2024 №16/07-24 "Про основні засади державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ"; докази направлення заяви від 16.07.2024 №16/07-24 засобами поштового зв'язку до Державної регуляторної служби України; докази отримання позивачем листа та Акту Державної регуляторної служби України від 12.08.2024 №22/165-К.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені в уточненій позовній заяві від 02.12.2024. У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Красовського І.І. від 02.12.2024 про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови та припису - відмовлено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024, для усунення недоліків позовної заяви, на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, навівши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
05.03.2025 на адресу суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2025 надійшла заява від 03.03.2025 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування інших підстав для поновлення строку звернення до суду представник позивача у заяві від 03.03.2025 посилається на те, що позивач, реалізуючи відповідно до ст. 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2027 №877-V право на оскарження рішення органів державного нагляду (контролю), у встановлений строк скористався зазначеним правом подати скаргу в порядку відомчого контролю та оскаржив рішення відповідача до Державної регуляторної служби України шляхом направлення заяви про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ вимог Закону №877-V при проведенні та оформленні перевірки, докази чого наявні в матеріалах справи. Листом від 23.08.2024 №3352/20-24 позивачу було направлено копію Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, який було отримано разом із Актом 23.08.2024 на електронну пошту позивача (докази отримання додавались до уточненої позовної заяви).
Представник позивача вказує, що зі змісту вказаного Акту вбачається наявність численних порушень вимог Закону №877-V та Порядку №553, допущених ДІАМ під час позапланової перевірки позивача. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень висновки зазначеного Акту від 12.08.2024 №22/165-К ДІАМ станом на теперішній час не оскаржувались, тобто його висновки відповідачем не заперечуються.
Вважає, що виходячи з принципу законності та верховенства права, відповідач, отримавши Акт від 12.08.2024 No22/165-К, яким встановлено значну кількість допущених ним порушень та, не оспорюючи його зміст, зобов'язаний був здійснити відповідні заходи щодо їх усунення. Однак оскаржувані позивачем постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 та Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.07.2024 відповідачем до цього часу не відкликані (не скасовані).
За вказаних обставин позивач, отримавши копію Акту від 12.08.2024 №22/165-К, складеного уповноваженим органом державної влади стосовно очевидних порушень, допущених іншим органом державної влади (ДІАМ) відносно позивача, покладаючись на легітимність дій державних органів, правомірно очікував, що відповідач врахує висновки зазначеного Акту та самостійно усуне допущені ним порушення.
На думку представника позивача, відсутність будь-якого реагування ДІАМ на висновки Акту Державної регуляторної служби України від 12.08.2024 №22/165-К свідчить про порушення відповідачем принципу належного урядування. Тому вважає, що пропущення строку звернення до суду було спричинено легітимними очікуваннями позивача на належну реакцію відповідача відповідно результатів перевірки його дій Державною регуляторною службою України. І тільки упевнившись у триваючій бездіяльності відповідача, в межах розумного строку, змушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач вважає вказані обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду та просить поновити пропущений строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених представником позивача у заяві від 03.03.2025 причин пропуску строку на звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.
Так, в ухвалах про залишення позову без руху від 15.11.2024 та від 18.02.2025 про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, суд зазначив таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Отже Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.
Разом з тим, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлений спеціальний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який становить 15 днів з дня її винесення.
У позовній заяві позивач, зокрема, оскаржує постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10.
Отже звернувшись до суду 26.09.2024 з позовною заявою, позивачем було пропущено п'ятнадцятиденний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10.
В уточненій позовній заяві позивач вказує, що постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 отримана позивачем засобами поштового зв'язку 22.07.2024, на підтвердження чого надано копію опису вкладення до цінного листа на адресу позивача з трекінгом Укрпошти 0113303873090 та роздруківку з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень за вказаним трекінгом з датою отримання постанови позивачем 22.07.2024.
Отже, строк, встановлений ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме таку постанову може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову, починає обраховуватися з 17 липня 2024 та закінчується 31 липня 2024 року.
Тобто, із змісту матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду видно, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Посилаючись на статтю 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якої суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), позивач 16.07.2024 звернувся до Державної регуляторної служби України з заявою від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", не погодившись із діями ДІАМ щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 20.06.2024 по 03.07.2024.
Заява позивача від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенанал-Київ" направлена на адресу Державної регуляторної служби України цінним листом з описом вкладення 18.07.2024, що підтверджено описом вкладення до цінного листа з трекінгом Укрпошти 0209801501989.
За результатами перевірки Державною регуляторною службою України було складено Акт перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К за зверненням ТОВ "Арсенал-Київ".
Даний Акт перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, складений Державною регуляторною службою України, отримано позивачем засобами електронного зв'язку на електронну пошту останнього 23.08.2024, докази чого представник позивача надав разом із уточненою позовною заявою від 02.12.2024.
Актом перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К встановлені порушення ДІАМ вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553.
Посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує саме на факт звернення до Державної регуляторної служби України з заявою від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", та отримані результати у вигляді Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К.
Суд наголошує, що позивач дійсно в межах передбаченого статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР строку для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову, який розпочався 17 липня 2024 та закінчився 31 липня 2024 року, звернувся до Державної регуляторної служби України з заявою від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".
Також позивач надав докази отримання результатів перевірки за фактом звернення із заявою у вигляді Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, який як стверджує позивач підтверджує факти порушення Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час перевірки позивача.
Однак, отримавши 23.08.2024 Акт перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К, позивач звернувся до суду 26.09.2024 згідно із штампом відділу канцелярію суду в правому нижньому куті першої сторінки позову.
В уточненій позовній заяві позивач вказує, що нормами чинного законодавства не встановлено жодного, тим більше, преклюзивного строку для звернення до суду з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності після завершення процедури її адміністративного оскарження, що за правилами вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачитися на користь особи, а не суб'єкта владних повноважень.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 807/867/16.
Суд зазначає, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Суд в ухвалі від 18.02.2025 дійшов висновку, що позивачу було достеменно відомо, що постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 ним отримано 22.07.2024, що позивачем підтверджено.
Також судом було зазначено, що позивачем підтверджується факт отримання 23.08.2024 Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К за результатами розгляду заяви позивача від 16.07.2024 №16/07-24 про проведення позапланової перевірки з приводу порушення ДІАМ України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".
Проте до суду позивач звернувся тільки 26.09.2024, у строк більше одного місяця після отримання 23.08.2024 Акту перевірки додержання Державною інспекцією архітектури та містобудування України вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 12.08.2024 №22/165-К.
Зазначене повністю спростовує доводи позивача, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявленим позовом. А відтак, судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, та які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними, оскільки у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Доводи позивача щодо використання досудового порядку врегулювання спору та те, що нормами чинного законодавства не встановлено жодного, тим більше, преклюзивного строку для звернення до суду з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності після завершення процедури її адміністративного оскарження, визнано судом безпідставними та такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, наведених в уточненій позовній заяві від 02.12.2024, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Красовського І.І. від 02.12.2024 про поновлення процесуального строку звернення до суду з даним позовом було відмовлено та продовжено позивачу процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 15.11.2024, для усунення недоліків позовної заяви, на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно було надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, навівши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Дослідивши доводи позивача, викладені у заяві від 03.03.2025 на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2025, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, судом встановлено, що позивачем зазначено такі самі підстави, що й в уточненій позовній заяві від 02.12.2024, оцінку яким було надано судом в ухвалі суду від 18.02.2025.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не встановлено.
Наведені ж у заяві про поновлення строку звернення з позовом від 03.03.2025 аргументи судом визнаються неспроможними та відхиляються як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у відповідний строк із даними вимогами.
За таких обставин, суд вважає, що вказані позивачем обставини не можуть бути підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення такого строку, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Будь-яких інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем у заяві від 03.03.2025 не наведено.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, обставини якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, суду не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі “Меньшакова проти України»).
У рішенні від 18.10.2005 у справі “МШ “Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли позивачу звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві від 03.03.2025, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Отже звернувшись до суду 26.09.2024 з позовною заявою щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 позивач пропустив п'ятнадцятиденний строк для оскарження такої постанови, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, то суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені представником позивача у заяві від 03.03.2025.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині позовних вимог щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2024 №16-2024/02-1-10 - повернути позивачу.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кушнова А.О.