06 травня 2025 року справа №320/23348/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом Головного управління ДПС у Київській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 161 795,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб та податку по орендній платі з фізичних осіб.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, забезпечують визначення в передбачених Податковим кодексом України та іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, а також вживають заходів щодо погашення податкового боргу у межах наданих їм повноважень, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження в адміністративній справі № 320/23348/24 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.03.2025 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/23348/24 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 прийнято адміністративну справу № 320/23348/24 до провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (виклику) сторін.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу - текст судового рішення надіслано, на поштову адресу зазначену у позовній заяві, за допомогою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», а позивачу - текст судового рішення надіслано до електронного кабінету через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку від 25.03.2025.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Приписами частини першої - другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець 17.04.2012.
Як платник податків відповідач перебуває на обліку (за основним місцем податкового обліку) у Головного управління ДПС у Київській області.
Відповідно до даних інформаційної системи оперативного обліку платежів, яка забезпечує податковий орган інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 161 795,28 грн, з них: 155 091,19 грн - єдиний податок з фізичних осіб; 6 704,09 грн - податок по орендній платі з фізичних осіб.
Як вбачається з даних інтегрованих карток платника податків - відповідача та розрахунку податкового боргу, розмір податкової заборгованості за наведеними вище видами платежів утворився внаслідок несплати ним у повному обсязі:
- єдиного податку з фізичних осіб у сумі 155 091,19 грн, яка виникла на підставі податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприиємця за три квартали 2023 року від 11.10.2023 № 9266991185;
- податку по орендній платі з фізичних осіб у сумі 6 704,09 грн, яка виникла на підставі податкової декларації з плати за землю від 20.02.2022 № 12386873.
З метою стягнення податкового боргу, контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу від 21.09.2023 № 0014299-1310-1036.
Вказана вимога направлена відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованою кореспонденцією за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Шпитьки, вул. Покровська, буд. 14-В.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків вказана сума податкового боргу не сплачена.
Заходи, що вжиті податковим органом з метою виконання платником податків власних податкових обов'язків, не призвели до зменшення абсолютного значення суми податкового боргу відповідача, у зв'язку з чим Головне управління ДПС у Київській області звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Податок на доходи фізичних осіб в силу вимог підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.166 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого визначено розділом IV цього Кодексу.
Плата за землю в силу вимог статті 10 Податкового кодексу України обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю, зокрема є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
При цьому, відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єкти оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
В силу вимог пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платниками орендної плати є орендар.
Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Також, згідно пункту 287.11 статі 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган, він зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Так, в силу положень пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу (абзац 2 підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У свою чергу сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається податковим боргом платника податків (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Порядок надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення та визначається положеннями статті 42 цього Кодексу (пункт 58.3 статті 58, пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент винесення контролюючим органом податкової вимоги).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Суд звертає увагу на те, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов'язання та наявності підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (у тому числі направлення та вручення податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги).
Як встановлено судом, рекомендоване поштове відправлення із надісланими відповідачу податковою вимогою від 21.09.2023 № 0014299-1310-1036 повернулось до контролюючого органу не врученими із відмітками поштової служби «за закінченням терміну зберігання».
Відомостей про зміну податкової адреси у період винесення та направлення контролюючим органом податкових повідомлень - рішень та вимоги про сплату боргу відповідачем суду не надано.
На час винесення рішення у даній справі податкову вимогу від 21.09.2023 № 0014299-1310-1036 у зв'язку з настанням обставин, передбачених пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу, не відкликано.
Доказів сплати податкового боргу у розмірі 161 795,28 грн або оскарження вказаних вище податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги відповідачем суду надано не було.
На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб та податку по орендній платі з фізичних осіб у загальному розмірі 161 795,28 грн.
У свою чергу заходи забезпечення погашення податкового боргу, що вжиті позивачем як органом стягнення, відповідають положенням пункту 87.11 статті 87, пункту 95.2 статті 95 та статті 102 Податкового кодексу України.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до бюджету у розмірі 161795,28 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У свою чергу вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) податковий борг у розмірі 161 795 (сто шістдесят одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) гривень 28 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.