про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2025 року м. Київ справа № 320/5935/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Діски А. Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу в частині та внесення змін до наказу,
19.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправним наказ про оголошення вислуги років та виплати надбавки за режимні обмеження військовослужбовцям у 2021 році від 31.12.2020 № 234 в частині оголошення вислуги років полковнику ОСОБА_1 , начальнику відділу міжнародного військового співробітництва;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу про оголошення вислуги років та виплати надбавки за режимні обмеження військовослужбовцям у 2021 році від 31.12.2020 № 234, в якому встановити полковнику ОСОБА_1 , начальнику відділу міжнародного військового співробітництва календарну вислугу років у Збройних Силах України з урахуванням періоду навчання з 13 серпня 1996 по 13 червня 1998 року у Київському військовому ліцеї - 24 роки 04 місяці 18 днів, тобто з урахуванням 1 року 10 місяців 0 днів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 адміністративну справу №320/5935/21 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2021 прийнято справу до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу 15.12.2020 було відмовлено в задоволенні його рапорту від 09.11.2020. Отже, позивач з 15.12.2020 знав про прийняте командуванням в/ч НОМЕР_1 рішення, проте з позовом звернувся до суду лише 19.05.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України. Просить залишити позовну заяву без розгляду
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. від 15.05.2024 прийнято справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
Спірні відносини між сторонами зумовлені проходженням позивачем військової служби.
Так, за приписами ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом, за закінченням яких правовідносини вважаються усталеними.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 810/1024/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 813/3756/17, від 23 жовтня 2020 року у справі № 340/1225/20, від 29 січня 2021 року у справі № 630/832/16-а.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить суд визнати протиправним наказ командувача медичних сил Збройних Сил України № 234 від 31.12.2020 в частині оголошення вислуги років полковнику ОСОБА_1 , начальнику відділу міжнародного військового співробітництва.
Водночас до суду з цією позовною заявою позивач звернувся лише 19.05.2021, тобто з пропуском передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Разом із тим, позивачем до позову не долучено заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до вимог ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказані недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом долучення до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Згідно вимог ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 14-15 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу в частині та внесення змін до наказу - залишити без руху.
Надати позивачу 5 - денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою через систему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.