07 травня 2025 року Справа № 280/2344/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до страхового стажу позивачу періоду її роботи з 02.01.2013 по 31.07.2024 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу період її роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 02.01.2013 по 31.07.2024 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір її пенсії з часу призначення. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений по справі судовий збір.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру серії АР №1230016 від 25.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі особистої заяви від 12.08.2024 позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначено пенсію за віком з 28.07.2024. Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 21.03.2025 № 0800-0210-8/27793 повідомлено, що період роботи Позивача у закладі з надання психіатричної допомоги з 02.01.2013 зараховано в одинарному розмірі, оскільки пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Окремого рішення про відмову у відповідному зарахуванні стажу не приймалось, тому відповідачем допущена відповідна бездіяльність, які позивач вважає протиправною.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
18.04.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, у яких представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначає, що відповідачем за принципом екстериторіальності було здійснено призначення пенсії за віком, при цьому пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України. Для зарахування стажу роботи позивачу в подвійному розмірі з 02.01.2013 по 31.07.2024 правових підстав немає, оскільки це не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже періоди роботи позивача після 01.01.2004 року зараховані на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі. Звертає увагу, що окрема заява на перерахунок пенсії за віком щодо зарахування періоду роботу з 02.01.2013 року у подвійному розмірі позивачем не надавалась, тому відповідно рішення про відмову відсутнє. Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм, для перерахунку пенсії позивач має звернутися із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Порядку №22-1 та надати необхідні документи. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, проте заяви про визнання позову або відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надходило. Відтак, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 07.04.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у відповідності до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 з 28.07.2024 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до рішення ПФУ від 25.02.2025 (о/р 083850022912) (вид перерахунку - індексація заробітку (масовий)) загальний страховий стаж складає 51 років 3 місяці 13 днів. При цьому згідно з розрахунком стажу період трудової діяльності з 02.01.2013 по 31.07.2024 (11 років 7 місяців) зараховано в ординарному розмірі.
Представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом за вих.33/03 від 20.03.2025, у якому просила повідомити, яким управлінням ПФУ за принципом екстериторіальності здійснювалось призначення ОСОБА_1 пенсії, зокрема, обчислювався її страховий стаж; чому період роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 02.01.2013 не враховано до її страхового стажу у подвійному розмірі згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; чи приймалося рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 02.01.2013 у закладі з надання психіатричної допомоги не враховано до її страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якщо так, то прошу надати його копію завірену належним чином.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 21.03.2025 № 0800-0210-8/27793 представника позивача повідомлено, що спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності, було здійснено призначення пенсії за віком та відповідно обчислення страхового стажу ОСОБА_1 . Відповідно до статті 24 Закону 1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Тому, період роботи ОСОБА_1 з 02.01.2013 року у закладі з надання психіатричної допомоги при призначенні пенсії за віком не враховано до страхового стажу у подвійному розмірі. Окрема заява на перерахунок пенсії за віком щодо зарахування періоду роботу з 02.01.2013 року у подвійному розмірі ОСОБА_1 не надавалась, тому відповідно рішення про відмову відсутнє.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 (№№ 12-19) 02.01.2013 вона була прийнята до Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради на посаду лікаря-психіатра на 0,5 ст у 16-те психіатричне чоловіче відділення та на 0,5 ст. лікаря-психіатра у 14-те психіатричне чоловіче відділення; 24.10.2013 - переведена на ставку лікаря-психіатра 14-го психіатричного чоловічого відділення; 02.12.2015 - переведена на посаду завідуючої 14-го психіатричного чоловічого відділення; 15.11.2019 - присвоєна вища кваліфікаційна категорія за фахом «Психіатрія»; 31.10.2024 - звільнена за власним бажанням.
Зазначені відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 вказані у довідці Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 09.08.2024 №209. У довідці зазначено, що на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи в психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується у подвійному розмірі.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 02.01.2013 по 31.07.2024 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач звернулася до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до частин першої-другої, четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
До набрання чинності Законом №1058-IV умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначались Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-XII в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Отже, Законом №1788-XII передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у закладах з надання психіатричної допомоги.
Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги; заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказані періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.
Суд зазначає, що Закон №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-XII при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004. Редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IVне скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058-IV. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону №1788-XII, то він мав би виключити із Закону №1788-XII усі інші положення, чого зроблено не було.
Судом встановлено, що у спірний період з 02.01.2013 по 31.07.2024 позивач працювала у закладі з надання психіатричної допомоги (після реорганізацій має назву Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради). Відповідачем та третьою особою робота позивача в психіатричному закладі охорони здоров'я не оспорюється. Разом з тим, відповідно до розрахунку стажу позивача період її трудової діяльності з 02.01.2013 по 31.07.2024 (11 років 7 місяців) зараховано в ординарному розмірі.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 02.01.2013 по 31.07.2024 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 446/1/22, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Суд зауважує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Хмельницькій області, який під час призначення пенсії зарахував спірний період роботи позивача в одинарному розмірі без урахування кратності. Тож, дії зобов'язального характеру щодо зарахування стажу та здійснення перерахунку пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Хмельницькій області. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23.
Отже, враховуючи те, що судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу період її роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 02.01.2013 по 31.07.2024 у подвійному розмірі відповідно до статті Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір її пенсії з часу призначення (28.07.2024).
Щодо інших посилань учасників справи суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу у подвійному розмірі, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 30.03.2025 № 2807-9741-1851-3229 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 02.01.2013 по 31.07.2024 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 02.01.2013 по 31.07.2024 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір її пенсії з 28.07.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ 21318350.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.05.2025.
Суддя К.В. Мінаєва