07 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/2167/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
27 березня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яким просить суд: « 1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі позивача; 3. Винести судове рішення, яким стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податковий борг у розмірі 1303,76 грн за платежем 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб».».
У відповідності до статті 171 частин 3 та 4 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Головним управлінням ДПС у Закарпатській області в позовній заяві зазначено адресу Головним управлінням ДПС у Закарпатській області в позовній заяві зазначено адресу Фізичної особи ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Як вбачається з в Єдиного державного демографічного реєстру від 28 березня 2025 року № 1240373, особу ОСОБА_1 не знайдено.
28 березня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд звернувся до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
03 квітня 2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду було надіслано лист про відсутність інформації щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 171 частини 7 КАС України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Відтак, з огляду на те, що інформація, що надійшла від органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи, не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , тому питання про відкриття провадження у справі вирішується з урахуванням приписів статті 171 частини 7 КАС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Відповідно до статті 130 частин 1, 2 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відтак, на виконання приписів наведеної норми на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення про відкриття Закарпатським окружним адміністративним судом провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Одночасно у відповідності до статті 130 КАС України відповідач викликався в судове засідання через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 45).
У судове засідання, що призначена на 23 квітня 2025 року відповідач не з'явився та не повідомив про причину неявки.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, судове засідання відкладено на 07 травня 2025 року (а.с. 31).
Судом вживалися заходи направлення відповідача повістки про виклик в судове засідання призначене на 07 травня 2025 року через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 34)
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної справи по суті.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на вимоги статті 162 частини 6 КАС України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1303,76 грн за платежем «Земельний податок з фізичних осіб». Вказаний боргу відповідачем не сплачений.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виникнення податкового боргу у відповідача зумовлено несплатою у строки встановлені Податковим кодексом України грошового зобов'язання по платежу «Земельний податок з фізичних осіб» по податковим повідомленням-рішенням:
податковим повідомленням-рішенням від 16 вересня 2022 року № 502300-2414-0707 про визначення суми грошового зобов'язання за період 2022 року в розмірі 427,32 грн, яке вручено платнику особисто 24 жовтня 2022 року
податковим повідомленням-рішенням від 28 квітня 2023 року № 2456078-2414-0707 про визначення суми грошового зобов'язання за період 2023 року в розмірі 427,32 грн, яке вручено платнику особисто 04 липня 2023 року;
податковим повідомленням-рішенням від 03 травня 2024 року № 1047-0701-0707 про визначення суми грошового зобов'язання за період 2024 року в розмірі 449,12 грн, яке вручено платнику особисто 29 червня 2024 року (а.с. 7).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку і залишаються ним не сплаченими в повному обсязі, відтак, є узгодженими.
Відповідно до статті 266.10.1 ПКУ, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно зі статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.162 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі статті 59 пункту 59.1 ПК України виставлено податкову вимогу № 45-23 від 11 січня 2016 року про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак поштовий конверт повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 13).
Відповідно до статті 58 пункту 58.3 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.а.с. 4, 6-12).
Згідно зі статтею 95 пунктом 95.2 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до статті 87 пункту 87.11 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на час розгляду даної справи у суду відсутні докази сплати відповідачем даного податкового боргу.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, такі відповідачем не спростовані (відзиву на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути із Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг у розмірі 1303,76 (одна тисяч триста три гривні 76 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко