м. Вінниця
06 травня 2025 р. Справа № 120/5998/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
01.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Згідно п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
За визначенням, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до яких звернена вимога позивача.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих до неї документів, предметом спірних правовідносин є нездійснення позивачу виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2017-2022 року та до Дня Незалежності України за 2023-2024 роки відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Так, листом Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 12.03.2025 року повідомлено позивача, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня у 2028, 2019, 2020, 2021, 2022 роках позивачу, як учаснику бойових дій, була нарахована і виплачена Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року № 170, від 20.03.2019 року № 237, від 19.02.2020 року № 112, від 08.04.2021 року №325, від 07.05.2022 року № 540, передбачених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджено порядок та розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня.
Також у листі вказано, що починаючи з 2023 року, виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Законом не передбачено, натомість передбачено щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Таким чином, разова грошова виплата до Дня Незалежності України у 2023 та 2024 роках здійснювалася територіальними органами Пенсійного фонду України.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.03.2025 року позивача повідомлено, що на обліку в Головному управлінні він не перебуває та пенсію не отримує, а у разі проходження ним служби в силових структурах та з метою отримання інформації щодо виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 та за 2024 рік йому потрібно звернутися до установи за місцем проходження служби.
При цьому, суд зауважує, що позивач визначив відповідачем лише Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, але заявлені у цій справі позовні вимоги звернуті ще і до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, який не зазначений відповідачем у даній справі, що свідчить про неузгодженість змісту позовних вимог позивача по відношенню до того суб'єктного складу учасника спору (відповідача), який має відповідати за заявленими вимогами.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників спору (відповідача), до якого пред'явлені позовні вимоги, вказавши інформацію щодо такого, визначену в статті 160 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так у прохальній частині позову позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови у перерахунку, призначенні та нарахуванні позивачу разової допомоги до Дня Незалежності (5 травня) за 2017-2024 роки;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати разову грошову допомогу до Дня Незалежності (раніше до 5 травня) за 2017-2022 роки;
- призначити та нарахувати разову виплату до Дня Незалежності за 2023-2024 роки в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком по кожному році окремо, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Тобто, зі змісту прохальної частини позовної заяви судом з'ясовано, що позивач оскаржує, зокрема, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, до 5 травня 2020 року, до 5 травня 2021 року, до 5 травня 2022 року.
При цьому, з цим позовом позивач звернувся лише 01.05.2025 року.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Вищевказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 6 лютого 2018 року у справі №607/7919/17 за аналогічних обставин у подібних правовідносинах, у якій Суд зазначив, що « 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, 30 вересня 2017 року, 30 вересня 2018 року, 30 вересня 2019 року, 30 вересня 2020 року, 30 вересня 2021 року, 30 вересня 2022 року відповідно - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2017 року, з 30 вересня 2018 року, з 30 вересня 2019 року, з 30 вересня 2020 року, з 30 вересня 2021 року, з 30 вересня 2022 року.
Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог щодо виплати грошової допомоги до 5 травня за 2017 - 2022 роки, оскільки сплив 30.03.2018 року, 30.03.2019 року, 30.03.2020 року, 30.03.2021 року, 30.03.2023 року, а до суду позивач звернувся лише 01.05.2025 року.
При цьому, позивачем не надано суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду.
Також, позивач оскаржує дії відповідача щодо не нарахування та не виплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік та до Дня Незалежності України за 2024 рік.
Щодо виплати допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році, суд зазначає наступне.
Згідно п.3 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. №754, грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року.
Пунктом 4 Порядку визначено, що отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 101, 11 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
Отже, 1 листопада поточного року виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого особа могла очікувати на отримання більшої суми, ніж їй була нарахована.
Таким чином, перебіг строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог щодо виплати грошової допомоги до 24 серпня 2023 року слід обраховувати з 01.11.2023 року.
Тобто, останнім днем строку звернення до суду є 01.05.2024 року.
Однак, до суду позивач звернувся 01.05.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Водночас, згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, ч. 1 ст. 123 КАС України також встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом із тим, в порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, позивачем не виконано обов'язку додати до позову окрему заяву про поновлення строку звернення до суду.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Щодо виплати допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році, суд зазначає, що механізм виплати такий же, як був у 2023 році.
Розміри виплат визначено постановою Уряду від 02.04.2024 № 369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році».
Перебіг строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог щодо виплати грошової допомоги до 24 серпня 2024 року слід обраховувати з 01.11.2024 року, тобто, останнім днем строку звернення до суду є 01.05.2025 року.
А відтак, строк звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог щодо виплати грошової допомоги до 24 серпня 2024 року позивачем не пропущений.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 132, 160, 161, 169, КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду:
- нової редакції позовної заяви із уточненим суб'єктним складом учасників спору (відповідача), до якого пред'явлені позовні вимоги, вказавши інформацію щодо такого, визначену в статті 160 КАС України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович