м. Вінниця
05 травня 2025 р. Справа № 120/5717/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
28.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.01.2024 року №17 його виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
На переконання позивача, індексацію грошового забезпечення йому проведено з порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Вказав, що відповідачем неправильно визначено місяць для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, яким, на думку позивача, має бути січень 2008 року.
Крім цього, на переконання позивача грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 17.01.2024 року має встановлюватись та виплачуватись виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19.07.2022 року, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Натомість, 19.07.2022 року набув чинності Закон України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону №2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом №2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак починаючи з 19.07.2022 року у КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом №2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01.02.2020 року по 30.03.2023 року було предметом дослідження Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 року в справі №460/21394/23.
У вказаній справі Судова палата Верховного Суду вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023 року."
Отже, Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (в частині вимог за період з 19.07.2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, Судова палата зазначила що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
В даному ж випадку, предметом доказування у даній справі є дії відповідача щодо обрахунку грошового забезпечення позивача у період з 29.01.2020 року по 17.01.2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.01.2024 року №17 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 17.01.2024 року.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що дата вручення позивачу грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні), є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що вони не дають можливості дійти остаточного висновку про день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Враховуючи, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд на стадії відкриття провадження позбавлений можливості достеменно встановити дотримання позивачем строку звернення до суду та, в разі пропуску такого строку, встановити наявність поважних причин на це, а тому питання дотримання строку звернення до суду буде вирішено судом після відкриття провадження шляхом витребування у відповідача додаткових доказів.
Оскільки, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, наявні підстави для прийняття її до розгляду та відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.
У відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, яку не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розгляд даної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для витребування у відповідача додаткових доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, з метою з'ясування обставин щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача інформацію та документи, які підтверджують ознайомлення позивача з обсягом і характером виплачених йому сум, в тому числі грошовим атестатом.
Керуючись статтями 171, 248, 256-262 КАС України, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2-денний термін з дня отримання відповіді на відзив.
Запропонувати позивачу у 2-денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати надати суду разом з відзивом на позовну заяву інформацію та документи, які підтверджують ознайомлення позивача з обсягом і характером виплачених йому сум, в тому числі грошовим атестатом.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: “http://court.gov.ua/fair/».
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Копію ухвали направити особам, що беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович