про повернення позовної заяви
м. Вінниця
05 травня 2025 р. Справа № 120/5492/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки вказав на протиправність дій пенсійного органу щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, а тому вважає, що відповідача слід зобов'язати здійснити з 26 вересня 2023 року відповідний перерахунок пенсії.
Ухвалою від 28 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці (її представнику) строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
29 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали від 28 квітня 2025 року представником позивачки подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У такій заяві представник позивачки посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Окрім того, представник позивача вказує на те, що запровадження воєнного стану є однією з вагомих причин, що слід брати до уваги під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків.
Також у заяві йдеться про те, що відповідач порушив права позивачки, не виплачуючи їй належний розмір індексації пенсії, що є об'єктивно протиправним. Представник позивача зазначає, що пенсія є щомісячним платежем, але про те, що індексація пенсії може проводитись не в належному розмірі та не відповідно до постанов Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 дізналася лише після консультації з адвокатом.
Отже, на думку представника позивачки, лише після консультації з адвокатом та після отримання підтвердження зазначеної інформації в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10 квітня 2025 року вих. № 0200-0307-8/42288 позивачка дізналася про порушення її прав та інтересів.
За таких обставин, на думку представника позивачки, наявні підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши подану представником позивача заяву, суд зважає на таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому варто звернути увагу на зміст постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі 240/12017/19, у якій касаційний суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У такій постанові суд касаційної інстанції дійшов таких висновків щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зі змісту позовної заяви слідує, що з 26 вересня 2023 року позивачку переведено з пенсії за вислугу років, яку вона отримувала відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте пенсійним органом під час переведення з одного виду пенсії на інший для обчислення її розміру застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014 - 2016 роки.
В квітні 2025 року представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020 - 2022 роки.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 10 квітня 2025 року повідомило позивачку про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Разом із тим предметом оскарження у позові визначено протиправні, на думку представника позивачки, дії пенсійного органу щодо незастосування при призначенні позивачці пенсії з 26 вересня 2023 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки.
За наведених обставин слід дійти висновку, що позивачці ще з вересня 2023 року мало б бути відомо про той факт, що при обчисленні її пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014 - 2016 роки.
При цьому отримання листа відповідача у квітні 2025 року у відповідь на адвокатський запит представника позивачки не змінює момент, з якого ОСОБА_1 повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона (її представник) почали вчиняти дії щодо реалізації такого права, і цей момент не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки дії щодо захисту прав позивачки почались вчинятися більш ніж через рік відтоді, коли мав місце факт порушення прав.
Окрім того, як на одну з причин пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду у заяві вказано на запровадження в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану.
Проте до заяви не долучено жодних доказів, які б підтверджували те, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом.
При цьому сам по собі факт запровадження в Україні воєнного стану не може бути достатньою підставою для поновлення процесуального строку (зокрема й строку на звернення до адміністративного суду) у всіх абсолютно випадках, тим більше, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Також у поданій до суду заяві від 29 квітня 2025 року представник позивачки як на підставу для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказує на те, що пенсія є щомісячним платежем, але про те, що індексація пенсії може проводитись не в належному розмірі та не відповідно до постанов Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 дізналася лише після консультації з адвокатом.
Водночас предметом оскарження у цій справі визначено протиправні, на думку представника позивачки, дії пенсійного органу щодо незастосування при призначенні позивачці пенсії з 26 вересня 2023 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки, а не виплати пенсії з урахуванням індексації, що свідчить про безпідставність поданої заяви в цій частині.
Відтак суд доходить висновку, що у заяві від 29 квітня 2025 року не наведено поважних причин пропуску позивачкою строку звернення до суду, а наведені у ній доводи не змінюють моменту, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 120/1183/24.
В силу приписів пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Як унормовано частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України).
З огляду на викладене вище наявні підстави для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович