Справа № 523/7707/24
Провадження №2-о/523/94/25
"23" квітня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.,
при секретарі - Дзюба Г.І.
за участю представника заявника - адвоката Комарової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання : АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження : АДРЕСА_2 ), Міністерство Оборони України,
про встановлення факту постійного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу,
Підстави заявлених вимог.
ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення факту постійного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, посилаючись на наступні обставини справи. ОСОБА_1 , у 2021 році познайомилася з ОСОБА_2 у м. Арциз Одеської області. З червня 2021 року пара почала зустрічатися, а у жовтні 2021, ОСОБА_2 запропонував розпочати проживати разом як подружжя. Шлюб між ними зареєстровано не було, оскільки ОСОБА_1 , була розлучена відповідно до рішення Арцизького районного суду Одеської області від 25.11.2019 року №492/1510/19, в той час ОСОБА_2 ще перебував формально у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, який з початку необхідно було розірвати. Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 12.09.2022 р. № 492/290/22, шлюб, зареєстрований 18 травня 2018 року Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 31, між ОСОБА_2 та його колишньою дружиною було розірвано. Так, судовим рішенням було зокрема встановлено, що шлюб носить формальний характер. Сторони фактично припинили подружні стосунки, відносини не підтримують. Суперечок матеріального характеру, майнових претензій один до одного в них немає, спірне майно відсутнє. Рішення суду набрало законної сили 13.10.2022. За час проживання однією сім'єю, як чоловік та дружина, вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, проживали разом в орендованій квартирі за адресою - АДРЕСА_1 , що підтверджується договорами оренди квартири від 19.09.2022, 20.03.2023 р. Також зі спільних коштів оплачували комунальні послуги, послуги інтернету тощо. Так, відповідно до Акту прийому-передачі обладнання від 08.03.2023 р. між ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та абонентом ОСОБА_2 , який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , абоненту було надано в оренду TP-link EC 220-65, а також підключено інтернет, за який сплачувала ОСОБА_1 , зокрема згідно довідки про рух коштів АТ «Райффайзен Банк» 04.02.2024 року. Всі свята подружжя проводили вдома, разом відвідували батьків ОСОБА_3 , які проживають у селі Зоря Саратського району Одеської області. У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації, ОСОБА_2 04.04.2023 пішов захищати Батьківщину, уклавши контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки - Військова частина НОМЕР_3 . В подальшому, відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.06.2023 №154 прибув до Військової частини НОМЕР_2
Також, коли ОСОБА_2 надавалась маленька відпустка - 3 дні та їхати йому додому було не раціонально, ОСОБА_3 їздила до нього сама в залежності від того, в якому місті він перебував. Так, до м. Миколаєва вона їздила до цивільного чоловіка у червні 2023, до м. Кременчук у вересні 2023 року. Вони мали намір офіційно зареєструвати шлюб із заявницею, проте, на жаль, не встигли за трагічних обставин. У лютому 2024 року, ОСОБА_3 подзвонили з військової частини та повідомили, що ОСОБА_2 зник безвісти, а у березні 2024 повідомили про його смерть.
Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу передує зверненню ОСОБА_3 до відповідних органів за призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця.
На підставі викладеного, заявниця просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 14 жовтня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до моменту його смерті.
Ухвалою суду від 18.11.2024р. до участі в справі в якості третьої особи залучено Міністерство Оборони України.
Позиція Міністерства Оборони України.
Представник Міністерство Оборони України - Тищенко Марина Сергіївна подала пояснення у справі, відповідно до яких заперечує проти задоволення заяви. Окрім того, представник посилається на те, що протягом 2 (двох) років, починаючи з 2022 по 2024 рік Заявниця і загиблий не звертались до відповідних органів державної реєстрації з метою офіційно зареєструвати їх можливі відносини, може вказувати на те, що в законний спосіб не була визнана воля загиблого у бажанні зареєструвати шлюб із Заявницею шляхом подачі заяви до органу РАЦСу, що свідчить про його ставлення до цього факту. Заявниця також не скористалась правом позасудового порядку встановлення статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Відсутні належні докази, що заявниця дійсно перебувала у сімейних відносинах із загиблим. На підставі викладеного, представник вважає, що наявний спір про право, а тому просила заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Пояснення сторін в судовому засіданні.
В судовому засідання представник заявниці - адвокат Комарова Г.О. підтримала заяву у повному обсязі.
Представники Міністерство Оборони України в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Представник військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи був повідомлений належним чином, в процесі розгляду справи письмових пояснень не подавав.
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.
Так судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у с. Кринки Херсонської області під час перебування у складі ЗСУ, а саме військової частини НОМЕР_2 .
Спадкова справи щодо померлого ОСОБА_2 не заводилась, що підтвреджується листом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області від 14.12.2024р. № 686/01-16.
Так у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації, ОСОБА_2 04.04.2023 пішов захищати Батьківщину, уклавши контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки - Військова частина НОМЕР_3 . В подальшому, відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.06.2023 №154 прибув до Військової частини НОМЕР_2 .
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , у 2021 році познайомилася з ОСОБА_2 у м. Арциз Одеської області. З червня 2021 року пара почала зустрічатися, а у жовтні 2021, ОСОБА_2 запропонував розпочати проживати разом як подружжя. Шлюб між ними зареєстровано не було, оскільки ОСОБА_1 , була розлучена відповідно до рішення Арцизького районного суду Одеської області від 25.11.2019 року №492/1510/19, в той час ОСОБА_2 ще перебував формально у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, який з початку необхідно було розірвати.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 12.09.2022 р. № 492/290/22, шлюб, зареєстрований 18 травня 2018 року Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 31, між ОСОБА_2 та його колишньою дружиною було розірвано. Так, судовим рішенням було зокрема встановлено, що шлюб носить формальний характер. Сторони фактично припинили подружні стосунки, відносини не підтримують. Суперечок матеріального характеру, майнових претензій один до одного в них немає, спірне майно відсутнє. Рішення суду набрало законної сили 13.10.2022.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 14 жовтня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до моменту його смерті.
У вищевказаний період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, проживали разом в орендованій квартирі за адресою - АДРЕСА_1 .
Даний факт підтверджується договорами оренди квартири від 19.09.2022, який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно орендували у неї квартиру, при цьому вона вважала її сім'єю, оскільки вони спільно у неї орендували квартиру АДРЕСА_3 , вирішували спільно всі питання.
Окрім того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі спільних коштів оплачували комунальні послуги, послуги інтернету тощо. Так, відповідно до Акту прийому-передачі обладнання від 08.03.2023 р. між ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та абонентом ОСОБА_2 , який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , абоненту було надано в оренду TP-link EC 220-65, а також підключено інтернет, за який сплачувала ОСОБА_1 , зокрема згідно довідки про рух коштів АТ «Райффайзен Банк» 04.02.2024 року.
Всі свята подружжя проводили вдома, разом відвідували батьків ОСОБА_3 , які проживають у селі Зоря Саратського району Одеської області, що підтверджуються спільними фотографіями.
В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 . Свідки пояснили, що вони проходили службу спільно з ОСОБА_2 , який пояснював, що він проживає спільно зі ОСОБА_1 , як дружина та чоловік, а також він їй постійно допомагав, проте одружитись не встигли.
Правові підстави ухваленого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у постанові 17 січня 2024 року у справі № 759/14906/18 (провадження № 61-466св23).
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Суд вважає, що наявні у справі докази, пояснення свідків, підтверджують факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 14 жовтня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до моменту його смерті.
Щодо позиції Міністерства Оборони України
За змістом частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з положеннями статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На підставі частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 1 частини другої статті 16 Закону № 2011 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Згідно з частиною третьою статті 16-2 Закону № 2011 розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини шостої статті 16-3 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
На підставі пункту 8 Постанови № 975 за наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Згідно п. 9 Постанови № 975 до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать: жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Отже рішення суду про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу є підставою для здійснення виплат.
Посилання представника на наявність спору є безпідставним, оскільки заявниці не було відмовлено у здійсненні виплати.
Окрім того, слід зазначити, що справи про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень. На це вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21. Також Велика Палата ВС звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.
На підставі викладеного, заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268, 293-294,315-319 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання : АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження : АДРЕСА_2 ), Міністерство Оборони України, про встановлення факту постійного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу - задовольнити.
2. Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 14 жовтня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до моменту його смерті.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано у десятиденний строк з дати проголошення рішення.
Суддя: В.К. Кисельов
Повний текст рішення складено 05.05.2025