Номер провадження: 22-з/813/108/25
Справа № 752/7406/21
Доповідач Лозко Ю. П.
15.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Тетяна Вікторівна,
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Ян Анатолійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю "Золоче Рівер хілс", Товариство з обмеженою відповідальністю " Центр аграрних систем" про захист прав споживачів та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,
встановив:
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дій ТОВ «Вердикт Капітал» щодо отримання статусу нового кредитора по кредитному договору №77.1/АА-00505.08.2 від 22.02.2008 року протиправними, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №14 від 22.05.2019 року укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» в частині передачі вимог за кредитним договором№77.1/АА-00505.08.2 від 22.02.2008 року, застосування наслідків недійсності договору у вигляді визнання недійсними торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 згідно з протоколом №531901 від 29.03.2021 року та визнання недійсними торгів з продажу квартири АДРЕСА_2 , згідно протоколу №532634 від 02.04.2021 року, стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» моральної і матеріальної шкоди у розмірі 20 000 доларів США.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
27 січня 2025 року ТОВ «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Т.В., через систему «Електронний суд» звернулось із заявою про ухвалення у справі додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 9 300 грн.
Заява обґрунтована відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Також у переліку документів та доказів, що додаються до заяви ТОВ «Вердикт Капітал» вказано сім пунктів: докази направлення іншим учасникам справи, копія договору №03-01/2023, копія договору №08-07/2024, копія заявки на надання юридичної допомоги, копія акту наданих послуг, копія довіреності представника, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Проте системою «Електронний суд» сформовано та надійшло до апеляційного суду тільки два додатка: Довіреність та свідоцтво адвоката.
28 січня 2025 року ТОВ «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Т.В., через систему «Електронний суд», повторно направило вказану вище заяву, а також звернулось до суду із клопотанням про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме: Договору № 08-07/2024 від 08.07.2024 року(далі - Договір-1); Договору № 03-01/2023 від 03.01.2023 року(далі - Договір-2); заявки на надання юридичної допомоги в суді апеляційної інстанції №8 від 15 вересня 2024 року; акту наданих послуг від 24 січня 2025 року; довіреності представника; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
У відповідності до ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Капітал», адвокат Бурдюг Т.В., підтримала вимоги вказаної вище заяви.
Інші особи, що беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду вказаної вище заяви повідомлені належним чином, що відповідно до наведеної норми, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить таких висновків.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч.ч. 1, 8, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про поновлення строку на подання доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у цій справі, апеляційний суд виходить з такого.
Представник заявника обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на подання доказів понесених витрат на правничу допомогу технічними причинами, саме тим, що відповідні докази, як додатки не було відправлено до апеляційного суду разом із відповідною заявою 27 січня 2025 року.
Згідно ч.1 ст.127 ЦПК України суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. russia, N 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.
З матеріалів справи убачається, що вперше ТОВ «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Т.В., через систему «Електронний суд» звернулось із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат 27 січня 2025 року, вказавши у переліку документів та доказів, що додаються до заяви докази розміру відповідних витрат, які до апеляційного суду, однак, не надійшли.
Наступного дня, 28 січня 2025 року ТОВ «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Т.В., через систему «Електронний суд», повторно направило вказану вище заяву, а також звернулось до суду із клопотанням про поновлення строку на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу, саме: копія Договору № 08-07/2024 від 08.07.2024 року(далі - Договір-1); копія Договору № 03-01/2023 від 03.01.2023 року(далі - Договір-2); копія заявки на надання юридичної допомоги в суді апеляційної інстанції №8 від 15 вересня 2024 року; копія акту наданих послуг від 24 січня 2025 року; копія довіреності представника; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З огляду на вказане вище, з метою недопущення надмірного формалізму та порушення принципу доступу до правосуддя, колегія суддів вважає, що у даному випадку, пропущений лише на один день строк на подання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, підлягає поновленню, відповідно ст. 127 ЦПК України.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, апеляційний суд виходить з такого.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Водночас судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених учасниками у цій справі, зокрема, ТОВ «Вердикт Капітал», витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, зважаючи на те, що за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни мотивування рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , а строк на подання доказів понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає поновленню, колегія суддів вважає є підстави для покладення на ОСОБА_1 понесених ТОВ «Вердикт Капітал», судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у апеляційному суді.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналізуючи дійсність та необхідність а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів враховує таке.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не має права втручатися у ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України.
Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону про адвокатуру, відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті іншою стороною в порядку компенсації сплаченого адвокату гонорару, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.
Відповідно до договору № 08-07/2024 від 08.07.2024 року про надання правової допомоги, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (далі - Клієнт), в особі Генерального директора Іжаковського Олега Валерійовича, який діє на підставі Статуту, доручило, а адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (далі - адвокатське об'єднання), в особі Керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни, яка діє на підставі Статуту, прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Адвокатське об'єднання, на підставі звернення КЛІЄНТА, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги (п.2.1.)
Вартість Послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього Договору (форма заявки визначена у Додатку №1 до Договору) (п.4.1.).
У заявці на надання юридичної допомоги №8 від 15 вересня 2024 року ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили, що адвокатське об'єднання надасть, а Клієнтприйме виконання послуг у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» №752/4706/21 у суді апеляційної інстанції: Консультація (з вивченням документів) - 2 000 грн; Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу - 2 300 грн; Інші заяви (за необхідності) - 1 000 грн; Участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференціїу суді апеляційної інстанції - 2 000 грн; Заява (про винесення додаткового рішення суду) - 2 000 грн.
Відповідно до Акту наданих послуг за Договором № 08-07/2024 від 08.07.2024 року Адвокатське об'єднання надало ,а Клієнт прийняв виконання послуг у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» №752/4706/21 у суді апеляційної інстанції: Консультація (з вивченням документів) - 2 000 грн; Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу - 2 300 грн; Інші заяви (за необхідності) - 1 000 грн; Участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференціїу суді апеляційної інстанції - 2 000 грн; Заява (про винесення додаткового рішення суду) - 2 000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18).
Згідно правової позиції Великої Палати у справі № 910/12876/19, в рамках якої, Верховний Суд визначив в якості належних та допустимих доказів розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, умови договору про надання послуг (погодинні ставки працівників адвокатського об'єднання відповідно до займаної посади та максимально можливі суми витрат, які може понести клієнт, за розгляд справи адвокатським об'єднанням в кожній з 3-ох інстанцій); · витрачений час на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо); ·докази, надані відповідачем на підтвердження реальності витрат (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Колегія суддів зауважує про безпідставність зазначення в Акті наданих послуг за Договором № 08-07/2024 від 08.07.2024 року надання адвокатом Адвокатським об'єднанням Клієнту виконання послуг у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» №752/4706/21 у суді апеляційної інстанції у вигляді Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів виконання адвокатським об'єднанням вказаних робіт.
Щодо заявлених витрат на складання інших заяв у справі та заяви про винесення додаткового рішення суду, колегія суддів зауважує, що подані ТОВ «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Т.В., письмові пояснення було повернуто відповідачу, як такі, що не є заявою по суті справи, звернення ж із заявою про ухвалення у цій справі додаткового судового рішення є наслідком несвоєчасного заявлення відповідачем про покладення витрат понесених на професійну правничу допомогу у апеляційному суді на позивачку та ненадання відповідних доказів завчасно, а відтак виснує про відсутність підстав для відшкодування, як судових витрат, оскільки вказані роботи, не відповідають критерію реальності (дійсної необхідності).
Оскільки колегія суддів доходить висновку про невідповідність заявлених стороною відповідача витрат на професійну правничу допомогу критерію розумності, та співмірності із виконаною роботою, обрахована вартість наданих адвокатом послуг підлягає зменшенню.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної заяви та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 4 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
Стягнення ж вказаних вище витрат у повному розмірі, який заявлений ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" з огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів вважає матиме надмірний характер.
Підсумовуючи наведене вище, апеляційний суд доходить висновку про часткове задоволення вказаної ТОВ «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Т.В., та стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 381 ЦПК України
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», від імені якої діє адвокат Бурдюг Тетяна Вікторівна, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Додатковапостанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст додаткової постанови складено 18 квітня 2025 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
М.В. Назарова