Справа № 132/2546/21
Провадження №11-сс/801/340/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Аліменко
Доповідач: ОСОБА_1
06 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника підозрюваного - адвоката
в режимі відеоконференції ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року про залишення без розгляду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 296 ч. 1, 343 ч. 1, 383 ч. 2 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року залишено без розгляду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 296 ч. 1, 343 ч. 1, 383 ч. 2 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу слідчий відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України одночасно подав клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, проте ухвалою слідчого судді від 22.04.2025 прийнято рішення про відмову у наданні такого дозволу. Такі обставини є підставою для залишення без розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_5 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року через істотні порушення кримінального процесуального закону та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження. Просить винести ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчий суддя, отримавши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу в порушення ст. 186 КПК України не призначив невідкладний розгляд такого клопотання, не повідомив належним чином усіх учасників процесу та не вжив заходів забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, натомість прийняв рішення про залишення клопотання слідчого без розгляду, що не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, та просив задовольнити її в повному об'ємі.
Захисник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника, просила закрити апеляційне провадження у зв'язку з неможливістю оскарження постановленої ухвали в апеляційному порядку.
У наданих письмових запереченнях захисник вказує на те, що ст. 309 КПК України містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені у апеляційному порядку та при цьому ухвала слідчого судді місцевого суду про залишення клопотання без розгляду не входить до такого переліку.
Підозрюваний ОСОБА_8 повідомлявся судом про час та місце судового засідання за наявними у матеріалах судового провадження даних про реєстрацію та проживання ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ). За відсутності даних про отримання судового виклику з урахуванням думки захисника, яка не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе здійснити розгляду апеляційної скарги прокурора у межах доводів за відсутності підозрюваного.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 370 КПК України будь-яке судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, зазначені вимоги закону при постановленні слідчим суддею оскаржуваного рішення не дотримані, натомість допущені такі істотні порушення кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), у разі, якщо слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК України, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження належить виходити з приписів ст. 9 КПК України, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в частині шостій установлює, що, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України), а її зміст розкрито у ст. 24 КПК України, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. У цьому кримінальному провадженні Верховний Суд України сформулював висновок щодо застосування норми права, відповідно до якого, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
При цьому при вирішенні питання щодо апеляційного оскарження таких рішень слідчого судді необхідно виходити насамперед із сутнісного критерію, закладеного законодавцем при визначенні переліку ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 237/1459/17) та Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року (справа № 646/3986/19).
Так, у цьому провадженні установлено, що на розгляді слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області перебувало клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 .
Порядок розгляду такого клопотання слідчим суддею урегульовано ст. 186-194 КПК України.
Зокрема, відповідно до ст. 186 КПК клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Частинами першою-третьою статті 187 КПК України визначено порядок забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема судового виклику, приводу, або надання дозволу на затримання з метою приводу.
Насамкінець аналіз ст. 194 КПК України дає підстави дійти висновку про те, що за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя може постановити ухвалу про застосування запобіжного заходу, про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу або про застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж того, який зазначений у клопотанні.
Окрім цього з урахуванням положень ч. 1 ст. 185 КПК України слідчий суддя має право повернути клопотання у разі відкликання його прокурором.
Зазначені положення кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримані, натомість постановлена ухвала про залишення клопотання без розгляду, що не передбачено кримінальним процесуальним законом.
З урахуванням вищенаведених висновків судів касаційної інстанції така ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню.
Знову ж таки, повертаючись до доводів апеляційної скарги прокурора суд зазначає, що раніше прийняте рішення слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу не знімає обов'язку розглянути клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідно до приписів ст. 186-194 КПК України, чого слідчий суддя не дотримався.
Такі обставини у розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України є суттєвими порушеннями кримінального процесуального закону, через що ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року про залишення без розгляду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 296 ч. 1, 343 ч. 1, 383 ч. 2 КК України скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону.
Призначити новий розгляд клопотання у суді першої інстанції.
Ухвала є статочною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: