07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 215/7816/21
провадження № 61-5243ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бурлаченко Сергій Юрійович, на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про захист прав споживачів та визнання договору іпотеки припиненим,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про захист прав споживачів та визнання договору іпотеки припиненим.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про захист прав споживачів та визнання договору іпотеки припиненим відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року залишено без змін.
17 квітня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бурлаченко С. Ю., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Заявниця узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, проте не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявниці необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, а також докази направлення копій касаційної скарги іншому учаснику справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бурлаченко Сергій Юрійович, на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 23 травня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников