07 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/481/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - Лисенко В.О.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" - Сечін С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"
на рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 (суддя Заєць С.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 (колегія суддів: Яковлєв М.Л., Кравчук Г.А., Тищенко А.І.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі - ТОВ "Сумитеплоенерго")
про стягнення 655 180 592,60 грн.
1. 01.06.2021 ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Сумитеплоенрго" уклали Договір постачання природного газу.
2. На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 848 825 701,45 грн. Відповідач вимоги щодо своєчасної оплати вартості поставленого газу у повному обсязі не виконав (сплативши лише 193 645 108,85 грн), у зв'язку з чим заборгував позивачу 655 180 592,60 грн.
3. ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до суду з позовною заявою про стягнення основного боргу в сумі 655 180 592,60 грн за поставлений, але не оплачений у період з грудня 2021 року до травня 2022 року газ. Відповідач після відкриття провадження у справі частково оплатив вартість поставленого природного газу.
4. Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, закрив провадження у справі в частині стягнення 20 754 980,32 грн боргу; позов задовольнив та стягнув з ТОВ "Сумитеплоенерго" на користь ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" 634 425 612,28 грн боргу. ТОВ "Сумитеплоенерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо застосування Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" для врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій (ТОВ "Сумитеплоенерго") за спожитий природний газ у період з грудня 2021 року до травня 2022 року.
6. Верховний Суд відмовив в задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 01.06.2021 ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Сумитеплоенрго" уклали Договір постачання природного газу №2505-НГТ-29 (далі - Договір).
8. В подальшому сторони внесли зміни до Договору шляхом укладення відповідних додаткових угод (№1 від 01.06.2021, №2 від 29.06.2021, №3 від 29.06.2021, №4 від 23.07.2021, №5 від 30.07.2021, №6 від 25.08.2021, №7 від 27.08.2021, №8 від 20.09.2021, №9 від 24.09.2021, №10 від 01.10.2021, №11 від 20.10.2021,№12 від 28.10.2021, №13 від 16.11.2021, №14 від 17.12.2021, №16 від 29.12.2021, №17 від 06.01.2022, №18 від 06.01.2022, №19 від 20.01.2022, №20 від 31.01.2022, №21 від 23.02.2022, від 28.03.2022, №12.1 від 01.04.2022, №22 від 31.03.2022, №23 від 26.04.2022, №24 від 26.04.2022, №26 від 30.05.2022).
9. Відповідно до умов Договору:
- позивач (постачальник) зобов'язується поставити відповідачу (споживач) природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується відповідачем для своїх власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (п.1.1);
- природний газ, що постачається за цим Договором, використовується відповідачем для своїх власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (п.2.1);
- приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5);
- споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором (ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.3.5.1);
- на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник протягом 3-х робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2);
- споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3);
- у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до пп.3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розд.4 цього Договору (п.3.5.4);
- звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п.3.6).
10. Відповідно до п.5.1 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №17 від 06.01.2022) оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем в повному об'ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу (п.5.1.1);
- оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу (п.5.1.2);
- остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого) (п.5.1.3).
11. На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 848 825 701,45 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема:
1) поставка червня 2021 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2021, обсяг переданого газу: 499,80088 тис.куб.м, вартістю: 3 790 433,50 грн;
всього поставлено природного газу у червні 2021 року - 3 790 433,50 грн;
вартість поставленого в червні 2021 року природного газу погашена грошовими коштами та шляхом перенесення оплат відповідно до листа ТОВ "Сумитеплоенерго" від 16.06.2021 №2916;
2) поставка липня 2021 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2021, обсяг переданого газу: 181,83047 тис.куб.м, вартістю: 1 378 981,78 грн;
всього поставлено природного газу у липні 2021 року - 1 378 981,78 грн;
вартість поставлено природного газу у липні 2021 року погашена грошовими коштами;
3) поставка серпня 2021 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2021, обсяг переданого газу: 684,57593 тис.куб.м, вартістю: 5 191 746,64 грн;
всього поставлено природного газу у серні 2021 року - 5 191 746,64 грн;
вартість поставлено природного газу у серні 2021 року погашена грошовими коштами;
4) поставка вересня 2021 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2021, обсяг переданого газу: 536,03627 тис.куб.м, вартістю: 4 065 238,61 грн;
всього поставлено природного газу у вересні 2021 року - 4 065 238,61 грн;
вартість поставлено природного газу у вересні 2021 року погашена грошовими коштами;
5) поставка жовтня 2021 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021, обсяг переданого газу: 2 990,00000 тис.куб.м, вартістю: 22 675 822,73 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021, обсяг переданого газу: 945,87318 тис.куб.м, вартістю: 23 584 109,79 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021, обсяг переданого газу: 286,60700 тис.куб.м, вартістю: 4 744 490,91 грн;
всього поставлено природного газу у жовтні 2021 року - 51 004 423,43 грн;
вартість поставлено природного газу у жовтні 2021 року погашена грошовими коштами;
6) поставка листопада 2021 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, обсяг переданого газу 4 956,50800 тис.куб.м, вартістю: 37 589 597,58 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, обсяг переданого газу: 1 502,36027 тис.куб.м, вартістю: 54 723 411,00 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, обсяг переданого газу: 960,04700 тис.куб.м, вартістю: 15 892 613,44 грн;
всього поставлено природного газу у листопаді 2021 року - 108 205 622,02 грн;
вартість поставленого в листопаді 2021року природного газу погашена грошовими коштами, у тому числі на умовах договору №2505-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ;
7) поставка грудня 2021 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 8 560,00000 тис.куб.м, вартістю: 64 918 074,43 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 4 173,89514 тис.куб.м, вартістю: 121 485 321,82 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 2 010,00000 тис.куб.м, вартістю: 33 273 530,35 грн;
всього поставлено природного газу у грудні 2021 року - 219 676 926,60 грн;
вартість поставленого природного газу у грудні 2021 року сплачена грошовими коштами частково, а саме в розмірі 20 008 662,87 грн;
8) поставка січня 2022 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 2 343,00000 тис.куб.м, вартістю: 38 786 010,75 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 12 163,00000 тис.куб.м, вартістю: 92 242 820,02 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 1 386,08589 тис.куб.м, вартістю: 52 946 788,87 грн;
всього поставлено природного газу у січні 2022 року - 183 975 619,64 грн;
вартість поставленого природного газу у січні 2022 року не погашалась;
9) поставка лютого 2022 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 1377,43000 тис.куб.м, вартістю: 22 801 969,61 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 858,94515 тис.куб.м, вартістю: 33 060 279,34 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 7 157,80000 тис.куб.м, вартістю: 54 283 947,79 грн;
всього поставлено природного газу у лютому 2022 року - 110 146 196,74 грн;
вартість поставленого природного газу у лютому 2022 року не погашалась;
10) поставка березня 2022 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022, обсяг переданого газу: 10 548,05600 тис.куб.м, вартістю: 79 995 266,89 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022, обсяг переданого газу: 753,02699 тис.куб.м, вартістю: 25 573 461,65 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022, обсяг переданого газу: 1567,26800 тис.куб.м, вартістю: 25 944 546,95 грн;
- коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022, обсяг переданого газу: 10 548,05600 тис.куб.м, вартістю: 79 838 109,29 грн;
- коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022, обсяг переданого газу: 753,02699 тис.куб.м, вартістю: 25 562 242,15 грн;
- коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022, обсяг переданого газу: 1567,26800 тис.куб.м, вартістю: 25 921 195,91 грн;
всього поставлено природного газу у березні 2022 року - 131 321 547,35 грн;
вартість поставленого природного газу у березні 2022 року не погашалась;
11) поставка квітня 2022 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022, обсяг переданого газу: 594,02431 тис.куб.м, вартістю: 4 496 162,88 грн;
всього поставлено природного газу у квітні 2022 року - 4 496 162,88 грн;
вартість поставленого природного газу у квітні 2022 року не погашалась;
12) поставка травня 2022 року:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022, обсяг переданого газу: 14,87704 тис.куб.м, вартістю: 246 274,45 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022, обсяг переданого газу: З 339,51800 тис.куб.м, вартістю: 25 326 527,81 грн;
всього поставлено природного газу у травні 2022 року - 25 572 802,26 грн;
вартість поставленого природного газу у травні 2022 року не погашалась.
12. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, в той час як відповідач вимоги щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару на час подання позову у повному обсязі не виконав (сплативши лише 193 645 108,85 грн), у зв'язку з чим заборгував позивачу 655 180 592,60 грн.
13. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично відсутні спори як щодо обсягів та вартості переданого позивачем відповідачу газу, так і щодо коштів, які були перераховані в рахунок оплати такого газу.
14. Відповідач після відкриття провадження у справі частково оплатив вартість поставленого природного газу, зокрема на суму 20 754 980,32 грн.
Короткий зміст позовних вимог
15. ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до ТОВ "Сумитеплоенерго" про стягнення з основного боргу в сумі 655 180 592,60 грн за поставлений у період з грудня 2021 року до травня 2022 року за Договором, але неоплачений природній газ.
16. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 193 645 108,85 грн та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги п.5.1 Договору, у зв'язку з чим сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 655 180 592,60 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. Господарський суд Сумської області рішенням від 06.12.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, позов задовольнив; закрив провадження у справі в частині стягнення 20 754 980,32 грн боргу; стягнув з ТОВ "Сумитеплоенерго" на користь ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" 634 425 612,28 грн боргу.
18. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- відповідач після відкриття провадження у справі частково оплатив вартість поставленого природного газу, зокрема, сплатив 20 754 980,32 грн; у зв'язку з відсутністю предмета спору щодо позовної вимоги про стягнення 20 754 980,32 грн боргу, провадження у справі підлягає закриттю у цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);
- позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, в той час як відповідач вимоги щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару на час подання позову не виконав, у зв'язку з чим заборгував позивачу 655 180 592,60 грн; відсутні докази погашення боргу в сумі 634 425 612,28 грн, тому позовні вимоги в частині стягнення цієї суми є обґрунтованими;
- щодо посилань скаржника на те, що Законом "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон 2479) змінено загальний порядок виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу - предметом спору є заборгованість, що виникла у період з грудня 2021 року по травень 2022 року, а відтак при розгляді справи застосовуються закони та інші правові акти, що регулюють відносини у спірний період з урахуванням правил дії актів цивільного законодавства у часі; безпідставним є посилання скаржника на мораторій, встановлений цим Законом, а також заборгованість з різниці в тарифах, що виникла внаслідок його реалізації;
- законодавець Законом "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон 1730) визначив, що проведення взаєморозрахунків може здійснюватися шляхом взаєморозрахунків або перерахування субвенції; до переліку заборгованості, яка підлягає врегулюванню, додав також заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" за спожитий природний газ з 01.06.2021, визначивши при цьому, що для цього сторони повинні укласти договір про організацію взаєморозрахунків;
- Закон 2479 встановлює єдину підставу для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах - це договір про організацію взаєморозрахунків, і не встановлює можливість проведення таких взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ;
- ані договір постачання природного газу, ані Закон 2479 не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ з 01.06.2022, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання; законодавець передбачив умови та порядок її врегулювання;
- Верховний Суд у постанові від 23.04.2024 у справі №925/636/23 виклав висновок щодо застосування норм ст.4 Закону 1730 в редакції Закону 2479; вказані обставини свідчать про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
19. 22.01.2025 ТОВ "Сумитеплоенерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
20. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК ТОВ "Сумитеплоенерго" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК у взаємозв'язку з п.3 ч.3 ст.310 ГПК, та зазначає, зокрема, таке:
1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК:
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норм статей 1, 4 Закону 1730 та таке неправильне застосування норм матеріального права було зумовлено, зокрема, відсутністю правого висновку реалізації зазначеної норми у подібних правовідносинах щодо можливості захисту прав постачальника природного газу, що використовується покупцем для виробництва електричної та теплової енергії, у зв'язку з введенням в Україні мораторію на підвищення тарифів на комунальні послуги, якщо покупець є теплогенеруючою організацією, що постачає комунальні послуги кінцевим споживачам за державними регульованими цінами, які є нижчими ринкових без урахування норм статей 1, 4 Закону 1730, якими чітко визначене джерело та спосіб погашення заборгованості за природний газ, а саме шляхом перерахування суми відшкодування різниці в тарифах в погашення заборгованості теплопостачальної організації (ТОВ "Сумитеплоенерго") перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та цільового призначення - погашення виключно заборгованості за природний газ в процедурі проведення взаєморозрахунків (ст.4 Закону);
- для правильного вирішення спору в справі належить сформувати правовий висновок щодо правильного застосування статей 1, 4 Закону 1730 при вирішенні спорів за позовами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначеному Законом 1730;
- відсутність правового висновку із вказаного питання та неправильне застосування судами зазначених норм матеріального права спричиняє правову невизначеність і призводить до того, що ефективний захист порушеного права позивача на одержання оплати за поставлений газ не забезпечується, а при цьому одночасно порушуються законні інтереси відповідача, який має правомірні легітимні очікування щодо застосування законодавчо встановленого механізму відшкодування різниці в тарифах;
2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК, у взаємозв'язку з п.3 ч.3 ст.310 ГПК:
- суд апеляційної інстанції вважав, що в цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; втім, ані встановлення, ані оцінка обставин дійсності або недійсності спірного договору з підстав, які одночасно є підставами позову в справі №910/5620/24, здійснені не були та не знайшли свого відображення в постанові суду апеляційної інстанції;
- суд апеляційної інстанції помилково не звернув увагу, що оскільки вимога про визнання недійсним договору у зв'язку з тяжкою обставиною є предметом самостійного розгляду в справі №910/5620/24, і суд першої інстанції вже вирішив спір з цього приводу, проте поки рішення не набрало законної сили, надання правової оцінки цим обставинам у справі №920/481/23 є неможливим;
- незважаючи на це, а також те, що об'єктивно необхідним та обґрунтованим є зупинення провадження у справі №920/481/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/5620/24, суд апеляційної інстанції у відповідному клопотанні відповідача незаконно та помилково відмовив, внаслідок чого допустив формальний і поверхневий підхід до розгляду справи, наслідком чого стало ухвалення незаконного і передчасного судового рішення.
21. ТОВ "Сумитеплоенерго" у касаційній скарзі також зазначає, що суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог вмотивованості та обґрунтованості судових рішень, чим порушили ч.5 ст.236, ч.4 ст.238 ГПК і це свідчить про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду. При цьому, ТОВ "Сумитеплоенерго" не посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК.
22. 25.02.2025 ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" через систему Електронний суд подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
23. У відзиві, зокрема, зазначає:
1) відповідач не зазначає в чому саме полягає неправильне застосування норм статей 1, 4 Закону 1730 (позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.04.2023 у справі №911/3195/21, від 23.04.2024 у справі №925/636/23):
- врегулювання заборгованості в рамках Закону 1730 для учасників процедури врегулювання заборгованості, тобто для відповідача, здійснюється шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, згідно договорів проведення взаєморозрахунків (ст.4 Закону 1730) та договорів реструктуризації заборгованості (ст.5 Закону 1730); договір про організацію взаєморозрахунків визначає як наявність заборгованості, так і її обсяг, що відповідає заборгованості, підтвердженій територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах;
- матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 655 180 592,60 грн за Договором не погашена, договір про організацію взаєморозрахунків не укладався (відповідачем не було здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості або реструктуризації заборгованості за Договором);
- предметом спору у справі №920/481/23 є майнова вимога про стягнення основної заборгованості за поставлений газ, така заборгованість може вважатися відсутньою лише у разі фактичного врегулювання заборгованості за поставлений газ та здійснення взаєморозрахунків згідно ст.4 Закону 1730 та реструктуризації залишків заборгованості згідно зі ст.5 Закону 1730; сам лише факт участі відповідача у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом 1730 без фактичного врегулювання заборгованості (шляхом проведення розрахунків та реструктуризації), тобто без вчинення юридично значимих дій не можуть свідчити про відсутність заборгованості, стягнення якої є предметом позову у справі №903/538/23;
- заборгованість відповідача в розмірі 655 180 592,60 грн виникла за газ, що спожитий в період з 01.06.21 по 31.05.21, а згідно відзиву відповідача загальний обсяг узгодженої заборгованості за вказаний період складає лише 322 357 568,67 грн; отже, твердження відповідача про те, що неврегулювання питання погашення заборгованості перед позивачем спричинено непогашенням державою різниці в тарифах за вказаний період не знаходить свого підтвердження; положення закону не містять заборони на прийняття рішення щодо стягнення з відповідача заборгованості, оскільки до такої заборгованості включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення (ст.1 Закону 1730);
2) щодо твердження відповідача про відмову в задоволенні повторного клопотання про зупинення провадження до набрання чинності рішення у справі №910/5620/24:
- відповідачем був пропущений строк для такого клопотання; відсутність в матеріалах справи на момент прийняття рішення господарським судом першої інстанції виключає прийняття апеляційним судом такого доказу як рішення суду по іншій справі;
- рішення суду по справі №910/5620/24 не може змінювати законодавчого порядку врегулювання погашення заборгованості з різниці в тарифах;
- Верховний Суд в межах справи №910/6198/24 розглянув подібний спір між ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Євро-Реконструкція" про визнання недійсними пунктів договору та внесення змін; з урахуванням подібності справ №910/6198/24 та №910/5620/24 та наявності висновку Верховного Суду, рішення у справі №910/5620/24 навряд чи набере законної сили.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
24. Верховний Суд ухвалою від 05.02.2025 відкрив касаційне провадження у справі №920/481/23 за касаційною скаргою ТОВ "Сумитеплоенерго", призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.03.2025.
25. Верховний Суд ухвалою від 19.03.2025 оголосив перерву у судовому засіданні до 02.04.2025.
26. Судове засідання, призначене на 02.04.2025 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Кібенко О.Р. на лікарняному з 02.04.2025 до 04.04.2025. Верховний Суд ухвалою від 07.04.2025 повідомив учасників справи, що судове засідання відбудеться 16.04.2025.
27. Верховний Суд ухвалою від 16.04.2025 оголосив перерву у судовому засіданні до 23.04.2025, ухвалою від 23.04.2025 - до 30.04.2025, а ухвалою від 30.04.2025 - до 07.05.2025.
28. 29.04.2025 надійшла заява ТОВ "Сумитеплоенерго" про надання додаткових пояснень, у якій вказує, що в період з 27.12.2024 до 24.04.2025 ТОВ "Сумитеплоенерго" здійснило погашення боргу перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 186 726 591,43 грн; просить долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи докази часткової сплати заборгованості, а 06.05.2025 - заява ТОВ "Сумитеплоенерго", у якій вказує, що в період з 25.04.2025 до 06.05.2025 здійснено погашення боргу на суму 7 251 475,87 грн, і що загальна сума сплаченого боргу складає 193 978 067,3 грн; просить долучити до матеріалів справи докази часткової сплати заборгованості.
29. У судовому засіданні 07.05.2025 Верховний Суд розглянув ці клопотання ТОВ "Сумитеплоенерго" та протокольною ухвалою відмовив у їх задоволенні.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК
30. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норм статей 1, 4 Закону 1730 та відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах. Вказує, що цими нормами чітко визначене джерело та спосіб погашення заборгованості за природний газ, а саме шляхом перерахування суми відшкодування різниці в тарифах в погашення заборгованості теплопостачальної організації (ТОВ "Сумитеплоенерго") перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та цільового призначення - погашення виключно заборгованості за природний газ в процедурі проведення взаєморозрахунків (ст.4 Закону).
31. Звертає увагу, що на сьогоднішній день заборгованість Держави перед ТОВ "Сумитеплоенерго" з відшкодування різниці в тарифах, яка складає 436 331 332,39 грн (за 2021-2022 рік, без врахування 2023 року), є непогашеною, що в свою чергу спричинило неврегулювання питання погашення заборгованості перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг"; кінцевим отримувачем коштів оплати за природний газ є Держава, в той час як з боку Держави залишаються невиконаними гарантії, встановлені Законом 2479 щодо відшкодування заборгованості з різниці в тарифах; враховуючи факт наявності взаємної заборгованості теплопостачальних організацій та Держави, законодавством визначений спосіб врегулювання таких взаємних заборгованостей - шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків з погашення перед відповідачем заборгованості з різниці в тарифах та наступного погашення в межах цього договору заборгованості за природний газ перед позивачем; у випадку неповного врегулювання заборгованості за наведеною процедурою заборгованість перед постачальником природного газу врегульовується шляхом застосування алгоритму розподілу коштів за постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 №812.
32. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з таких мотивів.
33. Предметом спору є заборгованість, що виникла після 01.06.2021 (період грудень 2021 - травень 2022 року), тому при розгляді справи застосовуються закони та інші правові акти, що регулюють відносини у спірний період з урахуванням правил дії актів цивільного законодавства у часі.
34. Відповідно до ст.5 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
35. Надання зворотної дії в часі законам та нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (п.99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 №757/23249/17 (провадження №14-95цс22); абз.4 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/1999).
36. Спірні правовідносини (поставка природного газу відбулась протягом червня 2021 - травня 2022 року) тривали і виникли до ухвалення Закону 2479 від 29.07.2022 (19.08.2022), яким був встановлений мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
37. На момент виникнення спірних правовідносин та протягом періоду, за який виникла заборгованість, не було запроваджено мораторію на підвищення цін на природний газ. У спірний період відповідач у відносинах щодо постачання теплової енергії та гарячої води для населення діяв згідно з тарифами, щодо яких не було запроваджено мораторій згідно з ч.1 ст.1 Закону 2479, тому Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника на мораторій, встановлений цим Законом, а також заборгованість з різниці в тарифах, що виникла внаслідок його реалізації.
38. Щодо порядку відшкодування різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом 1730, Верховний Суд виходить з такого.
39. Відповідно до ст.2 Закону 1730 в редакції Закону від 14.07.2021 №1639-IX, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
40. Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до ст.4 цього Закону не потребує обов'язкового включення до реєстру (абз.2 ч.1 ст.3 Закону 1730 в редакції Закону від 14.07.2021 №1639-IX).
41. Абзаци 1 та 2 ст.4 Закону1730, в редакції Закону від 14.07.2021 №1639, встановлювали, що взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення: кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії для населення, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води іншим категоріям споживачів або операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу.
42. Взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абз.7 ст.4 Закону 1730 в редакції Закону від 14.07.2021 №1639-IX з урахуванням змін, внесених Законом від 16.12.2021 №1974-IX).
43. Згідно із розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2479 абз.1 ст.4 Закону 1730 після слова "Взаєморозрахунки" доповнено словами "або перерахування субвенції", а також доповнено абз.3 такого змісту:
"кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", суб'єктом господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу".
44. Отже, законодавець визначив, що проведення розрахунків може здійснюватися шляхом взаєморозрахунків або перерахування субвенції. До переліку заборгованості, як підлягає врегулюванню, додав також заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" за спожитий природний газ з 01.06.2021.
45. Водночас визначив, що для цього сторони повинні укласти договір про організацію взаєморозрахунків.
46. Взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абз.9 ст.4 Закону 1730).
47. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 №1403 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".
48. Згідно з п.5 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі учасники розрахунків).
49. Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
50. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
51. Закон 2479 встановлює єдину підставу для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах - це договір про організацію взаєморозрахунків, і не встановлює можливість проведення таких взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ.
52. Згідно із ч.4 ст.14 ЦК особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
53. Ця норма надає можливість сторонам договору або законодавцю визначити обставини, за яких особа може бути звільнення від цивільного обов'язку або його виконання. Звільнення від виконання цивільного обов'язку означає повне припинення самого цивільного зобов'язання. Звільнення від виконання обов'язку має місце тоді, коли сам обов'язок зберігається (продовжує існувати), проте його не можна виконати примусово.
54. Ані договір постачання природного газу, ані Закон 2479 не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ з 01.06.2021, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання. Законодавець передбачив умови та порядок її врегулювання.
55. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.04.2024 у справі №925/636/23. Верховний Суд зробив такий висновок щодо застосування норм ст.4 Закону 1730 в редакції Закону 2479:
1) стаття 4 Закону 1730 в редакції Закону 2479 має на меті врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ з 01.06.2021. Це врегулювання здійснюється шляхом взаєморозрахунків між сторонами заборгованості; перерахування субвенції з державного бюджету теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям для погашення заборгованості;
2) наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування. Для застосування цього механізму сторони мають укласти договір про організацію взаєморозрахунків. Умови та порядок проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції у 2022 році визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 №1403;
3) Закон 1730 не передбачає можливість проведення взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ. Суд не може провести таке зарахування самостійно.
56. Зазначені висновки Верховного Суду врахував суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.
57. Водночас скаржник не доводить помилковість врахування судом апеляційної інстанції зазначених висновків, не доводить помилковість таких висновків Верховного Суду, не просить від них відступити тощо. Таким чином, підстава касаційного оскарження, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК, не знайшла свого підтвердження.
58. Верховний Суд відхиляє також доводи скаржника по те, що наявність заборгованості Держави перед ТОВ "Сумитеплоенерго" спричинила неврегулювання питання погашення заборгованості перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ТОВ "Сумитеплоенерго" від виконання своїх договірних зобов'язань. Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК
59. Скаржник також посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.4 ч.2 ст.287 у взаємозв'язку з п.3 ч.3 ст.310 ГПК, та зазначає, що зупинення провадження у справі №920/481/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/5620/24 є об'єктивно необхідним, однак суд апеляційної інстанції у відповідному клопотанні відповідача незаконно та помилково відмовив, внаслідок чого допустив формальний і поверхневий підхід до розгляду справи, наслідком чого стало ухвалення незаконного і передчасного судового рішення.
60. Верховний Суд відхиляє відповідні аргументи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції п.5 ч.1 ст.227 ГПК.
61. Пункт 5 ч.1 ст.227 ГПК визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
62. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
63. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
64. Пов'язаною є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 ст.75 ГПК).
65. Під неможливістю розгляду зазначеної справи необхідно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
66. Такий висновок викладений у пунктах 118-121 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 та є усталеним в судовій практиці.
67. Так, у постанові від 01.03.2024 у cправі №910/17615/20 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила такі висновки: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
68. Подібні висновки викладені також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2024 від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
69. Водночас, за приписами п.5 ч.1 ст.227 ГПК суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
70. Предметом позову у справі, що розглядається, є стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 655 180 592,60 грн за Договором.
71. Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції встановив такі істотні обставини як: наявність договірних відносин, зміст обов'язків сторін, в тому числі строки та порядок оплати, обсяг та вартість переданого газу, факт оплати, здійсненої відповідачем.
72. Також, ст.204 ЦК встановлюється презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
73. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
74. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору, закріпленої у ст.204 ЦК, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
75. У постанові від 28.07.2021 у справі №759/24061/19 Верховний Суд виклав висновок, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
76. Відтак, станом на момент розгляду цієї справи Договір: 1) не визнаний нікчемним; 2) не визнаний судом недійсним (відсутнє рішення, яке набрало законної сили).
77. До подібних висновків, скасовуючи ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 про задоволення аналогічного клопотання ТОВ "Сумитеплоенерго" та зупинення провадження до набрання законної сили рішенням у справі №910/5620/24, дійшов Верховний Суд у постанові від 07.08.2024 у цій же справі (№920/481/23).
78. Таким чином, аналогічне питання фактично вже було вирішене Верховним Судом. Апеляційний господарський суд вищезазначене врахував та обґрунтовано відмовив у задоволенні повторного клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
79. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
80. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
81. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
82. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №920/481/23 залишити без змін.
3. Поновити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №920/481/23.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець