06 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3821/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025
(головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)
у справі № 916/3821/21
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_5 , 5) ОСОБА_1 , 6) ОСОБА_6
про стягнення,
01.05.2025 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3821/21 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, клопотанням про зменшення суми судового збору за подання касаційної скарги та клопотанням про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У 2021 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення майнової шкоди в розмірі 514 317 600, 34 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі №916/3821/21 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3821/21 рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 у справі № 916/3821/21 скасовано та прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк», вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк», шкоду в розмірі 514 317 600, 34 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3821/21, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 залишити в силі.
Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі №916/3821/21, враховуючи положення п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", скаржник мав сплатити граничний розмір судового збору за подання касаційної скарги, що становить 1 589 000,00 грн (2270,00 грн * 350 * 200%).
Однак до касаційної скарги скаржника у якості доказів сплати судового збору додано квитанцію про сплату №UFYR-BFF7-486E від 01.05.2025 про сплату 3028,00 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання, у якому він просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3821/21 до 3028,00 грн. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що встановлений судовий збір за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_8 , який за 2024 рік склав 618 571,35 грн, а також в 524 рази перевищує розмір прожиткового мінімуму на одну особу, встановлений у 2025 році. На підтвердження вказаного зазначає, що їм долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; довідку-виписку; довідку форми ОК-5; довідку форми ОК-7. Однак, при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 39600 00292790), яке надійшло від ОСОБА_1 , не виявилось вказаних у додатку клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги: довідки ОК-5; довідки ОК-7; довідки-виписки; відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, що додається до зазначеної касаційної скарги, про що складено акт Верховного Суду №32.1-14/189 від 06.05.2025.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору з наступних підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в касаційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
З огляду на приписи статті 287 ГПК України, реалізація особою права на касаційне оскарження рішення (ухвали, постанови) судів попередніх інстанцій здійснюється шляхом подання касаційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 290 цього Кодексу. Частиною 4 статті 290 ГПК України визначено перелік обов'язкових додатків до касаційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".
Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником належним чином не підтверджено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки не надано жодного доказу на підтвердження вказаного.
Зважаючи на викладене Суд, оцінюючи фінансове становище ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру судового збору, у зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у скаржника грошових коштів для сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3821/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 1 585 972,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку не розглядаються.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3821/21.
2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3821/21 залишити без руху.
3.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
Н.М. Губенко