05 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3542/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича
на постанову Східного господарського суду від 06.03.2025
та на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2024
у справі № 922/3542/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс"
про стягнення збитків
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.04.2025 надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 (повний текст складено 13.03.2025) та на рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2024 у справі № 922/3542/24, направлена до Суду 06.04.2025 засобами поштового зв'язку.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.04.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Мачульський Г. М.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2025 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича залишено без руху на підставі ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, та вказано на необхідність викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) та подати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску цього строку.
З автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК (1 ЕЦП суддів) Ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 14.04.2025 у справі № 922/3542/24 (суддя Могил С.К.) надіслано в електронний кабінет Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича і доставлено одержувачу 14.04.2025 19:15, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.
На виконання вимог зазначеної ухвали 15.04.2025 засобами поштового зв'язку Фізичною особою-підприємцем Брезецьким Сергієм Олександровичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги з клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, у якій зазначено, що оскаржувана постанова оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.03.2025 та у зв'язку з перебоями в роботі ЄСІТС, просить обчислювати строк на касаційне оскарження з дати оприлюднення повного тексту оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Розглянувши викладені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 14.04.2024, постановленій у цій справі, Судом вже було зазначено, що повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 було складено 13.03.2025.
Касаційну скаргу Фізичною особою-підприємцем Брезецьким Сергієм Олександровичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.04.2025, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті в якому надійшла касаційна скарга, тобто з пропуском цього строку.
Водночас з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді постанова від 06.03.2025 у справі № 922/3542/24 (суддя Терещенко Оксана Іванівна) доставлено в Електронний кабінет одержувача ? Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича 13.03.2025 о 20:15 та представника скаржника адвоката Темнюкової Марини Ігорівни -13.03.2025 о 20:15, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Як зазначено в ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, копія оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 922/3542/24 надійшла до електронного кабінету скаржника - Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича та його представника - 13.03.2025 після 17 години, таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення вважається 14.03.2025. Тому передбачений положенням ч. 2 ст. 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення закінчився 03.04.2025, у той час як касаційну скаргу було подано 06.04.2025.
Стверджуючи про перебої в роботі підсистемі "Електронний суд", заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження вказаних доводів.
Крім того, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Колегія суддів зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, через Єдиний державний реєстр судових рішень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання касаційної скарги, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду і ставить під сумнів його законність.
При цьому, доводи скаржника про забезпечення 24.03.2025 року загального доступу до повного тексту оскаржуваного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень спростовуються інформацією, яка містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з якої вбачається, що постанова Східного господарського суду від 06.03.2025 у справі №922/3542/24 прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги представника Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича - адвоката Темнюкової М.І. на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2024 року у справі №922/3542/24 була «Надіслано судом: 13.03.2025. Зареєстровано: 13.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2025».
Відтак, навіть за таких обставин, скаржник мав можливість своєчасно ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції з приводу відомого йому апеляційного провадження в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки, як було зазначено вище, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про наявність повного тексту оскаржуваного рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 42 ГПК учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Скаржник - Фізична особа-підприємец Брезецький Сергій Олександрович та його представник не були позбавлені об'єктивної можливості поцікавитися та дізнатися про відоме їм судове провадження та про рух поданої апеляційної скарги, як в передбачений процесуальним законодавством спосіб, так і з використанням відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, та, відповідно, звернутись до суду касаційної інстанції в установлений законом строк.
В свою чергу, подання касаційної скарги в установлений законом строк залежало виключно від волевиявлення скаржника, тобто мало суб'єктивний характер.
Скаржник, як учасник провадження у справі, зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Однак, отримавши копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в електронному вигляді в Електронний кабінет - 13.03.2025 та маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, скаржник - Фізична особи-підприємцець Брезецький Сергій Олександрович звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 922/3542/24 з пропуском строку на касаційне оскарження.
Крім того, ГПК України не містить положень, які б давали правові підстави обраховувати строк на касаційне оскарження із дня опублікування судового рішення у ЄДРСР чи ознайомлення з ним.
Водночас звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В частині 4 цієї статті унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, з урахуванням Довідок про доставку оскаржуваної постанови в кабінет електронного суду скаржника, і в кабінет електронного суду представника скаржника, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку (після усунення недоліків) не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об'єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв'язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Ураховуючи викладене, зважаючи на подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" заперечення проти відкриття касаційного провадження, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 та рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2024 у справі № 922/3542/24 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись ст.ст.119, 234, 235, 288, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 та рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2024 у справі № 922/3542/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.