07 травня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1159/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНАНТА», м. Луцьк
до товариства з обмеженою відповідальністю “Великий світ», м. Хотин Чернівецької області
про стягнення боргу за виконані перевезення в сумі 103096,70 грн
Представники сторін - не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНАНТА» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Великий світ» про стягнення боргу за виконані перевезення в сумі 103096,70 грн за договором №17/09-2024-04 від 30.09.2024.
Ухвалою від 10.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 07.05.2025.
У судове засідання 07.05.2025 позивач та відповідач не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відзив на позов та відповідь на відзив у матеріалах справи відсутні. Позивач про причини неявки не повідомив.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Крім цього, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції, що позивач зобов'язаний або (1) з'являтись до суду (направляти представника), або (2) не з'являтись до суду, однак обов'язково повідомити про причини неявки чи подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/458/21 (постанова від 18.11.2022 р.) зазначає про те, що оцінка судом можливості вирішення спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності є необґрунтованою, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Верховним Судом було проаналізовано характеристику ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України за методом правового регулювання цих норм. Проаналізувавши положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд зазначив, що в цих нормах законодавець не застосував слів “може», “має право», “за власної ініціативи» тощо у своєму значенні цих слів. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, крім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. При цьому така ознака як "повторність" неявки у підготовче чи судове засідання в чинній редакції цих норм ГПК також відсутня.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 р. у справі №916/3616/15).
Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 р. у справі №922/1873/22, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Харківської області про залишення позову без змін, акцентував увагу на тому, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою, при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз'яснено про наслідки неявки, і про обов'язок повідомити суд про причини неявки (п. 35 постанови).
Аналогічні висновки викладені і у постанові ВС КГС від 13.06.2023 р. у справі №910/12685/22, де суд повторно підкреслив, що учасник справи, незалежно від того, визнана його явка в засідання обов'язковою чи ні, " не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано".
При цьому Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Таким же чином підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.
Як зазначено судом вище, ухвала від 10.04.2025 по даній справі доставлена до електронного кабінету позивача 11.04.2025 і його представника Лози В.М. 17.04.2025 та в силу приписів чинного законодавства України вважається врученою (довідка про доставку електронного листа наявна у матеріалах справи); явка сторін даною ухвалою не визнана обов'язковою, що, з урахуванням вищенаведеного, не звільняє позивача від обов'язку або направити в засідання свого представника, або повідомити суд про причини неявки, або направити заяву про розгляд справи без участі представника. Жодних заяв чи клопотань з цього приводу станом на час проведення засідання позивачем зроблено не було.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо вирішення питання про повернення судового збору з державного бюджету, то в силу вимог п.4 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір» відповідне питання вирішується господарським судом за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір.
Керуючись ст.ст. 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНАНТА» залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвала підписана 07.05.2025.
Суддя В.В.Дутка