"05" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/778/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.
при секретарі судового засідання Волковій Ю.О.
За участі представників сторін:
від позивача: Бєлоусюк О.О.
від відповідача: Дябло Г.С.
За позовом: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс 2011»
про стягнення 725 676,19 грн,
28.02.2025 Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс 2011» про стягнення 725 676,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди берегозахисної споруди від 05.06.2014 №116-ор зберігання від 22.06.2020 №20/11-д/нд в частині повного та своєчасного здійснення орендної оплати.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 05.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №916/778/25 та постановив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19.03.2025 до Господарського суду Одеської області від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс 2011» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
26.03.2025 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої, позивач просить суд урахувати подані заперечення та задовольнити позов у повному обсязі.
01.04.2025 до Господарського суду Одеської області від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс 2011» надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд урахувати подані ним заперечення та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Під час розгляду справи 02.04.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 30 квітня 2025 року об 11:00 год.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 03.04.2025 повідомив сторін про засідання суду, яке відбудеться "30" квітня 2025 р. об 11:00год.
Під час розгляду справи 30.04.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 05 травня 2025 року о 12:30 год.
У судовому засіданні 05.05.2025 року судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну) судового рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено протягом п'яти днів.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
05.06.2014 між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі - орендодавець, управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Едельвейс 2011» (далі - Орендар) укладено договір оренди берегозахисної споруди № 116-ор (далі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування ділянку штучного піщаного пляжу, розташовану між траверсами №5 та №6 загальною площею 6000,00 кв.м., вартість якій визначена незалежною оцінкою та відповідно до акту оцінки (додаток 2) складає - 957 000 грн (дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч). Місцезнаходження споруди: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, р-н штучного пляжу «Отрада», відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток 1). Цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.
Зазначений договір було укладено сторонами на виконання розпорядження міського голови від 26.05.2014 №454 “Про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Едельвейс 2011» ділянки штучного пляжу, що розташована за адресою: м.Одеса, пляж «Отрада» між траверсами №5 та №6» (далі - Розпорядження).
Пунктом 1 вказаного Розпорядження вирішено передати ТОВ “Едельвейс 2011» на умовах оренди, надання послуг пляжного сервісу, терміном на 5 років, ділянку штучного пляжу, загальною площею 6000,00 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, пляж «Отрада» між траверсами №5 та №6.
Пунктом 2 та 3 Розпорядження Управлінню доручено укласти договір оренди згідно з п. 1 Розпорядження, а ТОВ “Едельвейс 2011» рекомендовано впродовж одного місяця укласти договір оренди.
Як зазначає позивач, на підставі зазначеного Договору оренди берегозахисної споруди від 05.06.2014 №116-ор складено акт приймання-передачі в термінове платне користування ділянку штучного пляжу, загальною площею 6000,00 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, пляж «Отрада» між траверсами №5 та №6.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.07.2018 р. № 326 ,,Про передачу в управління Департаменту комунальної власності Одеської міської ради берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів м. Одеси» передано в управління Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) берегозахисні споруди у вигляді штучних пляжів м. Одеси, що обліковуються на балансі Управління.
Департаментом, який набув статус Орендаря згідно із додатковим договором від 03.08.2018 р. № 1, та Орендарем внесено ряд змін до договору.
Наступним Додатковим договором №2 від 26 листопада 2020 року “Про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди №116-ор» за взаємною згодою сторін ТОВ “Едельвейс 2011» та Департамент комунальної власності Одеської міської ради домовились внести зміни до пунктів 3.1., 3.2. Розділу 3 Договору та пункту 7.1. Розділу 7 “Термін дії, умови зміни і припинення Договору», який доповнили наступним: “продовжити термін дії Договору на 20 років, а саме з 26 листопада 2018 року до 26 листопада 2038 року». Інші умови Договору залишились без змін.
Додатковим договором від 15.02.2019 №3 “Про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди №116-ор від 05.06.2014» погодження внесення змін до п.3.1 розділу 3 «Орендна плата», у частині зміни орендної плати з 01.02.2019 у сумі 34506,15 грн, а в період з червня по серпень орендна плата розраховується виходячи з орендної ставки помноженої на коефіцієнт - 1.3. Інші умови Договору залишились без змін.
Додатковою угодою до договору від 01.10.2020 № 4 на підставі рішення Одеської міської ради від 16.09.2020 р. № 6430-VII ,,Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 10.06.2020 р. № 6053-VII ,,Про оренду комунального майна територіальної громади м. Одеси» та рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2020 р. № 351 ,,Про передачу Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів м. Одеси», змінено Орендодавця з Департаменту на Управління.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, Управління, виходячи зі змісту п.2 рішення Одеської міської ради ,,Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану'', нарахувало до сплати ТОВ “Едельвейс 2011» 50% орендної плати за період з березня 2022 по грудень 2023 звернулось з позовом про стягнення 725 676,19 грн боргу.
Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами ч.ч.1,5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Правові, економічні та організаційні відносини, що виникають у зв'язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України ,,Про оренду державного та комунального майна», за приписами ч.4 ст.17 якого орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.
Одночасно в ч.6 ст.762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Господарський суд зауважує, що вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 08.05.2018 р. по справі № 910/7495/16.
Отже, для застосування ч.6 ст.762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ч.6 ст.762 ЦК України сформована в чисельних постановах Верховного Суду, зокрема, по справам № 910/14244/20, № 910/13158/20, № 910/8040/20.
Також потрібно зазначити про те, що звільнення від орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.
Господарським судом встановлено, що наказами Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 21.05.2022 р. № 9, від 16.07.2022 р. № 16, від 12.08.2023 р. № 16 тощо з посиланням на дію воєнного стану встановлено особливий режим в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області, зокрема: заборонено перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та зобов'язано власників (користувачів) приміщень, земельних ділянок, прилеглих до пляжної зони, суб'єктів господарювання у сфері готельно-ресторанного бізнесу, туризму та інших видів діяльності, що мають вихід до пляжної зони у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, забезпечити дотримання заборон; обмежено свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів на узбережжі Чорного моря, затоках, у внутрішніх морських водах в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області.
Як вже зазначено вище, сторони в п.1.1 договору оренди передбачили, що цільове використання об'єкта оренди полягає у наданні громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу в межах прибережної смуги Чорного моря.
Зі змісту додатку до наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 12.08.2023 р. № 16 (Перелік територій пляжних зон, на яких дозволено перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства) вбачається, що ділянка штучного пляжу між траверсами № 14 та № 15, яка орендована відповідачем, не входить до пляжних зон, на яких дозволено перебування фізичних осіб.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що законне використання ТОВ “Едельвейс 2011» об'єкту оренди для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу у спірний період не могло відбуватись внаслідок введення воєнного стану та видання в зв'язку з цим обмежувальних наказів військової адміністрації, а, отже, відповідачем доведено існування обставин, які унеможливили користування ним орендованим майном з причин, які від нього жодним чином не залежали.
Окрім цього, відповідно до п. 1 Наказу Оперативного угрупування військ "Дунай" та Одеської районної військової адміністрації N 109/01-28/2 від 24.05.2023, саме Одеська міська рада, з метою підготовки до часткового доступу громадян на ділянки пляжних зон, розташованих у мережах прибережної захисної смуги Чорного моря міста Одеси, зобов'язана забезпечити проведення заходів з визначення та підготовки ділянок пляжних зон, які можуть бути доступні для відвідування громадян.
Цим же Наказом N 109/01-28/2 від 24.05.2023 були встановленні заходи, які Одеська міська Рада зобов'язана була здійснити (п. 1.2. Наказу).
У той же час п.5 Розпорядження Одеського міського голови «Про заходи з підготовки
до часткового доступу громадян на ділянки узбережжя Чорного моря у межах міста Одеси в умовах правового режиму воєнного стану» N 414 від 09.08.2023, рекомендовано суб'єктам господарювання, які орендують ділянки громадських (штучних) пляжів у межах берегової лінії міста від пляжу «лонжерон» до 16ої ст.Великого Фонтану, забезпечити виконання цих заходів на цих пляжних зонах.
За таких обставин та правового регулювання, наявні підстави для звільнення ТОВ “Едельвейс 2011» від внесення орендних платежів на підставі ч.6 ст.762 ЦК України у спірний період, з огляду на що господарський суд у позові відмовляє.
Посилання позивача на те, що у відповідача існує обов'язок сплачувати орендні платежі незалежно від результатів господарської діяльності, господарський суд відхиляє, вказуючи, що невиконання названого обов'язку відбувається в умовах військової агресії проти України та породжених нею заборон, які не могли бути передбачені сторонами під час укладення договору оренди. Поняття ,,незалежно від результатів господарської діяльності» потрібно застосувати у випадку, коли здійснення господарської діяльності є можливим, а результат (наявний/відсутній) такої діяльності залежить виключно від відповідача.
Господарський суд Одеської області проаналізувавши доводи сторін та надані докази у справі дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача у даній справі на підставі норми ч.6 ст.762 ЦК України. Крім того, господарський суд зазначає, що з січня 2024 року ТОВ “Едельвейс 2011» сплачує орендну плату, про що зазначено судом вище.
Решта доводів сторін на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких у позові слід відмовити, не впливають, тому залишаються без оцінки суду.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ураховуючи відмову у позові, судові витрати понесені позивачем при поданні цього позову покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс 2011» про стягнення 725 676,19 грн - відмовити.
Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 07 травня 2025 р.
Суддя Т.І. Демченко