79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.05.2025 Справа № 914/2828/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХ ЮА", с.Петропавлівська Борщагівка Київської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Металворк", смт.Красне, Золочівського району,
про: стягнення заборгованості 302'785,96 грн.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Металворк", смт.Красне, Золочівського району,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХ ЮА", с.Петропавлівська Борщагівка Київської області,
про: стягнення заборгованості у сумі 397'766,6 грн.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: М. Рудометкіна,
від відповідача: П. Кравчук.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
Суть спору. У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2828/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХ ЮА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металворк" про стягнення 302'785,96 грн заборгованості та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металворк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХ ЮА" про стягнення заборгованості у сумі 397'766,60 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2025 (суддя І. Козак) первісні позовні вимоги задоволено частково; присуджено до стягнення з ТОВ "Металворк" на користь ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" 186'600,00 грн штрафу, 4'248,36 грн 3% річних, 17'001,91 грн інфляційних втрат, 3'117,75 грн судового збору; у задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково; присуджено до стягнення з ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" на користь ТОВ "Металворк" 354'600,00 грн основного боргу, 20'999,25 грн інфляційних втрат, 4'139,00 грн 3% річних, 4'557,62 грн судового збору; у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
14.04.2025 ТОВ "Металворк" через систему "Електронний суд" подав заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у розмірі 9'765 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу по первісному позову та 29'925 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу по зустрічному позову.
15.04.2025 у зв'язку з відпусткою судді Козак І.Б. в період з 14.04.2025 по 25.04.2025, на підставі розпорядження керівника апарату суду №123 від 15.04.2025, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/2828/24, внаслідок якого визначено суддю Б. Яворського для розгляду даної заяви.
21.04.2025 матеріали справи №914/2828/24 передано судді Б. Яворському для розгляду заяви.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.04.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 05.05.2025.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що 16.12.2024 ТОВ "Металворк" через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву, де ТОВ "Металворк" вказало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 60'000,00 грн.
Під час судового розгляду представник відповідача зазначив, що докази судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
18.04.2025 ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" через систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву про стягнення судових витрат. Товариством зазначено, що із відзивом на позовну заяву попередній розрахунок суми судових витрат не подавався, сума стягнення судових витрат за первісним позовом не обгрунтована жодними доказами; детального розрахунку щодо стягнення витрат за зустрічним позовом також не подано, і заявлена сума є неспівмірною предмету спору.
Представник заявника у засіданні 05.05.2025 підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення. Відзначив, що зустрічний позов і відзив на первісний позов були подані одночасно, а тому зазначення про попередній розрахунок судових витрат лише у зустрічній позовній заяві не може бути підставою для відмови у такому стягненні.
Представник позивача за первісним позовом підтримав доводи, наведені у запереченні, просив відмовити у задоволенні заяви.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).
Судові витрати, крім судового збору, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.4 ст.129 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 905/1840/21).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано копію договору про надання правової допомоги б/н від 15.09.2024, укладеного ТОВ "Металворк" (клієнт) та АО «Мицик, Кравчук та Партнери» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначений договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Предметом договору є надання правової допомоги у справі за позовом ТОВ «Спецтех ЮА» до клієнта про стягнення коштів і за зустрічним позовом клієнта до ТОВ «Спецтех ЮА» про стягнення боргу на стадії розгляду справи судом І інстанції. Сторони узгодили, що правова допомога оплачується шляхом внесення фіксованого гонорару у розмірі 60000,00 грн; додатково клієнт оплачуватиме вартість участі у засіданнях із розрахунку 3000,00 грн за участь в кожному одному засіданні в режимі відеоконференції (п.3.1 договору).
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об'єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19). Підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 09.12.2021 у справі №922/3812/19).
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено правову позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
На підставі зазначеного, під час вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі суд враховує, що згідно акту виконаних робіт від 17.12.2024 адвокатом надано наступну правову допомогу: надання консультацій і роз'яснень; правовий аналіз документів та судової практики; підготовка доказів; складання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви; безпосередня присутність адвоката у засіданні 17.12.2024. Загальна вартість наданих послуг 63'000,00 грн. Згідно поданих доказів клієнт здійснив повний розрахунок із адвокатом і претензії щодо розрахунку відсутні.
Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
ТОВ "Металворк", заперечуючи заявлені до стягнення витрати, зазначає, зокрема, що вимоги ч.4 ст.124 ГПК України не були дотримані, а тому у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, слід відмовити. Так, зазначається, що попередній розрахунок суми судових витрат з відзивом не подавався, сума стягнення судових витрат за первісним позовом не обгрунтована жодними доказами.
Правило частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторону разом з першою заявою по суті спору подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Водночас згідно ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат, в тому числі, на професійну правничу допомогу, не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та, крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
У постанові від 12.10.2022 у справі № 725/42/21-ц Верховний Суд дійшов висновку, що виходячи зі змісту положень частини 2 статті 124 ГПК України, у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку судових витрат у суду виникає право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат.
У постанові від 18.03.2024 у справі № 459/2350/23 Верховний Суд навів правовий висновок, що не надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може відмовити», а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника. Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв'язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов'язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
З урахуванням викладеної практики вищих інстанцій, суд вважає за необхідне дослідити матеріали справи та виникненні правовідносини задля ухвалення справедливого, неупередженого та законного додаткового рішення.
Як уже відзначалося, ТОВ "Металворк" одночасно було подано зустрічну позовну заяву, де товариством зазначався попередній розрахунок витрат на правову допомогу та відзив на первісний позов. При чому першою у матеріалах справи є зустрічна позовна заява (на а.с. 74, а відзив на а.с.104). Тому суд дійшов висновку, що товариством дотримано принцип змагальності та виконано приписи ст. 124 ГПК України.
Крім того, ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" заперечується також розмір витрат з підстав відсутності детального розрахунку сум щодо стягнення витрат та її неспівмірністю із предметом спору.
У заяві про стягнення судових витрат вказано, що загальна вартість наданої ТОВ "Металворк" правової допомоги у межах даної справи склала 63000,00 грн. Вказана сума розподілена товариством порівну за надану правову допомогу при розгляді первісного та зустрічного позовів. 17.12.2024 ТОВ "Металворк" та АО «Мицик, Кравчук та Партнери» підписали акт виконаних робіт, у якому вказали детальний опис наданих адвокатом послуг та зазначили, що розрахунок вартості проведено згідно п.3.1 договору. Суми, які просить стягнути заявник, визначені ним пропорційно розміру задоволених/відмовлених позовних вимог за первісним та зустрічним позовом. Відтак твердження позивача не знайшли свого правового обгрунтування і не можуть бути взяті судом до уваги.
Дослідивши матеріали справи, пов'язаність витрат із розглядом справи, її складністю, матеріально-правовою складовою, а також застосовуючи зазначені вище критерії реальності та розумності розміру заявлених витрат на оплату послуг адвоката до відшкодування, їх необхідності та обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, рівності усіх учасників, суд дійшов висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення у справі про задоволення заяви та стягнення з ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" на користь ТОВ "Металворк" 9'765 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу по первісному позову та 29'925 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу по зустрічному позову.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 86, 126, 126, 129, 130, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металворк» про стягнення судових витрат задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХ ЮА» (08130, Київська область, Бучанський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, буд.10Б, приміщення 110; ідентифікаційний код 41602686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металворк» (80560, Львівська область, Золочівський район, смт.Красне, вул.Відродження, буд.8; ідентифікаційний код 42329079) 9'765 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу по первісному позову та 29'925 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу по зустрічному позову.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 07.05.2025.
Суддя Яворський Б.І.