06.05.2025 Справа № 914/3080/20
За скаргою: Львівської міської ради, м.Львів,
На дії державного виконавця щодо винесення вимоги від 24.02.2025 №75347240/10/20.1 та від 25.02.2025 №75347240/10/20.1
У справі №914/3080/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна"
до відповідача-1 Львівської міської ради
до відповідача-2 Львівського комунального підприємства “Агенція ресурсів Львівської міської ради»
до відповідача-3 Управління капітального будівництва Львівської міської ради
про стягнення 89486830,14 грн.
Суддя Козак І.Б.
Секретар с/з Г.Гелеш
Представники сторін:
Від скаржника: О.Шмотолоха,
Від ДВС: Н.Роман,
Від позивача: І.Цепко,
Від відповідача 2: не прибув,
Від відповідача 3: не прибув.
14.03.2025 на адресу Господарського суду Львівської області від Львівської міської ради надійшла скарга на дії дії державного виконавця щодо винесення вимоги від 24.02.2025 №75347240/10/20.1 та від 25.02.2025 №75347240/10/20.1.
Ухвалою суду від 24.03.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 08.04.2025. Рух скарги відображено у відповідних ухвалах суду.
У судове засідання 06.05.2025 представник заявника (ЛМР) з'явився, вимоги за скаргою підтримав. Вимоги за скаргою обгрунтовуються такими обставинами. На підставі наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/3080/20, виданого 20.04.2022, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Романом Величко 19.06.2024 відкрито виконавче провадження ВП №75347240 та 24.02.2025 і 25.02.2025 винесено дві вимоги державного виконавця за №75347240/10/20.1. Дані вимоги державного виконавця Львівська міська рада отримала 04.03.2025, які зареєстровані у Львівській міській раді 04.03.2025 за № 1.4-6727-29, № 1.4-6726-29.
Боржником за судовими рішеннями у справі №914/3080/20 є управління капітального будівництва Львівської міської ради та Львівська міська рада, що є бюджетними установами. Предметом стягнення є грошові кошти місцевого бюджету. На думку скаржника, стягнення коштів з УКБ ЛМР та ЛМР повинно здійснюватися органами Казначейства в порядку та у спосіб, визначені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (надалі - Порядок), що визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роман Величко, отримавши наказ Господарського суду Львівської області від 20.04.2022, повинен був, на думку міської ради, повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 9 частини 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 75347240 оскаржується у Верховному Суді, тому усі дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Романа Величко щодо винесення вимог державного виконавця від 24.02.2025 за № 75347240/10/20.1 та від 25.02.2025 за №75347240/10/20.1 є неправомірними.
Представник ДВС у судове засідання 06.05.2025 прибув, проти вимог за скаргою заперечив повністю, виклавши процесуальну позицію у запереченні (вх.№8843/25 від 07.04.2025) з таких підстав:
- за наявності відкритого виконавчого провадження виконавець може приймати рішення шляхом направлення вимог. Це не право, а обов'язок державного виконавця вживати заходи примусового характеру, спрямовані на примусове виконання виконавчих документів, які є чинними та не скасованими, з метою з'ясування майна боржника;
- скаржником не доведено, не обгрунтовано, яким чином оскаржувані вимоги порушують майнові права та інтереси міської ради;
- додатково звернув увагу суду на те, що Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2025 Касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №914/3080/20 з усіма доданими до неї матеріалами та заяву про усунення недоліків повернуто скаржнику без розгляду.
Представник позивача у судове засідання 06.05.2025 прибув, проти вимог за скаргою усно заперечив, просив відмовити у її задоволенні, оскільки всі дії державного виконавця законні.
Представники відповідача 2 та відповідача 3 у судове засідання 06.05.2025 не прибули.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
На підставі наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/3080/20, виданого 20.04.2022, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Романом Величко 19.06.2024 відкрито виконавче провадження ВП №75347240 та 24.02.2025 і 25.02.2025 винесено вимоги державного виконавця за № 75347240/10/20.1. Дані вимоги державного виконавця Львівська міська рада отримала 04.03.2025, які зареєстровані у Львівській міській раді 04.03.2025 за № 1.4-6727-29, № 1.4-6726-29.
Оскаржувана вимога від 24.02.2025 стосується вимоги державного виконавця до боржника Львівської міської ради про надання інформації про повне чи часткове самостійне виконання рішення, про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміни способу і порядку виконання рішення; протягом 3-х робочих днів подати державному виконавцю декларацію про доходи та майно боржника, зокрема, про майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, рахунки в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою МЮУ.
Вимога від 25.02.2025 стосується вимоги державного виконавця до боржника Львівської міської ради надати копію кредитного договору №1674/31/6 від 25.12.2024, укладеного ЛМР.
Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2025 Касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №914/3080/20 з усіма доданими до неї матеріалами та заяву про усунення недоліків повернуто скаржнику без розгляду.
Станом на дату винесення ухвали за підсумками розгляду скарги ЛМР матеріали справи №914/3080/20 знаходяться в Господарському суді Львівської області.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно з ст. 1 «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема таких засад як верховенство права та законність.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
У частинах 1, 5 статті 13 Закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом. Крім того, у відповідності до статті 18 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із Законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 75347240, з виконання наказу № 914/3080/20 виданий 20.04.2022 Господарським судом Львівської області щодо: Стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Горбачевського, буд.10, ідентифікаційний код 04056049), як основного боржника, та з Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) через Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008,місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 26256622), як субсидіарного боржника накористь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна"(81160, Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Княжа, будинок 14, ідентифікаційний код 35382784) грошові кошти в розмірі 51389551,02 грн.
Вказане провадження відкрито 19.06.2024. Постанову про відкриття було надіслано боржнику до Електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 6 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Тобто, за наявності відкритого виконавчого провадження виконавець може приймати рішення шляхом направлення вимог. Оскільки постанова про виконавче провадження у цій справі чинна (Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2025 Касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №914/3080/20 з усіма доданими до неї матеріалами та заяву про усунення недоліків повернуто скаржнику без розгляду), державний виконавець мав право виносити на направляти боржнику Львівській міській ради дві вимоги від 24.02.2025 та від 25.02.2025, що оскаржуються.
Щодо твердження міської ради про те, що стягнення коштів з УКБ ЛМР та ЛМР повинно здійснюватися органами Казначейства в порядку та у спосіб, визначені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, то у постанові Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №914/3080/20 колегія суддів виснувала, що зважаючи на зміст виконавчого документа та статус Львівської міської ради, яка не є боржником у розумінні пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, характеру стягнення за виконавчим документом, яке не є безспірним списанням коштів державного бюджету чи місцевого бюджету, зазначений виконавчий лист підлягає виконанню не органами Казначейства, а у примусовому порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частин 2,3 статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Підсумовуючи все наведене, суд відмовляє Львівській міській раді у задоволенні скарги на дії державного виконавця щодо винесення вимоги від 24.02.2025 №75347240/10/20.1 та від 25.02.2025 №75347240/10/20.1 у справі №914/3080/20, оскільки відсутні правові підстави для їх скасування.
Керуючись ст. ст. 342-343 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні скарги Львівської міської ради на дії державного виконавця щодо винесення вимоги від 24.02.2025 №75347240/10/20.1 та від 25.02.2025 №75347240/10/20.1 у справі №914/3080/20.
2. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного тексту.
Повна ухвала складена та підписана 07.05.2025.
Суддя Козак І.Б.