просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
07 травня 2025 року м.Харків Справа № 913/121/25
Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Біола», м. Дніпро,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон», м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
про стягнення 152933 грн 18 коп.
без виклику (участі) представників сторін
08.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Біола» (далі ТОВ «ТД «Біола») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон» (далі ТОВ «Гведеон») про стягнення 152933 грн 18 коп. за договором поставки №297/19 від 16.04.2019, укладений за протоколом розбіжностей (далі - Договір) та з додатковими угодами від 28.12.2019 та 15.02.2020 до нього. Вимога про стягнення 152933 грн 18 коп. складається з вимог про стягнення заборгованості за поставленим та неоплаченим товаром у сумі 113333 грн 18 коп. та оплати за неповернені дерев'яні піддони (тара) у сумі 39 600 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вказаного договору, оскільки на виконання умов договору, ТОВ «ТД «Біола» було поставлено товару на загальну суму 113333 грн 18 коп., однак в свою чергу ТОВ «Гведеон» не сплатило за поставлений товар та не повернуло тару на суму 39 600 грн 00 коп., чим порушило умови договору.
У зв'язку з зазначеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 152933 грн 18 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.
Ухвалю від 10.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним позовну заяву залишити без руху після відкриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 03.04.2025, у якому наявна інформація у колонці «кредит» про оплати відповідачем на загальну суму 264196 грн 24 коп., однак не надано доказів здійснення таких оплат.
Також у цьому акті вказана інформація про наявність станом на 01.02.2022 вхідного сальдо (дебіторська заборгованість) у сумі 264196 грн 24 коп., однак позивачем не надано доказів на її підтвердження.
Пунктами 4 та 5 статті 162 ГПК України унормовано імперативні вимоги, що має містити позовна заява, зокрема зміст позовних вимог, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Також пунктом 3 цієї статті передбачено, що до позовної заяви надається обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч.2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже позивачем не надано доказів на підтвердження змісту позовних вимог, не зазначено та не надано докази, якими він підтверджує обставини на які посилається, зокрема не надано доказів існування дебіторської заборгвоаності станом на 01.02.2022, не надано виписки з рахунку, якою підтверджуються оплати відповідача за договором, не надано розрахунок з зазначенням дат, сум здійснення поставки з посиланням на видаткові накладні, що складають дебіторську заборгованість відповідача, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 91, 162, 164, 176, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- докази виконання договору за час правовідносин за спірним договором поставки №297/19 від 16.04.2019 (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки з рахунку на підтвердження здійснення оплат відповідачем, акти повернення товару (якщо такі наявні), акти повернення тари (якщо такі наявні), тощо).
- обґрунтований розрахунок заборгованості, з урахуванням наданих доказів.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо він усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 ГПК України); якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Інформацію щодо справи, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 07.05.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.І. Злепко