вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про визнання / відхилення вимог кредитора
"06" травня 2025 р. Справа № 911/529/25
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Білова М.В., розглянувши матеріали за заявою Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» з грошовими вимогами (вх.№ 5111 від 13.03.2025 року) у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідробуд Україна»
За участі:
Від кредитора: Запорожець Дмитро Юрійович, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
Від боржника: не з'явився
Арбітражний керуючий: Усачов Олег Миколайович
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідробуд Україна».
Так, ухвалою Суду від 04.03.2025, зокрема, відкрито провадження у справі №911/529/25; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідробуд Україна» здійснено 04.03.2025.
13.03.2025 до суду від Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій кредитор просить суд визнати грошові вимоги у розмірі 63755543,32 грн.
Ухвалою Суду від 18.03.2025, вказану заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
20.03.2025 до Суду від арбітражного керуючого надійшла заява про результати розгляду вимог кредитора.
В судовому засіданні 06.05.2025 взяли участь представники кредиторів та арбітражний керуючий.
Представник кредитора підтримали заяву з грошовими вимогами до боржника.
Арбітражний керуючий не заперечив проти задоволення заяви з грошовими вимогами та вказав, що вимоги є обгрунтованими та підлягають визнанню судом.
Розглянувши заяву та заслухавши пояснення сторін, Суд зазначає наступне.
Заява з грошовими вимогами кредитора до боржника обґрунтована тим, що боржником неналежним чином виконувався Договір підряду на виконання робіт №190-В-ІЛФ-18 від 30.07.2018, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість у сумі 63755543,32 грн., з яких: 520 923,31 грн. судових витрат (судового збору), 43 410 276,00 грн. основного боргу, 6 765 494,02 грн. інфляційних втрат, 2 533 257,20 грн. 3% річних та 10 520 747,99 грн. пені.
Однак боржником неналежним чином виконувались зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим кредитором було ініційовано звернення до суду про повернення авансового платежу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 у справі №911/847/23 позов кредитора до боржника задоволено у повному обсязі та стягнуто з боржника на користь кредитора грошові кошти у розмірі 43410276,00 грн. та судовий збір у розмірі 520923,31 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, обставини щодо наявності заборгованості у боржника у розмірі 43 931 199,31 грн. перед кредитором є встановленими та такими, що не потребують доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Водночас, доказів, які б підтверджували погашення ТОВ “Гідробуд Україна» зазначеної у рішенні суду заборгованості повністю або частково у добровільному чи примусовому порядку учасниками справи Суду надано не було, а відтак, Суд приходь до висновку про визнання грошових вимог кредитора у розмірі 43410276,00 грн. (невикористаної частини авансу) та 520923,31 грн. судового збору повністю.
Також, кредитор просить суд визнати 10 520 747,99 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.03.2023 по 25.09.2023 нарахованих на суму 43 410 276,00 грн.
Вимоги у цій частині обгрунтовані тим, що відповідно до п.15.9 Договору у разі несвоєчасного повернення неврахованої суми попередньої оплати (авансу) у Актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від суми несвоєчасно повернутої попередньої оплати (авансу) за кожний день такого прострочення.
Згідно з п. 15.6 Договору нарахування пені проводиться протягом усього періоду прострочення незалежно від його тривалості.
Як вказано судом вище, у Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 у справі №911/847/23 вирішено стягнути з боржника на користь кредитора повернути попередню оплату (аванс) в сумі 43410276,00 грн.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, строк повернення авансу є таким, що настав.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок здійснено правильно, визначений кредитором період нарахування є обґрунтованим, а вимога про визнання пені у сумі 10 520 747,99 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, кредитором заявлено до визнання з боржника 6765494,02 грн. інфляційних втрат та 2533257,20 грн. 3% річних за період з 25.03.2023 по 04.03.2025 нарахованих на суму 43410276,00 грн.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено Судом вище, боржник має перед ініціюючим кредитором невиконане грошове зобов'язання, а отже - кредитор має право застосувати до боржника заходи відповідальності за невиконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення інфляційних втрат і 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, Суд приходить до висновку, що вимоги про визнання 6 765 494,02 грн. інфляційних втрат та 2 533 257,20 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень частини 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.47 КУзПБ, за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
З огляду на наведене, вимоги кредитора до боржника у розмірі 63 755 543,32 грн., будучи правомірними, підлягають визнанню Судом, з віднесенням:
520 923,31 грн. судових витрат (судового збору) до четвертої черги задоволення,
43 410 276,00 грн. основного боргу до четвертої черги задоволення,
6 765 494,02 грн. інфляційних втрат до четвертої черги задоволення,
2 533 257,20 грн. 3% річних до четвертої черги задоволення,
10 520 747,99 грн. пені до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Щодо сплачених 4 844,80 судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 64 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, задовольняються у першу чергу.
Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. пов'язані з провадженням у справі про банкрутство підлягають визнанню Судом з віднесенням до першої черги задоволення вимог.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)
Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За змістом ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 04.03.2025, граничним строком для подання відповідних заяв є 03.04.2025 (включно).
Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 13.03.2025 такі вимоги кредитора є конкурсними, та мають право голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.
Керуючись статтями 1, 45, 47, 67 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Визнати кредиторські вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідробуд Україна» у розмірі 63 755 543,32 грн. з яких:
520 923,31 грн. судових витрат (судового збору), четверта черга задоволення вимог кредиторів,
43 410 276,00 грн. основного боргу, четверта черга задоволення вимог кредиторів,
6 765 494,02 грн. інфляційних втрат, четверта черга задоволення вимог кредиторів,
2 533 257,20 грн. 3% річних, четверта черга задоволення вимог кредиторів,
10 520 747,99 грн. пені, шоста черга задоволення вимог кредиторів.
2. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство понесені витрати на оплату судового збору Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» у розмірі 4844,80 грн., перша черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 07.05.2025 року.
Суддя Т.Д. Гребенюк