ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2025Справа №910/7966/24
за скаргою фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича
на дії (бездіяльність) державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги у справі
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
до фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича
про стягнення 272 250 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/7966/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) пеню у розмірі 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн, штраф у розмірі 173 250 (сто сімдесят три тисячі двісті п'ятдесят) грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн.
На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/7966/24 видано наказ від 15.01.2025.
18.12.2024 через систему «Електронний суд» від фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 заяву фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича від 18.12.2024 про відстрочення виконання судового рішення - задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/7966/24 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) пені у розмірі 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн, штрафу у розмірі 173 250 (сто сімдесят три тисячі двісті п'ятдесят) грн до 10.08.2025.
Через систему "Електронний суд" 10.04.2025 від фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича надійшла скарга на дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги.
Так, відповідно до статті 3391 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 прийнято до розгляду скаргу фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича на дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги та призначено її до розгляду на 30.04.2025.
Частинами першою та другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
В засіданні 30.04.2025 представник скаржника підтримав скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі. Представник позивача (стягувача) наголосив про законність постанов державного виконавця, проте вказав про наявність правових підстав для зняття арешту з рахунків боржника. Державний виконавець в засідання не з'явився.
Розглянувши подану боржником скаргу на дії приватного виконавця, заслухавши пояснення представника скаржника та стягувача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї скарги, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно частини першої статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Частиною четвертою статті 27 визначено, що Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частинами першою та другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (частина друга статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/7966/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) задоволено.
15.01.2025 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання зазначеного рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/7966/24 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) пені у розмірі 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн, штрафу у розмірі 173 250 (сто сімдесят три тисячі двісті п'ятдесят) грн до 10.08.2025.
26.02.2025 головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгою відкрито виконавче провадження №77301251 на примусове виконання наказу №910/7966/24 від 15.01.2025 та винесено наступні постанови у межах виконавчого провадження №77301251:
- про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
- про стягнення виконавчого збору;
- про арешт майна боржника;
- про арешт коштів боржника.
11.03.2025 головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгою винесено постанову про відстрочення виконання рішення.
04.04.2025 головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгою винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Зазначаючи про незаконність дій виконавця з накладення арешту на кошти фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича на загальну суму 303 337,70 грн, скаржник зазначає, що арешт накладено на наступні кошти:
- суму судового збору в розмірі 3 267 грн., яка добровільно сплачена 17.12.2024;
- пеню у розмірі 99 000 грн і штраф у розмірі 173 250 грн, сплата яких відстрочена ухвалою від 19.02.2025 до 10.08.2025;
- виконавчого збору в розмірі 275 551,70 грн з сум пені і штрафу щодо яких надана відстрочка виконання до 10.08.2025 і ще не сплинув строк сплати.
З матеріалів скарги вбачається, що боржник 05.03.2025 подав державному виконавцю заяву про зупинення виконавчого провадження №77301251, до якої ним було додано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/7966/24 та копію платіжної інструкції №30 від 17.12.2024.
Вказане свідчить, що на момент винесення держаним виконавцем спірних постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника, а саме, 26.02.2025, державному виконавцю не було відомо про існування вказаних документів.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Згідно частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначає підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Згідно частини п'ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З матеріалів справи слідує, що у зв'язку із відстроченням виконання рішення суду від 15.01.2025 у справі №910/7966/24, 04.04.2025 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №77301251.
Відповідно до пункту 18 Розділу ІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.
З наданих до скарги документів також, не встановлено, що рахунки, з яких боржник просить суд зняти арешт, відносяться до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено.
Отже, з наведених норм слідує, що факт надання судом боржнику відстрочки виконання судового рішення у цій справі не спростовує законність вжитих державним виконавцем заходів щодо їх примусового виконання, зокрема арештів, що були накладені на кошти боржника, адже такі заходи застосовувалися ним до того, як боржник надав державному виконавцю інформацію про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що посилання боржника на неправомірні дій головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Бабенко Ольги Олександрівни щодо накладення арешту на кошти фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича на загальну суму 303 337,70 грн постановами від 26.02.2025 є безпідставними та такими, що спростовуються наведеними нормами, а тому скарга в цих частинах не підлягає задоволенню.
Водночас, як зазначалось судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 заяву фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича від 18.12.2024 про відстрочення виконання судового рішення - задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/7966/24 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) пені у розмірі 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн, штрафу у розмірі 173 250 (сто сімдесят три тисячі двісті п'ятдесят) грн до 10.08.2025.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 про відстрочення виконання рішення набрала законної сили і ніким не оскаржена.
Арешт майна боржника, право на застосування якого надано державним виконавцем, є заходом, який забезпечує збереження майна боржника з метою реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, наявність арештів, які накладені на рахунки боржника у цій справі, фактично позбавляє боржника скористатися відстрочкою для належної господарської діяльності, а також акумулювання коштів для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 (боржник визнає свої зобов'язання щодо сплати заборгованості), а невиконання судового рішення у свою чергу нівелює кінцеву мету правосуддя захист інтересів учасників судового процесу і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявність чинних арештів, які накладені на рахунки боржника, порушує та обмежує право власності боржника на належні йому кошти, а також призводить до неможливості виконання ухвали суду про відстрочення виконання рішення суду.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені у частині 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», а в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, у судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження.
Суд також констатує, що боржник правомірно звернувся до Господарського суду міста Києва саме у порядку розділу V Господарського процесуального кодексу України з метою зняття арешту з його рахунків.
Керуючись статтями 234, 235, 3391, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича від 10.04.2025 на дії (бездіяльність) державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги у справі - задовольнити частково.
2. Зняти арешт з рахунків фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ), зокрема: з поточного рахунку НОМЕР_3 відкритого в АТ «А - БАНК» МФО 307770 код за ЄДРПОУ 14360080 та з поточного рахунку НОМЕР_4 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299 код за ЄДРПОУ 14360570.
3. В іншій частині вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 07.05.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна