Справа № 909/160/25
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
07.05.2025 м. Івано-Франківськ
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Інтернаціональ"
(вул. Військових Ветеранів, буд. 12, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область, 76018)
до відповідачів: Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області
(вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ,
Івано-Фанківський район, Івано-Фанківська область,76608)
Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
(вул. Сахарова Академіка, буд. 34, м. Івано-Франківськ,
Івано-Фанківський район, Івано-Фанківська область, 76014)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
ОСОБА_1
(с. Хом'яківка, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область,
77408)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗахідЗемПроект"
(вул. Незалежності, буд. 49, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Інтернаціональ" до відповідачів: Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗахідЗемПроект" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Підставами позовних вимог позивач зазначає те, що 22.02.2024 останнім було придбано виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.04.2024 року № 376310950, за якою складовими частинами придбаного об'єкта нерухомого майна є: конюшня, А (загальною площею 476, 9 м. кв.), заклад громадського харчування, Б (загальною площею 350, 1 м. кв.), сіносклад, В (загальною площею 260, 5 м. кв.), свинарник, Г (загальною площею 176, 7 м. кв.), огорожа, 1 (загальною площею 207, 3 м. кв.). Відповідні будівлі були розміщені у конфігурації земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0010, площею 1, 7393 га.
При цьому, позивач зазначає, що під час поточної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна (виробничих будівель) встановлено, що виробничі приміщення позивача розташовані на новоутворених земельних ділянках з кадастровими номерами 2610197401:18:001:0067 та 2610197401:18:001:0063, що підтверджується Технічним паспортом з реєстраційним № ТІ01:2392-8080-1408-8141, виданим 09.04.2024 ТОВ "Є.КОНСТРАКШИН".
Позивач стверджує, що внаслідок протиправних рішень відповідачів земельну ділянку з кадастровим номером 2610197401:18:001:0010 перенесено в архівний шар, в конфігурації останньої утворено дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2610197401:18:001:0067, 2610197401:18:001:0063, на яких розміщені складові виробничих приміщень, які були придбані позивачем 22.02.2024, а земельна ділянка з кадастровим № 2610197401:18:001:0063 за результатами земельних торгів передана в оренду третій особі - ОСОБА_1 .
Заявник вказує, що у нього були справедливі очікування щодо отримання земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0010, загальною площею 1, 7393 га, у користування (оренду). Мова йде про принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.
Відтак, на переконання позивача, в даному випадку має місце порушення права власності останнього на виробничі будівлі та майнового інтересу на отримання в користування земельних ділянок, на яких розміщене означене нерухоме майно.
06.05.2025 за вх. № 3910/25 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Інтернаціональ" надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 , Івано-Франківській міській раді, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, територіальним управлінням Держгеокадастру вчиняти дії технічного та/або юридичного характеру щодо земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що у встановлених у процесі розгляду обставин вбачається недобросовісність ОСОБА_1 як орендаря земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063. Так, остання стверджує про відсутність у межах вказаної земельної ділянки складової виробничих будівель позивача, при цьому, у період наявності спору за її заявою проводиться розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), якою змінено координати поворотних точок меж земельної ділянки. При цьому, Івано-Франківській міській раді, як власнику відповідної земельної ділянки, взагалі не відомо про зміну координат поворотних точок останньої, а у місцевий фонд документації із землеустрою та оцінки земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області відповідна документація не передавалась.
Так, заявник зазначає, що конфігурація земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063 суттєво змінилася, що вбачається з аналізу додатку до витягу з ДЗК про земельну ділянку від 22.10.2021 № НВ-3513458552021, що є невід'ємною складовою документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, яка пропонується для продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), та витягу з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим № 2610197401:18:001:0063 від 17.03.2025 № НВ-9953573112025. Так, наявні наступні відмінності у конфігурації земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063:
- у витягу з ДЗК від 22.10.2021 року № НВ-3513458552021 - межа від А до Е - 46.92; у витягу з ДЗК від 17.03.2025 року № НВ-9953573112025 відповідна межа під літерами від Б до А - 47.33;
- у витягу з ДЗК від 22.10.2021 року № НВ-3513458552021 - межа від Б до А - 36.46; у витягу з ДЗК від 17.03.2025 року № НВ-9953573112025 відповідна межа від верхньої точки до літери Б - 50.09;
- у витягу з ДЗК від 22.10.2021 року № НВ-3513458552021 - межа від точки ліворуч до Б - 23.95; у витягу з ДЗК від 17.03.2025 року № НВ-9953573112025 відповідна межа від В до точки праворуч - 20.75;
- у витягу з ДЗК від 22.10.2021 року № НВ-3513458552021 - межа від точки ліворуч до Д - 70; у витягу з ДЗК від 17.03.2025 року № НВ-9953573112025 відповідна межа від Д до Е - 71.6;
- у витягу з ДЗК від 22.10.2021 року № НВ-3513458552021- межа від верхньої точки до Е - 13.24; у витягу з ДЗК від 17.03.2025 року № НВ-9953573112025 відповідна межа від верхньої точки до А - 12.
Позивач стверджує, що в результаті виявлених у процесі розгляду справи обставин встановлено, що у користування ОСОБА_1 за процедурою земельних торгів передана земельна ділянка з кадастровим № 2610197401:18:001:0063 у межах конфігурації станом на дату державної реєстрації останньої у ДЗК, яка є відміною від земельної ділянки у межах конфігурації, що була змінена на підставі документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення).
Заявник зазначає, що в результаті вчинення відповідачами протиправних дій та/або прийняття протиправних рішень, зокрема, але не виключно, перенесення до архівного шару земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0010, утворення двох земельних ділянок з кадастровими номерами 2610197401:18:001:0067, 2610197401:18:001:0063, проведення земельних торгів, передачі земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063 в оренду третій особі, допущено порушення права власності позивача на виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , частина з яких розміщена на земельній ділянці з кадастровим № 2610197401:18:001:0063, а саме - частина огорожі, загальною площею 207, 3 м. кв. Подальше вчинення третьою особою дій, які мали наслідком зміну об'єкта речових прав земельної ділянки, а саме - поворотних точок меж останньої, ставить під загрозу можливість відновлення порушеного права останнього на отримання у користування земельної ділянки, на якій розміщені складові елементи виробничих будівель, у межах конфігурації необхідної для їх обслуговування, у силу приписів частини 13 статті 120 Земельного кодексу України.
Окрім цього, ОСОБА_1 у період існування спору вже здійснювала спроби викупу земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063, що підтверджується рішенням Івано-Франківської міської ради (50 сесія) 8 демократичного скликання від 25.02.2025 року № 62-50 Про продаж земельних ділянок комунальної власності з додатком № 1.
Відтак позивач вказує на те, що враховуючи факти очевидної протиправності перенесення земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0010 в архівний шар, вчинення ОСОБА_1 протиправних дій щодо зміни конфігурації земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063, що є втручанням у технічні характеристики останньої та впливає на юридичну складову викупу ділянки, спроб такого викупу з метою ускладнити можливість відновлення прав позивача у межах даного провадження, співрозмірним способом забезпечення позову є заборона ОСОБА_1 , Івано-Франківській міській раді, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, територіальним управлінням Держгеокадастру вчиняти дії технічного та/або юридичного характеру щодо земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для її розгляду по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру - про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, то судове рішення, у разі задоволення такої вимоги, не вимагатиме примусового виконання. Відтак, в даному випадку має досліджуватися саме така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має з'ясовуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063 площею 0, 8734 га є Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області.
За приписами частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
За правилами пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
За частиною 4 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Отже, чинне законодавство передбачає обов'язкове оприлюднення проектів рішень як один з етапів процедури їх прийняття органом місцевого самоврядування. Проте проект рішення містить лише пропозиції щодо питань, які виносяться на розгляд ради з метою їх обговорення, і сам по собі такий проект не породжує правових наслідків.
Відчуження чи передача у користування земельної ділянки здійснюється виключно на підставі рішення ради, прийнятого шляхом голосування на пленарному засіданні, яке на момент звернення позивача із заявою про забезпечення позову не приймалося. Таким чином, само по собі оприлюднення проекту рішення міської ради не створює жодних правових наслідків для позивача та не дає підстав для висновку про утруднення ефективного захисту та поновлення його права у разі задоволення позовних вимог в межах даного судового провадження.
Заявником не надано будь-яких доказів, які б підтверджували твердження, що відповідачами можуть бути вчинені дії/прийняті рішення, пов'язані з відчуженням/надання в оренду/поділом, зміною конфігурації земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача.
При цьому, суд враховує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення вже реалізованих дій, не відповідає вимогам розумності, адекватності та співмірності забезпечення позову, а також не може запобігти утрудненню чи унеможливленню виконання рішення суту або ефективному захисту прав заявника (постанова КГС ВС від 10.04.2024 у справі № 910/12333/23).
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Тобто, Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області, як власник земельної ділянки, керуючись своїми повноваженнями, які визначені, зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про землеустрій" має право розпоряджатися земельною ділянкою у межах своїх правомочностей.
Слід зауважити, що заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках, інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме, - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20.
Окрім цього, судом враховується, що згідно пункту 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, з огляду на приписи статей 387 і 388 Цивільного кодексу України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
З вказаного вище вбачається, що зміна конфігурації спірної земельної ділянки, її відчуження в ході судового розгляду не свідчитиме про неможливість витребування такої земельної ділянки або необхідність додаткового звернення до суду для ефективного поновлення порушених прав позивача.
Відтак, доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову для унеможливлення вчинення дій зі зміни конфігурації земельної ділянки або зміни її власника не обґрунтовують неможливість або ускладнення виконання потенційного рішення у даній справі, а також неефективність захисту прав позивача.
Суд звертає увагу заявника на те, що у поданій заяві ним не конкретизовано які саме дії необхідно заборонити вчиняти ОСОБА_1 , Івано-Франківській міській раді, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, територіальним управлінням Держгеокадастру, а узагальнено вимогу про заборону останнім вчиняти дії технічного та/або юридичного характеру щодо земельної ділянки з кадастровим № 2610197401:18:001:0063, а отже неможливо встановити співмірність, адекватність та наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Таким чином, суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин та не подав належних доказів, із якими законодавство пов'язує необхідність їх застосування.
З викладеного, суд дійшов висновку, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо адекватності, співмірності, доцільності та необхідності забезпечення позову, а доводи позивача жодним чином не підтверджують неможливість чи ускладнення виконання рішення у даній справі у випадку задоволення позову, а тому у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Інтернаціональ" про забезпечення позову у справі № 909/160/25 слід відмовити.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Інтернаціональ" (вх. № 3910/25 від 06.05.2025) про забезпечення позову у справі № 909/160/25 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
4. Ухвала підписана - 07.05.2025.
Суддя В. В. Михайлишин