номер провадження справи 15/97/24
05.05.2025 Справа № 908/1529/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Час-Тайм Плюс» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/1529/24
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5 в інтересах держави в особі:
Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Час-Тайм Плюс», 69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 171
про стягнення коштів
за участю представників сторін та учасників процесу:
від прокуратури: Михальчук І.В., посвідчення № 075789 від 01.03.2023,
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бєліков О.С., адвокат, ордер АР № 1232061 від 03.04.2025, посвідчення від 26.04.2018;
установив
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024 у справі № 908/1529/24 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: майстерню Б2, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 38, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 641998823101, номер запису про право власності 9764871, яка належиться Товариству з обмеженою відповідальністю “Час-Тайм Плюс» місцезнаходження юридичної особи: 69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 171, ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) на праві власності.
28.04.2025 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Час-Тайм Плюс» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/1529/24 про скасування заходів забезпечення позову.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 заяву № 908/1529/24 для розгляду заяви передано судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 30.04.2025 клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.05.2025 о 10:00 год.
Ухвала суду від 30.04.2025 була доставлена до електронних кабінетів Прокурора, позивача та відповідача того ж дня - 30.04.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
05.05.2025, до початку судового засідання, суд отримав від Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя сформовані 02.05.2025 у підсистемі “Електронний суд» заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні 05.05.2025 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд».
Судом перевірені повноваження присутніх в засіданні представників прокуратури та відповідача. Відводів складу суду не заявлено.
Представник відповідача в засіданні підтримав вимоги клопотання про скасування заходів забезпечення позову, просить його задовольнити. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою суду застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, належне відповідачу. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі частково задоволено апеляційну скаргу відповідача та скасовано рішення суду від 23.07.2024 в частині стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 539 369,72 грн, а також змінено в частині судового збору. Суд апеляційної інстанції в цій частині прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 539 369,72 грн - відмовив, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 7047,99 грн за подачу позову. В іншій частині рішення суду було залишено без змін. Підсумовуючи, посилаючись на ст. 145 ГПК України, відповідач просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024 у справі № 908/1529/24.
Представник прокуратури заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: майстерню Б2, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 38, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 641998823101, номер запису про право власності 9764871, яка належить відповідачу на праві власності. Згідно з відкритим даними, які містяться в державних реєстрах, інше майно у відповідача відсутнє. Єдиним майном, на яке можливо звернути стягнення з метою виконання судового рішення, є вище вказане нерухоме майно. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. У даному випадку накладення арешту на нерухоме майно не позбавляє відповідача права користування ним, не призводить до зупинення господарської діяльності, іншого порушення прав, натомість забезпечить можливість подальшого виконання судового рішення. Крім того, арешт майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпоряджатися майном. Відповідачем не наведено жодних доводів, які б вказували на необхідність скасування заходів забезпечення, а лише наведено хід та результати розгляду зазначеної справи. Також відповідачем не аргументовано, яким чином накладений арешт на нерухоме майно заважає у здійсненні юридичною особою господарської діяльності. Отже відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами наявність обставин, які б вказували на необхідність скасування заходів забезпечення, натомість обставини, на підставі яких такі заходи були обрані судом - продовжують існувати, а скасування заходів забезпечення позову, на думку Прокурора, може призвести до неможливості виконання рішення суду у майбутньому. Просить відмовити в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Позивач в засідання суду не прибув.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що явка учасників справи в судове зсідання обов'язковою не визнавалась, суд визнав можливим розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності позивача.
Після заслуховування доводів представників учасників щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши і дослідивши матеріали справи та клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
22.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя в інтересах держави в особі: Запорізька міська рада до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Час-Тайм Плюс» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2022 до 16.10.2023 у розмірі 1 126 669,03 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024, справу № 908/1529/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 24.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1529/24, присвоєно справі номер провадження 15/97/24. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
23.05.2024 на адресу суду від Прокурора надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно: майстерню Б2, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 38, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 641998823101, номер запису про право власності 9764871, яка належиться товариству з обмеженою відповідальністю “Час-Тайм Плюс» місцезнаходження юридичної особи: 69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 171, ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) на праві власності.
Ухвалою суду від 24.05.2024 у справі № 908/1529/24 задоволено заяву Прокурора про вжиття заходів забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: майстерню Б2, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 38, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 641998823101, номер запису про право власності 9764871, яка належиться відповідачу на праві власності.
Відповідач просить скасувати заходи забезпечення позову, вказуючи про часткове скасування рішення суду за наслідками апеляційного провадження, а також про те, що ухвалою суду від 23.04.2024 у даній справі судом надано розстрочку виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 145 ГПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суд зазначає, що законодавцем визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення має бути вмотивоване. Заявник, який просить суд скасувати заходи забезпечення позову має обґрунтувати відсутність підстав для забезпечення позову чіткими та переконливими доказами.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 3 статті 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову не наведено обґрунтувань та мотивів заявлення до суду такого клопотання, не надано до клопотання чітких та переконливих доказів щодо відсутності наразі підстав для забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 23 постанови від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
При постановленні ухвали від 24.05.2024 про виття заходів забезпечення позову судом визнано доцільним накладення арешту на майно відповідача, щоб забезпечити реальне виконання рішення суду.
Згідно з п. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як зазначалось раніше, у справі № 9085/1529/24 судом було постановлено рішення 23.07.2024, яке було частково скасовано постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2025.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду від 23.07.2024 у справі № 908/1529/24, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2025, набрало законної сили 27.03.2025.
Отже термін дії заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 24.05.2024, на підставі п. 7 ст. 145 ГПК України збігає 25.06.2025.
Станом на день засідання заборгованість, яка стягнута за судовим рішення у справі з відповідача, останнім не погашена. Про обставини щодо погашення стягнутої у справі заборгованості не вказує відповідач ні у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, ні зазначається представником в судовому засіданні.
Натомість відповідачем до матеріалів заяви про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, яка була розглянута судом 23.04.2025, надано копії платіжних інструкцій на підтвердження сплати поточних платежів за оренду земельної ділянки.
Отже наявність арешту нерухомого майна не перешкоджає відповідачу у виконанні своїх поточних зобов'язань з оплати орендної плати за земельну ділянку.
Суд погоджується із доводами Прокурора про те, що арешт майна відповідача не призведе до невиправданого обмеження майнових прав останнього, оскільки обмежує лише можливість відповідача розпоряджатися майном.
Передбачений процесуальним законодавством принцип змагальності сторін полягає у наявному гарантованому праві кожної сторони подавати докази, і такими доказами мають підтверджуватись або спростовуватись твердження, події, відносини, тощо. Проте право подати докази має реалізовуватись кожним на власний розсуд, тобто кожен самостійно визначає які саме докази потрібно подати до суду, а також самостійно визначає обсяг таких доказів.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено необхідність скасування заходів забезпечення позову. Підстави для задоволення клопотання відсутні.
Керуючись ст. ст. 145, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Час-Тайм Плюс» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/1529/24 відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 07.05.2025.
Суддя І. С. Горохов