номер провадження справи 15/5/25
28.04.2025 Справа № 908/438/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., в розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Пума» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/438/25
за позовом Концерну “Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», 137
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Пума», 69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 59-А, нежитлове приміщення V
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Шикун В.О., довіреність № 910/20-25 від 19.12.2024;
від відповідача: Василенко О.І., директор, наказ від 04.09.2020;
Шумейко І.П., адвокат, посвідчення № ЗП002116 від 09.04.2019, ордер АР №1226195 від 04.03.2025;
вільний слухач: Губрієнко А.О., ID-паспорт № НОМЕР_1 ;
установив
17.04.2024 через підсистему “Електронний суд» до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Пума» про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2025, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 18.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Пума» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/438/25 прийнято до розгляду. Засідання суду з розгляду заяви призначено на 28.04.2025 об 11:00 год.
28.04.2025, до початку судового засідання суд отримав від позивача сформовану у підсистемі “Електронний суд» 27.04.2025 заяву про зменшення розміру витрат на професійне правничу допомогу адвоката у справі.
У судовому засіданні 28.04.2025 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд».
Судом перевірені повноваження присутніх в засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Заявник підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення стосовно стягнення з позивача на користь заявника (відповідач у справі) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. В обґрунтування вимог заяви зазначив, що під час розгляду справи представником відповідача, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, була зроблена заява про надання до суду у визначені ГПК України строки заяви про від відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у зв'язку із розглядом справи № 908/438/25 в суді. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн до матеріалів справи надано підтверджуючі документи. Заявлену до стягнення суму правничої допомоги відповідач вважає співмірною, зокрема, з позовним вимогам, послугам, наданим адвокатом відповідачу. Вказана сума є фіксованим розміром, який був погоджений відповідачем та адвокатом у договорі про надання правничої допомоги від 03.03.2025.
Заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач обґрунтовує наступним. Заявлений відповідачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає визначеному законодавством критерію співмірності із складністю спору у справі № 908/438/25; із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову. Позивач вважає, що представником відповідача завищено розмір гонорару в частинах складання процесуальних документів та підготовки і участі в судових засіданнях. Складання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, на яке адвокатом витрачено 0,5 годин, має стандартний бланк. Час, який було потрачено представником для складання даного процесуального документу, не співмірний з реальним, з підстав, що клопотання має стандартний зразок і не вимагає для його складення вказаного адвокатом часу. Час підготування до судового засідання (1,5 годин на кожне з двох засідань) адвокатом значно завищено у зв'язку з тим, що позиція представника відповідача обґрунтована у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Час підготовки до участі в судовому засіданні не може бути співмірним із часом підготування процесуального документу, наприклад письмових пояснень. Такі дії призвели до штучного збільшення розміру правничої допомоги. Позивач вважає, що сума допомоги в даному випадку має бути зменшена до доведеного та розумного розміру.
Після заслуховування доводів представників сторін щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
16.04.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/438/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог Концерну “Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пума» про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії № 75200271 від 01.11.2021 за період 01.11.2021- 31.12.2024 в розмірі 338 698,30 грн.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідачем під розгляду справи до суду подано відзив (вих. б/н від 03.03.2025), в останньому абзаці якого вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, і який визначений попередньо в розмірі 25 000,00 грн.
У судовому засіданні 16.04.2025 представник відповідача наголосив, що у визначені ГПК України процесуальні строки відповідачем буде подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, і таке заявлення представника відповідача відображено у протоколі судового засідання від 16.04.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем.
Згідно із ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Пума» (Клієнт за договором) та адвокатом Шумейко Іваном Павловичем (Адвокат за договором) укладено договір про надання правничої допомоги (надалі - договір).
За умовами п. 1 договору Адвокат надає правничу допомогу Клієнту, а Клієнт - зобов'язується оплатити надання правничої допомоги і фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У п. 2 договору визначено, що правнича допомога, що надається за цим договором, включає в себе складання процесуальних документів(зокрема, відзиву, заперечення, заяв і клопотань), а також представництво інтересів Клієнта в судах (зокрема, в Господарському суді Запорізької області, у Центральному апеляційному господарському суді, у Верховному Суді) у справі № 908/438/25 за позовом Концерну “Міські теплові мережі» до Клієнта, а також консультування Клієнта з правових питань у вказаній справі.
За умовами п. 5 договору, при виконанні договору адвокат має право від імені Клієнта здійснювати права і повноваження, визначені ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і всі процесуальні права. Зокрема, але не виключно, Адвокат має право складати, підписувати, подавати від імені Клієнта документи процесуального і правового характеру, знайомитись з матеріалами справи, знімати і засвідчувати копії і фотокопії документів, отримувати копії документів, в тому числі судових рішень, представляти і захищати інтереси Клієнта в судах, брати участь в підготовчих та судових засіданнях (в тому числі в режимі відеоконференції). Обмеження повноважень адвоката за договором відсутні.
Згідно з п. 7 договору, розмір гонорару встановлюється 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень за надання правничої допомоги у справі № 908/438/25 в суді першої інстанції. Розмір гонорару за подальшу правничу допомогу визначається окремо додатковою угодою сторін.
У п. 8 договору сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги у справі № 908/438/25 в суді першої інстанції повинен бути сплачений Клієнтом у строк 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили. Підставою для сплати гонорару є звіт Адвоката, у якому визначається перелік та вартість наданої правничої допомоги.
Відповідно до п. 11 договору, він діє до 31.12.2025. У випадку, якщо не пізніше ніж за 10 днів до цієї дати жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, то його дія продовжується автоматично на 1 календарний рік, і це правило застосовується щоразу.
17.04.2025 між Адвокатом та Клієнтом було складено Звіт № 1 про надану правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 03.03.2025 (надалі - Звіт), згідно з яким Адвокат надав, а Клієнт отримав наступну професійну правничу допомогу у господарській справі № 908/438/25:
- вивчення та аналіз позовної заяви Концерну “Міські тпелові мережі» до ТОВ “Пума» про стягнення 338 698,30 гривень та доданих до неї документів , аналіз доказів, які наявні у Клієнта, та надання консультації Клієнту щодо правової позиції у справі - 1 година;
- складання відзиву ТОВ “Пума» на позовну заяву Концерну “Міські теплові мережі» про стягнення 338 698,30 гривень у справі 908/438/25 - 4 години;
- складання клопотання про розгляду справи № 908/438/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін - 0,5 голини;
- складання відповіді на письмові пояснення Концерну “Міські теплові мережі» від 14.03.2025 у справі № 908/438/25 - 1,5 години;
- підготовка до участі та участь в судовому засіданні у справі № 908/438/25 у Господарському суді Запорізької області, яке відбулось 27.03.2025 - 1,5 години;
- підготовка до участі та участь в судовому засіданні у справі № 908/438/25 у Господарському суді Запорізької області, яке відбулось 16.04.2025 - 1,5 години.
У Звіті вказано, що вартість наданої правничої допомоги є фіксованою та визначено пунктом 8 договору і становить 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень. Гонорар має бути сплачений у строк, встановлений в п. 8 договору. Клієнт не має зауважень до Адвоката щодо якості, повноти та своєчасності наданої Клієнту правничої допомоги.
На оплату послуг з надання правничої допомоги Адвокатом виставлено рахунок № 1 від 17.04.2025 на суму 25 000,00 грн, який був отриманий Клієнтом.
Станом на день судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, визначений умовами п. 8. договору строк для оплати Клієнтом рахунку не сплинув.
При цьому відсутність документів про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідач просить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу з позивача в сумі 25 000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20; пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі самі критерії, як зазначено вище, суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Отже під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18.
Позивач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, на його думку, справа не є складною. Складання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, що вказано в якості однієї з наданих адвокатом послуг, є документом стандартної форми і не вимагає для його складання 0,5 годин часу. Крім того Адвокатом завищено кількість часу для підготовки до участі у судових засідання 27.03.2025 та 16.04.2025 по 1,5 години на кожне засідання. Тим самим позивач вказує на не співмірність визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу складності спору та часу, витраченому Адвокатом на надання означених послуг.
При цьому позивач не визначає розмір суми, до якої, на його думку, слід зменшити розмір правничої допомоги, яку відповідач просить стягнути в позивача.
Згідно із Звітом Адвокатом серед наданих Клієнту послуг зазначено складання відповіді на письмові пояснення Концерну “Міські теплові мережі» від 14.03.2025. Однак чинне процесуальне законодавство не визначає “пояснення» як документ по суті спору, і прямо не передбачає обов'язковості подання до суду такого документу. Таким чином, надання вказаної послуги складання відповіді на письмові пояснення, на думку суду, не було обов'язковим для обґрунтування своєї позиції щодо суті заперечень відносно позову.
Співставляючи вартість наданої відповідачу професійної правничої допомоги в межах даної справі, ціною позову, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що не усі надані послуги на професійну правову допомогу є неминучими (необхідними), а їхній розмір є частково обґрунтованим.
Враховуючи заперечення позивача, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 21 000,00 грн від заявленої відповідачем суми 25 000,00 грн. Заява підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Пума» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/438/25 задовольнити частково.
Стягнути з Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», 137; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пума» (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 59-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13610711) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн (двадцять одна тисяча гривень 00 коп.). Видати наказ.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписаний 07.05.2025.
Суддя І. С. Горохов