номер провадження справи 22/53/25
07.05.2025 Справа № 908/667/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/667/25
за позовом: Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД» (вул. Новокузнецька, буд. 12, м. Запоріжжя, 69118)
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про солідарне стягнення 772 797,85 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
19.03.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 188/2/229 від 18.03.2025) Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД», відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення 772797,85 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/10892/01315768 від 10.12.2021.
Позов обґрунтовано умовами кредитного договору № 011/10892/01315768 від 10.12.2021, договору поруки № 011/10892/01315768/П від 10.12.2021.
19.03.2025 до суду від Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» разом із позовною заявою надійшла заява (вих. № 188/2/230 від 18.03.2025) про забезпечення позову.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідачів-1,2. Заяви відповідачів-1,2
08.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-2, за підписом представника Поддубної І.В., що діє на підставі довіреності від 04.04.2025, надійшов відзив на позов, згідно якого ОСОБА_2 позов визнав. Просив ухвалити рішення про задоволення позову, вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Зазначено, що наслідки визнання позову, передбачені ст. 191 ГПК України, відповідачу-2 відомі та зрозумілі. Як вказано у відзиві, кредитні кошти в загальному розмірі 1600000,00 грн. відповідач-1 отримав від позивача в останні дні грудня 2021 та мав намір їх використати для здійснення господарської діяльності в 2022 році. Відповідач всіляко намагався та намагається здійснювати розрахунки з Банком, однак через об'єктивні причини (початок війни) не в змозі повертати позивачу борг у більш короткі терміни, аніж він це робить.
14.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-1, за підписом представника Поддубної І.В., що діє на підставі довіреності від 11.04.2025, надійшов відзив на позов, згідно якого ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» позов визнано. Просив ухвалити рішення про задоволення позову, вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Відстрочити виконання судового рішення на 1 рік з моменту набрання ним законної сили. Зазначено, що наслідки визнання позову, передбачені ст. 191 ГПК України, відповідачу-1 відомі та зрозумілі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/667/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2025, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 21.03.2025 заява (вих. № 188/2/230 від 18.03.2025) про забезпечення позову судом задоволена. З метою забезпечення позову, до набрання судовим рішенням у справі № 908/677/25 законної сили, накладено в межах ціни позову - 772797 (сімсот сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 85 коп. арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:
1. Вантажний тягач MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 ;
2. Вантажний тягач DAF, TE 95 XF 430, 12580, (2004 року випуску), № шасі НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 ;
3. Контейнеровоз Groenewegen XL 962, (1985 року випуску), № шасі НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_7 ;
4. Schmitz Cargobull S01, (1999 року випуску), № шасі НОМЕР_8 , державний номер НОМЕР_9 ;
5. Напівпричіп фургон WIELTON NS34F, (2005 року випуску), № шасі НОМЕР_10 , державний номер НОМЕР_11 ;
6. Напівпричіп фургон WIELTON NS34F, (2006 року випуску), № шасі НОМЕР_12 , державний номер НОМЕР_13 ;
7. Причіп KOGEL AWE 18, (1997 року випуску), № шасі НОМЕР_14 , державний номер НОМЕР_15 ;
8. Вантажний тягач MAN 26.362, 11967, (1988 року випуску), № шасі НОМЕР_16 , державний номер НОМЕР_17 ;
9. Причіп KRONE AZT 24, (1986 року випуску), № шасі НОМЕР_18 , державний номер НОМЕР_19 ;
10. ЗАЗ-DAEWOO LАNОS D4 1500, (2004 року випуску), № куз. НОМЕР_20 .
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/667/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочався з 24.04.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дотримуючись розумності строку розгляду справи, рішення по суті ухвалено судом 07.05.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
10.12.2021 між Акціонерним товариством “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД» (позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір № 011/10892/01315768.
Відповідно до умов договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1600000,00 грн. (надалі - ліміт), а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором (п. 1.1 договору).
Згідно п. 1.3 договору, кінцевий термін погашення кредиту - 10.12.2023.
Позичальник, згідно п. 2.1 договору, зобов'язався протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.3 договору включно, сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 16,35% річних.
Відповідно п. 2.2, у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 16,35% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (у т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.
Згідно п. 2.3, нарахування процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/ наявності простроченої заборгованості.
У відповідності до п.п. 5.2, 5.3 договору, позичальник повинен здійснювати повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з графіком. Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 10 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до п. 8.1 договору, у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором, не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька таких заходів: 8.1.3. Вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.
За умовами п. 8.2, кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 договору та пред'явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема у випадку: 8.2.1. Порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за договором.
Згідно п. 8.3, якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1-8.1.3 пункту 8.1 договору, то він повідомляє про це позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право пред'явити вимогу позичальнику/поручителю.
Додатком 1 до договору встановлений Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, яким передбачено строки погашення кредиту та процентів.
ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» звернулося до позивача з письмовою заявою від 30.12.2021 на видачу кредитних коштів у сумі 1075000,59 грн.
Кредитні кошти в загальній сумі 1600000,00 грн. були перераховані відповідачу-1, що підтверджується платіжними документами та випискою по рахунку ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД», а саме: 22.12.2021 було перераховано суму 524999,41 грн. та 30.12.2021 було перераховано суму 1075000,59 грн.
Надалі між сторонами укладено додаткові угоди до кредитного договору, якими змінювався кінцевий термін погашення кредиту та Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів викладався в іншій редакції.
Так, додатковою угодою № 1 встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 10.03.2024, додатковою угодою № 2 - 10.12.2024, додатковою угодою № 3 - 10.12.2025, додатковою угодою № 4 - 10.12.2026.
Як визначено в пп. 2.1, 2.2 п. 2 додаткової угоди № 4 (підписана кваліфікованим електронним підписом сторін 08.11.2024), станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 721613,00 грн. Заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 82605,43 грн., у тому числі: 72797,73 грн. - заборгованість з погашення суми кредиту, та 9807,70 грн. - заборгованість з погашення процентів.
10.12.2021, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 011/10892/01315768 від 10.12.2021, між АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та гр. ОСОБА_4 (відповідач-2) укладено договір поруки № 011/10892/01315768/П.
За договором поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись: сплату основного боргу, процентів. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (п.п. 1.1, 1.2).
Відповідно до п. 2.1, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Згідно п. 2.2. договору поруки, поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань у розмірі, визначеному кредитором у вимозі.
Відповідно до п. 3.1.2, поручитель засвідчив та гарантував, що він належним чином і в повному обсязі ознайомлений із положеннями кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на кредитний договір чи окремі його положення є достатньою підставою вважати, що ці положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов'язків сторін за цим договором.
Строк поруки, що встановлена договором, відповідно п. 6.2, за кожним забезпеченим зобов'язанням, становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання.
12.02.2025 позивач надіслав відповідачу-2 листом з описом вкладення вимогу від 12.02.2025 вих. № 188/2/128 та 20.02.2025 відповідачу-1 вимогу від 20.02.2025 вих. № 188/2/150.
Згідно з вимогою вимагав від відповідача-2 виконати порушені зобов'язання та погасити прострочену заборгованість негайно за кредитним договором № 011/10892/01315768 від 10.12.2021, що станом на 15.01.2025 становить 71697,23 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту.
Згідно з вимогою вимагав від відповідача-1 достроково виконати зобов'язання з повернення кредиту, а саме: негайно, але не пізніше 10 календарних днів з дня направлення цієї вимоги, достроково погасити заборгованість за кредитом за кредитним договором № 011/10892/01315768 від 10.12.2021, яка станом на 17.02.2025 складає 731420,70 грн.
Вимога була вручена відповідачу-1 25.02.2025, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «УКРПОШТА».
04.03.2025 позивач надіслав відповідачу-2 листом з описом вкладення та на електронну пошту вимогу від 03.02.2025 вих. № 188/2/175, згідно з якою вимагав негайно, але не пізніше 10 календарних днів з дня направлення цієї вимоги, повернути кредит та погасити заборгованість за кредитом (тілом) за кредитним договором № 011/10892/01315768 у розмірі 731420,70 грн.
Вимога була вручена відповідачу-1 06.03.2025, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «УКРПОШТА».
Згідно наданого розрахунку заборгованості та виписок по рахунку відповідача-1, заборгованість за кредитом (тілом) складає 731420,70 грн., заборгованість за відсотками - 41377,15 грн., нарахованими за період до 17.02.2025.
Як встановлено судом, відповідачем-1 допускалося порушення підписаного сторонами Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів. 08.11.2024 відповідачем-1 востаннє було здійснено погашення тіла кредиту в сумі 72797,93 грн. та 25.12.2024 відсотків у сумі 1142,00 грн.
ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД», в особі директора МЕХТІЄВА Т.А., звернулося до позивача з листом від 19.03.2025 вих. № 19, яким підтвердив, так само як і поручитель, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, зазначивши про намір повністю виконати умови договору за рахунок дебіторів, а також фінансової допомоги від партнерів. Зазначено, що з початком збору врожаю сільгосппродукції 2025 року Товариство зможе знову розпочати свою діяльність посередника в оптовій торгівлі зерном та надання послуг по перевезенню зернових культур. Відповідач просив надати канікули по виплатам до серпня 2025.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором та договором поруки.
Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту, а саме: надання відповідачу-1 кредитних коштів в розмірі 1600000,00 грн.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ст. 1049 ЦК України).
Згідно приписів ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як встановлено судом, відповідачем-1 порушено строки погашення кредиту та процентів, передбачені у підписаному сторонами графіку, у зв'язку з чим станом на 17.02.2025 заборгованість останнього перед АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» за кредитним договором становить 731420,70 грн. (за тілом кредиту) та 41377,15 грн. - заборгованість за процентами.
Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунком та виписками по рахункам, що додані до матеріалів позовної заяви.
Як зазначалося судом вище, 08.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-2, за підписом представника Поддубної І.В., що діє на підставі довіреності від 04.04.2025, надійшов відзив на позов, згідно якого ОСОБА_2 позов визнав. 14.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-1, за підписом представника Поддубної І.В., що діє на підставі довіреності від 11.04.2025, надійшов відзив на позов, згідно якого ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» позов визнано. Відповідачі просили ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).
Відзиви, в яких зазначено про визнання позову, підписано представником Поддубною І.В., яка діє на підставі довіреності відповідача-1 від 11.04.2025 та на підставі довіреності відповідача-2 від 04.04.2025, що сформовані в системі «Електронний суд». Згідно вказаних довіреностей, Поддубна І.В. може представляти інтереси ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» та МЕХТІЄВА ТАЖИРА АРАБХАНОВИЧА в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.
За приписами частин 3 та 4 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, зокрема, у малозначних спорах.
Частинами 1, 2, 3 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Оскільки дана справа була визнана судом малозначною, не обов'язково представником сторін у суді має бути адвокат.
Відповідно ч. 4 ст. 58 ГПК України, одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
Згідно ст. 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно пунктів 30-35 Положення про порядок функціонування окреми підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть. Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронна довіреність видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі така електронна довіреність автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», разом з цим у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такої електронної довіреності, тобто вона формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника. Доручення, сформоване за допомогою підсистеми «Електронний суд», як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді (постанови Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 (провадження № К/9901/43626/21), 30 березня 2023 року у справі № 580/140/23 (провадження № К/990/4464/23).
У разі формування електронного доручення за допомогою підсистеми «Електронний суд» від особи не потрібно вимагати додаткового надання паперового примірника такої довіреності або іншого документа, що посвідчує повноваження представника (постанови Верховного Суду від 08 вересня 2021 у справі № 486/259/21 (61-9466св21), від 25 січня 2023 року у справі № 235/8501/21 (провадження № 61-11615св22).
Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідачів, підписавши відзиви, в яких зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» та МЕХТІЄВА ТАЖИРА АРАБХАНОВИЧА. Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачами-1,2.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачами-1,2 умов договору та погашення заборгованості за кредитом.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів-1,2 заборгованості за кредитним договором № 011/10892/01315768 від 10.12.2021 у сумі 772797,85 грн., яка складається з: 731420,70 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 41377,15 грн. - заборгованість за відсотками, підлягають задоволенню в повному обсязі.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відзиви, в яких зазначено про визнання позову, подано відповідачами до початку розгляду справи по суті, судовий збір у сумі 605,60 грн. (за подання заяви про забезпечення позову) та в сумі 4636,79 грн. (за подання позовної заяви) повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду після набрання рішенням законної сили.
Судовий збір у сумі 605,60 грн. (за подання заяви про забезпечення позову) та в сумі 4636,79 грн. (за подання позовної заяви) покладається на відповідачів-1,2 порівну.
У зв'язку зі сплатою позивачем при зверненні з заявою про забезпечення позову судового збору в розмірі більшому ніж встановлено Законом України «Про судовий збір» (без урахування коефіцієнту 0,8), судовий збір у сумі 302,80 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України ухвалою суду, за наявності відповідного клопотання позивача.
Суд зазначає, що відповідно ч.ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
7. Щодо відстрочення виконання судового рішення
ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» у відзиві просило відстрочити виконання судового рішення на 1 рік з моменту набрання ним законної сили. Заява обґрунтована таким. Основним видом діяльності відповідача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Кошти в загальному розмірі 1600000,00 грн. відповідач отримав від позивача в останні дні грудня 2021, маючи намір використати їх для здійснення господарської діяльності в 2022 році. На окупованій території вирощувалася істотна частина зерна, там у відповідача залишилися товарні запаси (відходи переробки соняшника) на суму понад 3 млн.грн., які були захоплені окупантами З цього приводу було подано відповідне звернення до правоохоронних органів. На противагу прибутковій діяльності в 2021, за результатами першого воєнного року відповідач змушений був задекларувати збиток у розмірі 3,3052 тис.грн. У наступних роках вдалося дещо покращити фінансовий стан, але за наслідками 2024 Товариство спрацювало фактично без прибутку. Оскільки бізнес відповідача виявився особливо вразливим до наслідків російської агресії, у цій справі наявні обставини, які істотно ускладнюють негайне виконання судового рішення. Водночас, оскільки господарська діяльність відповідача має сезонний характер, а ситуація на ринку зерна в Україні все ж поступово стабілізується, у випадку надання відповідачу можливості протягом наступного року зосередитись на відновлення бізнесу, Товариство зможе не лише погасити борг за кредитом, але продовжити працювати далі. При цьому, вжиті в справі заходи забезпечення позову гарантують дотримання інтересів позивача, адже, дозволяючи відповідачу займатися господарською діяльністю, убезпечують позивача від того, що ліквідне джерело для пошагення боргу (транспортні засоби) буде втрачено.
Позивач проти надання відстрочення судового рішення не заперечив.
Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, видами економічної діяльності ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» є: допоміжна діяльність у рослинництві; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний).
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (№ кримінального провадження: 12024082140000008), 02.02.2024 до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від МЕХТІЄВА Т.А. щодо захоплення військовослужбовцями російської федерації приміщення складів, які розташовані в с. Розівка Мелітопольського району Запорізької області, після чого в період з 25.11.2022 по 26.12.2022 було викрадено належне ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» майно, яке зберігалося в складських приміщеннях, а саме: відходи соняшнику та ріпаку, чим спричинено майнову шкоду.
Як слідує з наданої відповідачем-1фінансової звітності мікропідприємства (форма № 1-мс), на 31.12.2022 у ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» у 2021 був наявний чистий прибуток у розмірі 305,4 тис.грн., у 2022 році чистий збиток склав 3305,2 тис.грн. На 31.12.2024 у ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» у 2024 був наявний чистий прибуток у розмірі 0,1 тис.грн., у 2023 - 268,8 тис.грн.
Наведене в сукупності свідчить про те, що у підприємства відповідача-1 наявна тенденція з поліпшення його фінансового стану.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У відзиві відповідач-1 не навів достатнього обґрунтування щодо відстрочення виконання судового рішення на максимальний строк, встановлений законодавством (1 рік). Натомість, з наданих доказів спостерігається поліпшення фінансового стану Товариства. У листі від 19.03.2025 вих. № 19, ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» просив позивача надати канікули по виплатам за кредитним договором до серпня 2025.
Враховуючи надані відповідачем докази, приймаючи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
Надання відстрочення виконання рішення суду в цій справі на 6 місяців буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржників з інтересом кредитора. Відстрочення виконання рішення суду сприятиме стабільному здійсненню ТОВ “ГРЕІН-ТРЕЙД» господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу стягувачем.
Суд вважає за необхідне відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення 772797,85 грн. заборгованості та 605,60 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 4636,79 грн. судового збору за подання позовної заяви на 6 місяців.
Керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 191, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД» (вул. Новокузнецька, буд. 12, м. Запоріжжя, 69118, код ЄДРПОУ 37442640) та МЕХТІЄВА ТАЖИРА АРАБХАНОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (вул. Алмазова Генерала, буд. 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором 011/10892/01315768 від 10.12.2021 у розмірі 772797 (сімсот сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 85 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД» (вул. Новокузнецька, буд. 12, м. Запоріжжя, 69118, код ЄДРПОУ 37442640) на користь Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (вул. Алмазова Генерала, буд. 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) 302 (триста дві) грн. 80 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 40 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з МЕХТІЄВА ТАЖИРА АРАБХАНОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (вул. Алмазова Генерала, буд. 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) 302 (триста дві) грн. 80 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 39 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення з відповідачів-1,2 772797,85 грн. заборгованості та 605,60 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, та 4636,79 грн. судового збору за подання позовної заяви на 6 (шість) місяців з дня ухвалення рішення.
Після набрання судовим рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення Акціонерному товариству “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» з державного бюджету 605,60 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 4636,79 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 07 травня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко