вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.05.2025м. ДніпроСправа № 904/4517/24
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз", м. Суми
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором надання послуг
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 512 907,12 грн., пеню у розмірі 76 025,93 грн., 3% річних у розмірі 15 571,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 42 787,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору надання послуг № 38А400-13886-21 від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
07.11.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
18.11.2024 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
28.11.2024 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
28.11.2024 від Відповідача надійшло клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляції до 1 грн.
05.12.2024 від Позивача надійшли заперечення на клопотання Відповідача про зменшення пені, 3% річних та інфляції, в яких він просив суд у задоволенні цього клопотання відмовити.
16.12.2024 від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів сплати до матеріалів справи, а саме копії платіжної інструкції № 12132 від 13.12.2024 на суму 512 907,12 грн.
16.12.2024 від Відповідача надійшла заява, в якій він зазначив, що при вирішенні питання про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат суд враховує і стан розрахунків Відповідача з Позивачем і у даному випадку Відповідач повністю розрахувався з Позивачем за заявленою ним заборгованістю, на підтвердження чого надав докази. Тому Відповідач просив суд врахувати даний факт при ухваленні рішення в частині стягнення з нього пені, 3% річних та інфляційних втрат і задовольнити клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
01.11.2021 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - Позивач, Виконавець) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - Відповідач, Замовник) укладено Договір надання послуг № 38А400-13886-21 (далі - Договір).
Додатковими угодами № 1 від 29.04.2022, № 2 від 30.06.2022, № 3 від 28.07.2022 сторони вносили зміни до п.п. 3.3, 3.4 Договору.
Додатковою угодою № 4 від 29.07.2022 сторони домовились викласти Договір у новій редакції.
Так, згідно з п. 1.1 Договору Виконавець за завданням Замовника зобов'язується надати Замовнику послугу з друку рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень (далі - послуга), а Замовник зобов'язується на умовах та у порядку, що визначені Договором, оплатити і прийняти надану послугу.
Відповідно до п. 1.2 Договору під послугою, що є предметом Договору, сторони розуміють:
а) друкування рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень з дотриманням таких вимог:
- формат А5 або А4 (офсет, 70-80 г/м2);
- однокольорова персоналізація з однієї або з двох сторін;
- без передруку, однокольоровий або повнокольоровий передрук рахунку;
б) формування селфмейлеру (фолдування з перфорацією по обох краях рахунку);
в) сортування за індексами (або адресою, або дільницями);
г) пакування в ящики з нанесенням на ящик відповідного узагальненого списку вмісту по індексу (або за адресою, або по дільницях контролера);
д) формування Реєстру надрукованих рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень, в якому зазначена кількість рахунків за кожним поштовим індексом (або адресою, або дільницями контролера), форма якого передбачена Додатком № 1 до Договору;
е) доставку та передачу на склад перевізника для подальшої обробки і відправки за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Шевченка, будинок 2.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що для належної взаємодії сторони призначають уповноважених осіб, які мають право від імені сторін здійснювати обмін інформацією, узгоджувати терміни, параметри та інші дані, пов'язані з реалізацією кожного окремого Завдання в рамках виконання Договору.
За умовами п. 2.2 Договору завдання на виконання послуги надається Виконавцю виключно уповноваженими особами Замовника, вказаними у п. 9.1 та п. 9.2 Договору, через мережевий ресурс у формі електронного файлу формату .сsv, захищеного паролем.
Відповідно до п. 2.3 Договору вся інформація (база даних), необхідна Виконавцю для надання послуги, передається Замовником у погоджені сторонами терміни виключно уповноваженими особами Замовника.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язується надати на погодження уповноваженим особам Замовника зразок (рахунку за розподіл природного газу / досудових попереджень / повідомлень), сформованого за інформацією переданої бази даних, не пізніше календарного дня, наступного за днем надання Замовником бази даних Виконавцю.
Згідно з п. 2.5 Договору Виконавець зобов'язується розпочати надання послуги з моменту погодження уповноваженими особами Замовника зразку (рахунку за розподіл природного газу / досудових попереджень / повідомлень), сформованого за інформацією переданої бази даних.
За умовами п. 2.6 Договору Виконавець гарантує якість наданої послуги, що відповідає наданим зразкам.
Згідно з п. 3.1 Договору вартість Договору складається із сум вартості послуг, наданих Виконавцем протягом строку дії Договору, на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг). Ціни на послуги встановлюються в національній валюті України.
Відповідно до п. 3.2 Договору обсяг і тираж рахунків за розподіл природного газу / досудових попереджень / повідомлень визначається згідно з потребами Замовника упродовж дії Договору і вказується Замовником у завданнях, визначених сторонами у п. 2.2 Договору.
За умовами п. 3.3 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 5 від 31.01.2023, вартість послуги визначається за розрахунковий період у залежності від замовлених параметрів та обсягу друку і складається із сум вартостей кожного виконаного завдання, пов'язаного з предметом Договору за цінами, вказаними у цьому пункті.
Відповідно до п. 3.4 Договору у випадку необхідності нанесення двосторонньої персоналізації (однокольорова персоналізація за зворотній стороні рахунку), сторони дійшли згоди, що вартість кожного завдання збільшується на:
0,15 грн. без ПДВ за друк одиниці (шт.) формату А5;
0,275 грн. без ПДВ за друк одиниці (шт.) формату А4.
За умовами п. 3.5 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 6 від 03.08.2023, Замовник здійснює попередню оплату за послуги шляхом перерахунку Виконавцю грошових коштів у розмірі 50% вартості послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання відповідного рахунку на оплату від Виконавця. Решту 50% від вартості наданої послуги Замовник перераховує на банківський рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за формою відповідно до Додатку № 2 до Договору, що складається з двох аркушів (Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та додаток до Акту «Розрахунок вартості послуг з друку рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень»).
Згідно з п. 4.1 Договору максимальний строк для друку рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень, формування селфмейлеру, сортування, пакування в ящики з нанесенням на ящик відповідного узагальненого списку вмісту, доставки та передачі на склад перевізника для подальшої обробки і відправки з дня погодження уповноваженими особами Замовника зразків становить 3 календарних дні. Виконавець здійснює доставку та передачу надрукованих рахунків за розподіл природного газу / досудових попереджень / повідомлень на склад перевізника для подальшої його обробки та відправки за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Шевченка, будинок 2, на підставі Реєстру, форма якого передбачена Додатком № 1 до Договору. В день доставки та передачі рахунків за розподіл природного газу / досудових попереджень / повідомлень на склад перевізника Виконавець зобов'язаний відправити на електронні адреси уповноважених осіб Замовника Реєстр надрукованих рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень, в якому зазначена кількість рахунків за кожним поштовим індексом (або адресою, або дільницями контролера).
Відповідно до п. 4.2 Договору приймання-передача послуг здійснюється уповноваженими представниками обох сторін шляхом підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг). Підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) Замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо отриманих послуг.
За умовами п. 4.3 Договору Виконавець протягом 3 робочих днів після доставки рахунків природного газу / досудових попереджень / повідомлень на адреси, визначені відповідно до п. 4.1 Договору, готує та підписує акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та передає їх на погодження і підпис Замовнику. Замовник, за відсутності претензій до фактичного виконання послуги, передбаченої п. 1.2, підписує такий акт протягом 2 робочих днів з дати отримання такого акту Замовником.
Згідно з п. 4.4 Договору сторони домовились, що обмін актами здачі-приймання робіт (надання послуг) з додатком до Акту «Розрахунок вартості послуги з друку рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень» відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому, документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.
Відповідно до п. 4.5 Договору у випадку наявності претензій зі сторони Замовника щодо наданих послуг, відповідальна особа Замовника в п'ятиденний термін повинна скласти «Акт про розбіжності», в якому вказати повний перелік помилок. Акт про розбіжності підписується уповноваженими представниками обох сторін.
Згідно з пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору Виконавець має право вимагати оплати за надані послуги згідно з умовами Договору в порядку та в обсягах, визначених Договором.
За умовами пп. 5.4.1 п. 5.4 Договору Замовник зобов'язаний отримати від Виконавця послуги та здійснити їх оплату в порядку, у строк і на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення строків оплати за надані послуги Замовник несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки зобов'язання, від вартості не сплачених Замовником послуг.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності повністю або частково за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором, якщо доведуть, що умови Договору порушені внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор).
Згідно з п. 8.2 Договору до форс-мажорних обставин сторони відносять: стихійні лиха, військові дії, пожежі, аварії, паводки, страйки, масові заворушення, природні катастрофи, акти органів влади, що впливають на виконання зобов'язань та всі інші події й обставини, які не залежать від волевиявлення сторін.
Відповідно до п. 8.3 Договору сторона, яка постраждала внаслідок дії форс-мажорних обставин, повинна при першій можливості повідомити іншу сторону телеграмою, телефаксом чи іншими доступними засобами як про настання обставин непереборної сили, їх можливу тривалість, так і про інші обставини, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань.
За умовами п. 8.4 Договору якщо сторона своєчасно не повідомить про наявність форс-мажорних обставин іншу сторону, то сторона, яка постраждала від дії форс-мажорних обставин не має права на неї посилатись, крім випадку, коли сама обставина перешкоджає такому повідомленню.
Належним доказом наявності вищевказаних обставин і їх тривалості є сертифікат Торгово-промислової палати України (п. 8.5 Договору).
Згідно з п. 8.6 Договору на час дії форс-мажорних обставин сторони звільняються від виконання зобов'язань за Договором до моменту усунення таких обставин.
За умовами п. 9.1 Договору уповноваженими особами зі сторони Замовника для цілей цього Договору визнаються: начальник відділу з продажів АТ «Дніпропетровськгаз» - Шебанова Наталія Валентинівна, тел. НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно з п. 9.2 Договору уповноваженими особами зі сторони Виконавця для цілей цього Договору визнаються: провідний фахівець з інформаційних технологій управління інформаційних систем та технологій АТ «Сумигаз» - Хлобистов Максим Максимович, тел. НОМЕР_2 e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до п. 10.1 Договору цей Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2024 включно, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного їх виконання.
На виконання умов Договору Позивач у вересні та жовтні 2023 року надав Відповідачу послуги з друку рахунків за розподіл природного газу, досудових попереджень та повідомлень на загальну суму 512 907,12 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг):
- № СУМ73006074 від 22.09.2023 на суму 358 350,48 грн.;
- № СУМ73006758 від 18.10.2023 на суму 154 556,64 грн.,
які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень.
Однак Відповідач не здійснив оплату наданих послуг.
Позивач зазначає, що в рамках досудового врегулювання спору на адресу Відповідача направлялось декілька претензій, остання з яких була направлена у травні 2024 року (претензія від 06.05.2024 № 06/05-2024), яка отримана 20.05.2024, але повністю Відповідачем проігнорована.
Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складала 512 907,12 грн., що і було причиною виникнення спору.
Надалі, 16.12.2024 від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів сплати до матеріалів справи, а саме копії платіжної інструкції № 12132 від 13.12.2024 на суму 512 907,12 грн.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 3.5 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 6 від 03.08.2023), кінцевим строком оплати наданих послуг за актами здачі-приймання робіт (надання послуг):
- № СУМ73006074 від 22.09.2023 на суму 358 350,48 грн. є 02.10.2023;
- № СУМ73006758 від 18.10.2023 на суму 154 556,64 грн. є 28.10.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2024 від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів сплати до матеріалів справи, а саме копії платіжної інструкції № 12132 від 13.12.2024 на суму 512 907,12 грн.
Таким чином, Відповідач після відкриття провадження у справі сплатив основний борг у розмірі 512 907,12 грн.
Отже, основний борг за Договором у розмірі 512 907,12 грн. відсутній.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 512 907,12 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище, відповідно до п. 7.3 Договору за порушення строків оплати за надані послуги Замовник несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки зобов'язання, від вартості не сплачених Замовником послуг.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 14.10.2023 по 28.04.2024 у розмірі 76 025,93 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 03.10.2023 по 14.10.2024 у розмірі 15 571,79 грн. та інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2023 року по вересень 2024 року у розмірі 42 787,99 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.
28.11.2024 від Відповідача надійшло клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляції до 1 грн.
В обгрунтування вказаного клопотання Відповідач посилається на свій статус, збитковість, форс-мажорні обставини (воєнний стан в Україні).
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатись кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. У свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто, укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд зазначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Щодо зменшення розміру 3% річних судом врахована правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження №12-79гс19), стосовно можливості зменшення (відмови у стягненні) судом загального розміру процентів річних, виходячи із принципів розумності, справедливості та пропорційності, а саме:
- справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин (пункт 8.20);
- закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах (пункт 8.26);
- господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань (пункт 8.32);
- якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (пункт 8.33);
- звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов'язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру (пункт 8.36);
- з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у статті 233 Господарського кодексу України, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункти 8.37-8.38).
Суд, об'єктивно оцінивши даний випадок, бере до уваги всі обставини неналежного виконання зобов'язання Відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:
- станом на час звернення Позивача з позовом до суду заборгованість зі сплати за надані послуги складала 512 907,12 грн., проте в процесі розгляду справи Відповідачем вказана сума заборгованості була погашена (платіжна інструкція від № 12132 від 13.12.2024);
- Відповідачем надано довідку щодо дебіторської заборгованості;
- враховуючи умови Договору, загальний розмір пені, 3% річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання складає 134 385,71 грн., що з урахування погашення Відповідачем заборгованості за спірний період, яка на час звернення з позовом до суду складала 512 907,12 грн., є неспівмірним з допущеним порушенням;
- судом також враховано, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки Позивач не може, тому при зменшенні розміру пені Позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи поведінку Відповідача під час розгляду цієї справи, суд вважає за можливе зменшити розмір пені та 3% річних на 5%.
Таким чином, пеня становить 72 224,63 грн. ((76 025,93 х 5 : 100 = 3 801,30) (76 025,93 - 3 801,30 = 72 224,63)), 3% річних становлять 14 793,20 грн. (15 571,79 х 5 :100 = 778,59) (15 571,79 - 778,59 = 14 793,20).
Таке зменшення розміру пені та 3% річних суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі і таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для Позивача, так і для Відповідача.
Отже, з урахуванням викладеного, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 72 224,63 грн. - пені, 14 793,20 грн. - 3% річних та 42 787,99 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається, провадження у справі в частині стягнення 512 907,12 грн. - основного боргу підлягає закриттю, у зв'язку з чим Позивачу за його клопотанням може бути повернуто з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 154,88 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 612,63 грн. покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" основного боргу у розмірі 512 907,12 грн.
В решті позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03340920) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03352432) пеню у розмірі 72 224,63 грн., 3% річних у розмірі 14 793,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 42 787,99 грн. та судовий збір у розмірі 1 612,63 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
07.05.2025