вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" травня 2025 р. Справа№ 910/13509/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2025 (дата складання та підписання повного тексту рішення 13.01.2025)
у справі № 910/13509/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
про стягнення майнової шкоди у розмірі 280 972,80 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" про стягнення майнової шкоди (збитків) у розмірі 280 972,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивача віднесено до переліку учасників ринку електричної енергії, які набули статусу "Дефолтний", у зв'язку з чим йому завдано збитки у вигляді штрафу в розмірі 280 972,80 грн, які мають бути відшкодовані відповідачем.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/13509/24 позов задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" 280 972,80 грн майнової шкоди та 4 214,59 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що судом встановлено у діях відповідача всі складові, необхідні для стягнення збитків, зокрема, неправомірність дій відповідача щодо протиправного віднесення позивача до учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний", що підтверджено судовими рішеннями у справі № 380/17717/22; наявність шкоди у вигляді вимушеної сплати позивачем на користь свого контрагента штрафу у розмірі 280 972,80 грн у зв'язку із набуттям статусу "Дефолтний"; безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, яка її завдала.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/13509/24, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 44, 193, 216 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 614, 629 ЦК України, ст. 236 ГПК України.
Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження надання позивачем інформації відповідачу про оплату заборгованості перед АТ "Чернівціобленерго". Відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і покладених на нього зобов'язань.
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що саме у зв'язку з протиправним рішенням відповідача про віднесення його до переліку учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний", йому завдано збитків у вигляді сплаченого ним штрафу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 (у складі колегії суддів: головуюча суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2025 по справі № 910/13509/24, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договір купівлі-продажу електричної енергії від 27.06.2022 № 65-150-SD-22-00623, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" як покупцем та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" як продавцем, останнє взяло на себе зобов'язання продати електричну енергію покупцю, а покупець - прийняти та оплатити її вартість.
Згідно з п. 5.1.3. договору продавець має право призупинити повністю або частково продаж (відпуск) електричної енергії покупцю та звільняється від виконання зобов'язань за цим договором на час призупинення, зокрема, у разі якщо покупець набув статусу "Дефолтний".
Пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі призупинення продавцем продажу (відпуску) електричної енергії, відповідно до розділу 5 цього договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 15% від вартості обсягу електричної енергії (з урахуванням ПДВ), продаж якого було призупинено/зменшено продавцем.
До договору сторонами було укладено ряд додаткових угод, зокрема, додатковою угодою № 4 від 29.08.2022 до договору сторони погодили, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.09.2022 по 30.09.2022 (п. 2 додаткової угоди).
Пунктами 3, 4, 5 додаткової угоди № 4 від 29.08.2022 до договору передбачено, що загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 2 160 МВт/год. Ціна електричної енергії становить 2 710,00 грн за 1 МВт/год, крім того ПДВ - 542,00 грн, разом - 3 252,00 грн. Вартість електричної енергії становить 5 853 600,00 грн, крім того ПДВ - 1 170 720,00 грн, разом - 7 024 320,00 грн.
Листом від 22.09.2022 № 50-02/2929 Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" повідомлення про призупинення продажу (відпуску) електричної енергії на підставі п. 5.1.3. договору, у зв'язку із набуттям покупцем статусу "Дефолтний" та зазначив, що обсяг електричної енергії, що призупиняється продавцем з 23.09.2022 для продажу (відпуску) покупцю становить 576 МВт/год.
Також, Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" направив позивачу претензію від 29.09.2022 № 50-07/3042 про нарахування та вимогу сплатити на підставі п. 6.2. договору.
На виконання зазначено вище претензії 28.12.2022 позивачем сплачено на користь Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 280 972,80 грн штрафу, що підтверджується платіжною інструкцією № 2157.
Звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" послалось на те, що дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" - віднесення відповідачем 19.09.2022 його до переліку учасників ринку, які набули статусу "Переддефолтний", а 21.09.2022 - до переліку учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний", спричинили понесення збитків у вигляді сплаченого Відокремленому підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" штрафу в розмірі 280 972,80 грн.
Підставою внесення є не здійснення оплати за розподіл електричної енергії АТ "Чернігівобленерго" в розмірі 9 671,63 грн відповідно до акту виконаних робіт від 31.07.2021 № 04.
Дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" до переліку учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний" були оскаржені позивачем до Львівського окружного адміністративного суду, який рішенням від 16.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 та постановою Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 380/17717/22, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" задовольнив та визнав протиправними дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" до переліку учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний" 21.09.2022.
З урахуванням наведеного, на думку позивача внаслідок протиправної поведінки відповідача йому завдано шкоди - сплата штрафу в розмірі 280 972,80 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що майнова шкода у розмірі 280 972,80 грн є виключно наслідком безвідповідального ставлення позивача до взятих зобов'язань згідно з укладеними ним правочинами.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
За положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.
Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджено, підставою для віднесення 19.09.2022 відповідачем позивача до переліку учасників ринку, які набули статусу "Переддефолтний" стало нездійснення останнім оплати за розподіл електричної енергії АТ "Чернігівобленерго" в розмірі 9 671,63 грн відповідно до акту виконаних робіт від 31.07.2021 № 04.
20.09.2022 позивачем здійснено оплату заборгованості в розмірі 9671,63 грн, проте, 21.09.2022 відповідач відніс Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ЕНЕРГО" до переліку учасників ринку, які набули статус "Дефолтний".
Як вірно враховано місцевим господарським судом, неправомірність дій відповідача щодо віднесення позивача до переліку учасників ринку, які набули статус "Дефолтний" була встановлена судами при розгляді адміністративної справи № 380/17717/22, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 380/17717/22 зазначено, що внаслідок погашення позивачем заборгованості 20 вересня 2022 року, відповідно до пункту 1.7.3 Правил ринку, статус "Переддефолтний" позивачу вважається анульованим, що також є підставою для виключення адміністратором розрахунків ТОВ "Статус Енерго" з переліку учасників ринку, які набули статусу "Переддефолтний", та, як наслідок, у ПАТ "НЕК "Укренерго" були відсутні підстави для віднесення позивача до переліку учасників ринку, що набули статус "Дефолтний".
Також, у справі № 380/17717/22 судами встановлено, що оператор системи AT "Чернівціобленерго" повідомив відповідача листом № 17/3-02/2176 від 21.09.2022 про виконання ТОВ "Статус Енерго" своїх зобов'язань, втім, відповідачем в цю ж дату було віднесено позивача до учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний". При цьому, що також встановлено у справі № 380/17717/22, виключення позивача з наведеного переліку було здійснено відповідачем лише 29.09.2022.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми ст. 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що обставини, встановлені в судових рішеннях в адміністративній справі № 380/17717/22, які набрали законної сили в установленому порядку, не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їм суперечити.
Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що неправомірність дій відповідача встановлена судами під час розгляду справи № 380/17717/22, що не потребує повторного доведення під час розгляду справи № 910/13509/24.
Як обґрунтовано встановлено судом, у зв'язку із діями відповідача щодо віднесення позивача до учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний", йому було призупинено продаж (відпуск) електричної енергії за договором № 65-150-SD-22-00623 купівлі-продажу електричної енергії від 27.06.2022 та нараховано штраф у розмірі 280 972,80 грн, що становить 15% від вартості обсягу електричної енергії, продаж якого було призупинено ((3252,00 грн*586)*15%).
З огляду викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що протиправне рішення відповідача від 21.09.2022 про віднесення позивача до переліку учасників ринку, які набули статусу "Дефолтний" призвело до того, що позивач зазнав майнової шкоди (збитків) у вигляді сплати на користь Відокремленому підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" штрафу в розмірі 280 972,80 грн, у зв'язку з набуттям такого статусу.
Отже, доведеним є факт завдання відповідачем позивачу збитків у вигляді вимушеної сплати останнім на користь свого контрагента штрафу у розмірі 280 972,80 грн та безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, яка її завдала, а відтак, правомірним є задоволення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 13.01.2025 у справі №910/13509/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова