іменем України
07 травня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/12869/24
Головуючий у першій інстанції - Рахманкулова І. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/510/25
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді - Шарапової О.Є.,
суддів - Євстафієва О.К., Скрипки А.А.,
за участю секретаря - Шапко В.М.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .
Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 січня 2025 року, повний текст складено 17 січня 2025 року, суддя Рахманкулова І.П., місце постановлення рішення - м.Чернігів.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що він є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2024 року шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано. 02 вересня 2024 року ОСОБА_2 знято з реєстрації у вказаній квартирі за його заявою, як власника квартири. Проте, вже тривалий час (більше 2,5 років) колишня дружина позивача зі своєю матір'ю - ОСОБА_3 без погодження із власником неправомірно проживають у спірній квартирі. На неодноразові вимоги позивача звільнити його квартиру відповідачі ніяк не реагують, житло не звільняють.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
В апеляційній скарзі на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 січня 2025 року ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог, також відмовити ОСОБА_2 у стягненні на її користь витрат на професійну правничу допомогу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що адвокат відповідача не надала ордер адвоката по справі та копію свого свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, проте суд не перевірив повноваження адвоката на представництво інтересів у суді, а отже поданий адвокатом Якубою Г.О. відзив на позовну заяву, датований 08.10.2024, не повинен був бути взятий судом до уваги як процесуальний документ. Таким чином судом було порушено принцип процесуальної рівноправності сторін та принцип змагальності.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає незаконним зазначати в якості належного доказу про наявність в провадженні Деснянського районного суду міста Чернігова справи №750/16126/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в тому числі спірної квартири, оскільки інформація про це сторонами не заявлялась і відповідні письмові докази не надавались.
Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу суду на той факт, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована в Житомирській області, що підтверджено відповідними письмовими доказами, а проживає у спірній квартирі.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що факт його не проживання у спірній квартирі не є підставою для втрати ним права власності на неї чи зняття його з реєстрації, а також створення заборон і перешкод відповідачами в користуванні його квартирою.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні докази, які підтверджують факт, що він одноособово є власником спірної квартири. Крім того, за його заявою, як власника квартири було знято з реєстрації в спірній квартири відповідача ОСОБА_2 . Дане рішення органу реєстрації, в даному випадку Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, не було оскаржено відповідачкою в судовому порядку.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що факт придбання одним із подружжя майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.
Особа, яка подала апеляційну скаргу не погоджується і з розміром стягнутих витрат на професійну правничу допомогу, оскільки стороною відповідача не надано розрахунку таких витрат, також відсутній акт приймання-передачі наданих послуг.
ОСОБА_2 у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16.01.2025 залишити без змін. Стягнути з позивача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 250 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено наступні обставини та факти.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 липня 1999 року, який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2024 року у справі № 750/2969/24 було розірвано (а.с.13-14).
На підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради № 4 від 23 січня 2006 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11, 12).
Згідно з Витягу з реєстру територіальної громади від 02 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 12 липня 2007 року по 02 вересня 2024 року. Її знято з реєстрації за заявою власника житла ОСОБА_1 (а.с.15).
23 серпня 2024 року ОСОБА_1 на адреси ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надіслав Листи-попередження про виселення (звільнення) квартири (а.с. 19, 20).
Також судом встановлено, що у провадженні Деснянського районного суду м. Чернігова перебуває справа № 750/16126/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якій заявлено вимогу про поділ квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з статтею 47 Конституції України кожен має право на житло.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 355 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем презумпцію спільності права власності подружжя не спростовано, жодних доказів того, що він є одноосібним власником спірної квартири, суду не надано, крім того позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав з боку відповідачів.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які узгоджуються з приписами законодавства та матеріалами справи.
Доволди апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки в ході апеляційного розгляду сторони визнали, що в період шлюбу спірна квартира набута у власність внаслідок інвестування коштів у новобудову.
Оформлення правовстановлюючого документа на одного із подружжя не є беззаперечним доказом того, що спірна квартира є особистою власністю лише одного із подружжя; позивачем не надано доказів того, що спірне нерухоме майно є його особистою власністю та доказів того, що на час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_3 проживала у спірній квартирі.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 17 250 грн, заявлені у відзиві на апеляційну скаргу, то дане клопотання було вирішено судом першої інстанції на підставі наданих документально-підтверджуючих доказах. Судом вірно визначено розмір, який підлягав стягненню з врахуванням складності справи, обсягу наданих послуг.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Головуюча: Судді: