Справа №592/15105/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/32/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Іменем України
28 квітня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/15105/24 за апеляційною скаргою представника заявниці ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2024 про залишення без задоволення скарги на бездіяльність службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
установила:
В поданій апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою зобов'язати службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону внести відомості до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_7 від 27.07.2024 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, надати заявниці витяг з ЄРДР, визнати ОСОБА_7 потерпілою в кримінальному провадженні та вручити їй пам'ятку про права та обов'язки, оскільки відомості за фактом смерті її сина безпідставно були внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 270 КК, наявний в матеріалах провадження висновок щодо причин смерті містить ряд розбіжностей. Крім того, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність ОСОБА_7 та його відсутність, без їх належного повідомлення, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Строк на апеляційне оскарження пропустив з поважних причин.
11.09.2024 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла скарга представника заявниці ОСОБА_9 , в якій він просив внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 27.07.2024 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, зобов'язати службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надати їй витяг з ЄРДР, визнати ОСОБА_7 потерпілою в кримінальному провадженні та вручити їй пам'ятку про права та обов'язки.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2024 вказана скарга ОСОБА_9 була залишена без задоволення. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що із повідомлених у заяві відомостей та доданих до скарги матеріалів не встановлено об'єктивних даних та достатніх обставин, які б могли свідчити про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_10 і представника заявниці надійшли письмові заяви про розгляд провадження у їх відсутність, а від заявниці ОСОБА_7 будь-яких клопотань, у тому числі і щодо забезпечення її безпосередньої участі в судовому засіданні до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно п. 3 ч. 2 і ч. 3 ст. 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такою особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскільки розгляд скарги представника заявниці відбувся 18.09.2024 без участі сторін, копію ухвали ОСОБА_9 отримав 07.10.2024, а 08.10.2024 вже звернувся з апеляційною скаргою, тому колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зокрема, відповідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а згідно ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК), а зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, крім іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ч. 1 ст. 7 КПК).
Під час кримінального провадження слідчий суддя, прокурор, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 1, 6 ст. 9 КПК).
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК, а судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, серед іншого, заявником.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР; досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з МВС України, СБУ, НАБУ, ДБР, органом БЕБ України; слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 1, 4, 7 ст. 214 КПК).
Приписи вказаної норми КПК дійсно носять імперативний характер, тобто не підлягають широкому тлумаченню та будь-які виключення з них не допускаються, але за певних умов, а саме, окрім того, що зміст зазначеної норми процесуального закону не передбачає обов'язку слідчого, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ним заяви, зокрема й ті, що фактично не містять у собі відомостей про склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого чинним законом України про кримінальну відповідальність, оскільки ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого КК. При цьому згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. При цьому необхідно враховувати, як зазначалось вище, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви чи повідомлення фізичних чи юридичних осіб, які надходять до органів досудового розслідування чи прокуратури, а лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 27.07.2024 ОСОБА_7 звернулась до Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону із заявою, в якій просила внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, на підставі ст. 214 КПК, надавши їй витяг з ЄРДР, залучивши її до провадження як потерпілу, вручивши відповідну пам'ятку про права і обов'язки.
Вказана вище заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР внесена не була.
Висновок слідчого судді суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_7 не містить відомостей про кримінальне правопорушення не у повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином не умотивований та не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону і закону України про кримінальну відповідальність, оскільки первинний аналіз змісту письмової заяви ОСОБА_7 дає підстави стверджувати, що вона адресована уповноваженій на внесення відомостей до ЄРДР особі компетентного органу, містить викладення обставин (час, місце, учасники подій, наслідки тощо), які, на її думку, вказують на вчинення певними особами тяжкого діяння, за яке КК встановлена кримінальна відповідальність, а також заява містить посилання на попередню правову кваліфікацію цього кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК.
Так, заявниця прямо вказує у своїй заяві про те, що 02.03.2024 під час пожежі в житловому будинку по АДРЕСА_1 загинув її син - військовослужбовець прикордонної служби ОСОБА_11 . Відомості за вказаним фактом 03.03.2024 були внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 270 КК. В ході досудового розслідування було проведено ряд експертиз, які на її думку містять ряд суперечностей щодо причини смерті її сина. Також в своїй заяві ОСОБА_7 вказала про відомий їй існуючий постійний конфлікт між її сином та його військовим керівництвом, оскільки останній був обмежено придатним за станом здоров'я і не міг отримувати фізичні навантаження, а також про звільнення командира прикордонного загону після цього випадку, якому можуть бути відомі дійсні обставини смерті її сина.
Колегія вважає, що зазначених в письмовій заяві ОСОБА_7 даних достатньо для внесення відомостей до ЄРДР та їх подальшої детальної перевірки в процесуальному порядку в межах досудового провадження, що було залишено поза увагою слідчим суддею суду першої інстанції.
Що стосується доводів апеляційної скарги про зобов'язання прокурора прийняти рішення про визнання ОСОБА_7 потерпілою відповідно ст. 55 КПК, то враховуючи положення ст. 36, 40, 40-1 КПК вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача чи прокурора і повинно вирішуватись вже після внесення відомостей до ЄРДР особою, в провадженні якої буде знаходитись кримінальна справа, тому ці доводи задоволенню не підлягають.
Відповідно ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК), а істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження (ч. 1 ст. 412 КПК), тому рішення слідчого судді суду першої інстанції підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Після скасування ухвали слідчого судді колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення відповідно ст. 214 КПК за заявою ОСОБА_7 , задовольнивши таким чином апеляційну скаргу частково.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
постановила:
Поновити представнику заявника ОСОБА_12 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2024.
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2024 про залишення без задоволення скарги представника заявника ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу.
Зобов'язати уповноважену особу Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в порядку ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_13 від 27.07.2024, розпочати досудове розслідування, про що повідомити заявницю, надавши їй витяг з ЄРДР.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4