Справа №592/3210/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/201/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Іменем України
29 квітня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/3210/25 за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.03.2025 про залишення без задоволення скарги на бездіяльність службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
установила:
В поданій апеляційній скарзі заявник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою визнати протиправними дії прокурорів Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за його заявою від 12.01.2025, оскільки ним вказані об'єктивні дані, які свідчать про ознаки злочину, та надано докази на їх підтвердження, що є достатнім для внесення відомостей до ЄРДР, враховуючи імперативність ч. 1 ст. 214 КПК і обов'язок слідчого, прокурора внести відомості до ЄРДР на підставі отриманої заяви.
27.02.2025 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла скарга ОСОБА_8 , в якій просив внести відомості до ЄРДР за його заявою від 12.01.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126, 139, 146, 364, 367, 425 КК, і розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.03.2025 вказана скарга ОСОБА_8 була залишена без задоволення. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що з повідомлених у заяві відомостей та доданих до скарги матеріалів не встановлено об'єктивних даних та достатніх обставин, які б могли свідчити про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_9 і заявника ОСОБА_8 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд без участі сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зокрема, під час кримінального провадження слідчий суддя, прокурор, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 1, 6 ст. 9 КПК). Тобто, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, крім іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ч. 1 ст. 7 КПК).
Відповідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а згідно ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК, а судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, серед іншого, заявником.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР; досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з МВС України, СБУ, НАБУ, ДБР, органом БЕБ України; слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 1, 4, 7 ст. 214 КПК).
Приписи вказаної норми КПК дійсно носять імперативний характер, тобто не підлягають широкому тлумаченню та будь-які виключення з них не допускаються, але за певних умов, а саме, окрім того, що зміст зазначеної норми процесуального закону не передбачає обов'язку слідчого, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ним заяви, зокрема й ті, що фактично не містять у собі відомостей про склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого чинним законом України про кримінальну відповідальність, оскільки ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого КК. При цьому згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. При цьому необхідно враховувати, як зазначалось вище, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви чи повідомлення фізичних чи юридичних осіб, які надходять до органів досудового розслідування чи прокуратури, а лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (м. Київ) із заявою від 12.01.2025 про внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126, 139, 146 364, 367, 425 КК.
Вказана вище заява ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР внесена не була, а листом Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 17.02.2025 № 1152вих-25 ОСОБА_8 повідомлено, що його заява та додані до неї документи не містять об'єктивних даних, які б підтверджували реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Висновки слідчого судді суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_8 не містить відомостей про кримінальне правопорушення не у повній мірі відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином не умотивовані та не грунтуються на вимогах кримінального процесуального закону і закону України про кримінальну відповідальність, оскільки первинний аналіз змісту письмової заяви ОСОБА_8 дає підстави стверджувати, що вона адресована уповноваженій на внесення відомостей до ЄРДР особі компетентного органу, містить викладення обставин (час, місце, учасники подій, наслідки тощо), які, на його думку, вказують на вчинення певними службовими особами діянь, за які КК встановлена кримінальна відповідальність, а також заява містить посилання на попередню правову кваліфікацію цих кримінальних правопорушень за ст. 126, 139, 146 364, 367, 425 КК.
Колегія вважає, що зазначених в заяві ОСОБА_8 даних достатньо для внесення відомостей до ЄРДР та їх подальшої детальної перевірки в процесуальному порядку в межах досудового провадження.
Що стосується доводів ОСОБА_8 про зобов'язання прокурора прийняти рішення про визнання його потерпілим відповідно ст. 55 КПК, то враховуючи положення ст. 36, 40, 40-1 КПК вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача чи прокурора і повинно вирішуватись вже після внесення відомостей до ЄРДР особою, в провадженні якої буде знаходитись кримінальна справа, тому його скарга до суду в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК), а істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження (ч. 1 ст. 412 КПК), тому оскаржене рішення слідчого судді суду першої інстанції підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Після скасування ухвали слідчого судді колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 відповідно ст. 214 КПК, задовольнивши таким чином апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.03.2025 про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу.
Скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в порядку ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_10 від 12.01.2025, розпочати досудове розслідування, про що повідомити ОСОБА_6 та надати йому витяг з ЄРДР.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4