Провадження №2-а/748/18/25
Єдиний унікальний № 748/809/25
07 травня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого судді Хоменко Л.В.,
секретаря Базарної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Адвокат Помаз А.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 4150950 від 26 травня 2024 року, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області Шкінь Р.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 лютого 2025 року поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області Шкінь Р.В. була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає, що постанова складена з порушенням норм чинного законодавства, є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки доказів підтверджуючих той факт, що саме позивач керував транспортним засобом та порушив Правила дорожнього руху матеріали справи не містять, а тому відсутня його вина у скоєнні цього правопорушення. Крім того зазначає, що оскаржувана постанова не містить доказу щодо розміщення на зазначеному відрізку дороги дорожнього знаку « 5.70», окрім того вимірювання швидкості руху у порушення ст. 40 ЗУ « Про національну поліцію» проведено у ручному режимі та у місці, яке не обладнане дорожнім знаком «5.70» .
Ухвалою судді від 24 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
11 квітня 2025 року від представника УПП в Чернігівській області Ніколаєць О.В. надійшов відзив на позов, у якому вона просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає постанову обґрунтованою та такою, що винесена відповідно до норм чинного законодавства, на підставі відповідних доказів та уповноваженою на те посадовою особою.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 КАС України).
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, органам Національної поліції підвідомчий розгляд справ про адміністративні порушення за ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 258 цього Кодексу протокол не складається, в тому числі, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Тож, постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77).
Як встановлено, 26 лютого 2025 року поліцейським УПП в Чернігівській області Шкінь Р.В. було винесено постанову серії ЕНА № 4150950 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 340 грн., зі змісту якої вбачається, що 26 лютого 2025 року о 08:42:46 с. Рівнопілля траса М01 167 км ОСОБА_1 , керуючи ТЗ на ділянці а/д м-01 в с.Рівнопілля,167 км., що позначений дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 101 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 TC008431 чим порушив п.12.4 ПДР- Порушення швидкісного режиму в населених пунктах, ст.121 ч.1 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.6-7).
Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008431), відео з якого є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Рівнопілля Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка про що міститься у верхній частині фотографії з приладу, яка є додатком до відзиву, де зазначено, що правопорушення вчинено за адресою: 167 км а/д М-01 «Київ-Чернігів-Н.Яриловичі» в с. Рівнопілля (а/д М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі с. Рівнопілля, 167 км).
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, підтверджено експертним висновком виданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України № 04/05/02-3560 від 24 грудня 2020 року.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31953, виданого ДГІ «Укрметртестстандарт» від 06 листопада 2024 року та чинного до 06 листопада 2025 року лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № ТС008431 є придатним до застосування.
Крім того, проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08 лютого 2016 року № 193, така повірка може бути проведена лише після закінчення строку дії сертифікати перевірки типу.
Згідно інструкції по експлуатації та свідоцтва про повірку вимірювач TruCAM II можна використовувати у ручному режимі. Отже, лазерний вимірювач TruCam є саме до ручним вимірювачем швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Правомірність використання приладу TruCam саме в ручному режимі підтверджується листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49, відповідно до якого лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання.
Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови стороною відповідача до відзиву додано DVD-диск з відеозаписом з приладу LTI 20/20 TruCam II №TC008431, відеозаписом з відеореєстратора встановленому в службовому автомобілі та з бодікамери поліцейського.
Так, з дослідженого відеозапису з приладу LTI 20/20 TruCam II №TC008431 вбачається, що автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 101 км/год, тобто з перевищенням дозволеної швидкості руху в населиному пункті на 51 км/год. На фото і відео видно як червона позначка фіксується на автомобілі позивача на відстані 389,2м, вимірюючи швидкість руху. Крім того, інших транспортних засобів, ані попереду, ані позаду автомобіля під керуванням позивача не було. Автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 різко збавляє швидкість руху та зупиняє транспортний засіб. Патрульні поліцейські підёїжджають до автомобіля марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , троє чоловіків, які перебували в автомобілі, виходять з транспортного засобу.
Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що він не керував транспортним засобом, а водій, що був за кермом, побіг в невідомому напрямку, оскільки вони спростовуються дослідженим судом відеозаписом з камери, яка встановлена в службовому автомобілі, яким зафіксовано, що саме з місця водія виходить ОСОБА_1 і до якого одразу підходить поліцейський. ОСОБА_1 на місці події почав повідомляти поліцейським, що не він керував транспортним засобом, а водій, що був за кермом, побіг в невідомому напрямку. Відеозаписом в повному обсязі спростовується твердження позивача, що дісний водій автомобіля марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 покинув місце події, оскільки автомобіль постійно перебуває в зоні оглядовості камери відеореєстратора, яким не зафіксовано, щоб хтось вибігав з автомобіля з місця водія, натомість видно, як саме ОСОБА_1 (одягнений в куртку зеленого кольору) виходить з місця водія та обходить автомобіль позаду.
На підставі досліджених доказів, версію позивача, що транспортним засобом він не керував, а керувала інша особа, суд сприймає як захисну версію, яка спростована дослідженими судом доказами.
Крім того, з переглянутого судом відеозапису вбачається, що поліцейський дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повідомив суть вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 268 КУпАП ознайомив водія із правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та жодним чином не перешкоджав водієві у реалізації вказаних прав. Роз'яснення змісту ст. 268 КУпАП та ст. 289 КУпАП підтверджується підписом позивача у п.8 оскаржуваної постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1091 внесено до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, зміни, в тому числі до розділу 33.
Дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» є обов'язковим лише при фіксації правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі (камер автофіксації), про що зазначено у п. 5 Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 р. № 833, зміст якого наступний: «Інформування учасників дорожнього руху про фіксацію (фотозйомку або відеозапис) фактів адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стаціонарними технічними засобами (приладами контролю) здійснюється не пізніше початку роботи таких технічних засобів (приладів контролю) на визначених місцях (ділянках вулично-дорожньої мережі) шляхом установлення відповідних дорожніх знаків на вулично-дорожній мережі, а також шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.
Пункт 14.7.67 Національного стандарту України ДСТУ 4100-2021 визначає, що дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» застосовують для позначення ділянок доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Для зазначення довжини ділянки дороги, на якій можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів, знак 5.76 застосовують із табличкою 7.2.1. Дозволено довжину ділянки зазначати у нижній частині знака 5.76.
Встановлення даного дорожнього знаку 5.76 перед використанням приладу TruCAM має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов'язковість їх встановлення.
Наявність, дорожнього знаку 5.76 з табличкою 7.2.1 «Зона дії» (12 км) на км 166+000 (ліворуч та праворуч) та на 177+950 (ліворуч та праворуч) дороги (М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі) підтверджується довідкою начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Чернігівській області ДПП Воронова О. та картою-схемою на якій маються зображення дорожніх знаків на автодорозі М-01.
Крім того, наказом Департаменту патрульної поліції № 794 від 18 квітня 2023 року затверджено перелік ділянок автомобільних доріг на яких швидкість руху транспортних засобів контролюється за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCam. Відповідно до додатку, на а/д М-01 «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі» (166-176км) проводиться вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam.
Слід зазначити, що наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов'язку виконувати вимоги ПДР щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
В справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підстави для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. В даному випадку, пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Однак суд не є засобом для сторін та не толерує зловживання правами.
Отже, системний аналіз вищевказаних обставин та норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те що, поліцейський взводу №2 роти № З БУПП в Чернігівській області ДПП Шкінь Р.В., під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесення постанови серії ЕНА № 4150950 від 26 лютого 2025 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову та залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, у разі відмови у позові, покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 77, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 4150950 від 26 травня 2024 року, винесеної поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області Шкінь Р.В. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресо: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3).
Суддя Хоменко Л.В.