Провадження № 1-кп/742/416/25
Єдиний унікальний № 742/1976/25
Іменем України
06 травня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12024270330000742 від 27.07.2024 по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.189 КК України,-
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , представник потепілої ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , -
Стрілець-санітар другого відділення третього взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу магазину «Акваріум», розташованого за адресою: м. Прилуки, вул. Костянтинівська, буд. 199, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше початку травня 2024 року, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення за рахунок чужого майна шляхом вимагання, під приводом нібито проведення комплексу оперативно-профілактичних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Прилуцького району, вступив у злочинну змову з особою 1, стосовно якої до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024270330000509, яка розробила відповідний план скоєння злочину для досягнення поставленої мети та психологічного впливу на потерпілу.
Реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, 07.05.2024 близько 11.00 год., особа 1, стосовно якої до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№12024270330000509, за попередньою змовою з солдатом ОСОБА_3 , прибули до території домогосподарства потерпілої ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, особа 1, стосовно якої до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024270330000509, залишилась в автомобілі, в той час як солдат ОСОБА_3 , будучи одягненими в однострій Збройних Сил України, зайшов на територію домогосподарства потерпілої ОСОБА_8 , де під чає розмови з останньою, відрекомендувавшись працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомивши, що її чоловік ОСОБА_5 перебуває у розшуку, створив для потерпілої критичні психологічні умови для прийняття відповідних рішень.
Так, з метою досягнення цілі щодо вимагання чужого майна солдат ОСОБА_3 став висловлювати погрози із застосування обмежувальних прав відносно ОСОБА_8 та її родичів, шляхом заходів примусу, передбачених до порушників законодавства щодо мобілізації, у вигляді обмеження права пересування, примусової доставки до ТЦК, внесенням до реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_5 у розшуку.
Створивши своїми діями психологічний тиск на потерпілу та залякавши її, солдат ОСОБА_3 висунув незаконну вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США (що складає 118 068,3 грн згідно офіційного курсу НБУ на 07.05.2024), на що ОСОБА_8 реально сприймаючи незаконні погрози, перебуваючи під психологічним впливом та усвідомлюючи, що у разі відмови виконати незаконні вимоги солдата ОСОБА_3 відносно її та чоловіка ОСОБА_5 будуть застосовані обмежувальні права та свободи у вільному пересуванні, зустрічі і спілкуванні, внесення стосовно її чоловіка до реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» відомостей про перебування у розшуку, надала усну згоду та передала солдату ОСОБА_3 грошові кошти в сумі: 10 000 грн., 1200 доларів СІІІА (згідно курсу НБУ станом на 07.05.2024 за 1 долар США становить 39,3561 грн., а 1200 доларів США становить 47 227,32 грн.) та 500 Євро (згідно курсу НБУ станом на 07.05.2024 за 1 Євро становить 42,3983 грн., а 500 Євро становить 21 199,15 грн.).
Після отримання грошей солдат ОСОБА_3 залишив територію подвір'я, вказавши потерпілій, що вона має знайти додатково грошові кошти у сумі 50 000 грн. для повного розрахунку.
Продовжуючи свою злочинну діяльність солдат ОСОБА_3 спільно з особою 1, стосовно якої до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024270330000509, з мобільного терміналу останнього, з метою залякування почав телефонувати на мобільний телефон НОМЕР_1 потерпілої ОСОБА_8 , представляючись як працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимагаючи передачі грошових коштів. З цією метою 06.06.2024 солдат ОСОБА_3 , реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, з погрозою застосування обмежувальних прав, свобод її та її родичів, близько 10.00 год. разом з особою 1, стосовно якої до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024270330000509, прибув до території домогосподарства потерпілої ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого, використовуючи психологічний стан потерпілої ОСОБА_8 , шляхом вимагання отримали другу частину грошових коштів в сумі 40 000 гривень.
В результаті злочинних дій солдата ОСОБА_3 та особи І, стосовно якої до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№12024270330000509, потерпілій ОСОБА_8 спричинено майнову шкоду на загальну суму 1 18426,47 грн.
Дії, ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.189 КК України, як вимагання, а саме вимога передачі чужого майна, з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів близьких родичів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та детально розповів про обставини його скоєння.
Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і обвинуваченим. Учасникам процессу роз"яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України , як вимагання, а саме вимога передачі чужого майна, з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів близьких родичів, вчинене за попередньою змовою групою осіб .
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує визнання вини , щире каяття у вчиненому ним злочині , активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування завданих збитків і визнає дані обставини такими, що пом'якшують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому , судом не встановлено.
При цьому суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких , особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, посередню характеристику з місця проживання , має постійне місце проживання, не перебуває на обліку «Прилуцького неврологічного диспансеру» та в лікаря психіатра, позицію потерпілої , яка претензій до обвинуваченої не має в зв'язку з добровільним відшкодуванням збитків, проходить військову службу в ЗСУ та задіяних для виконання бойових завдань.
Беручи до уваги вище викладені обставини, наявність декількох обставин, які значно пом'якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо при застосуванні покарання в межах санкцій ч.2 ст.189 із застосуванням статті 69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 189 КК України.
Крім цього, відповідно до ст. 58 КК України, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є військовослужбовцем , за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, вік та стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає за можливе замінити покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців із відрахуванням 20 відсотків із суми грошового забезпечення в дохід Держави.
Cаме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 189 КК України та із застосуванням статті 69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки.
На підставі ст. 58 КК України покарання, призначене ОСОБА_3 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки замінити на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави.
Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Строк відбування покарання рахувати з дати першого відрахування із суми грошового забезпечення в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1