Справа №751/3204/25
Провадження №3/751/1271/25
06 травня 2025 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,
при секретаріОвдій О.М.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП -
02.04.2025 р. о 15 год. 37 хв. в м. Чернігові по вул. Кримська, 119 водій ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за скоєння правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом «AUDIA6» /д.н.з. НОМЕР_1 / в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Драгер ARHK, результат огляду позитивний 1.11 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про час там місце розгляду справи, не з'явився.Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
За таких обставин та з огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, за результатом вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який будучи обізнаним, що відносно нього 02.04.2025р.складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що має наслідком притягнення до відповідальності, згідно норм передбачених КУпАП і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжив, письмових заперечень проти протоколу не подав.
Враховуючи вище викладене, суд вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, та уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення проти безпеки дорожнього руху.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.9А ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом адміністративного правопорушення, відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП є дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи позицію ОСОБА_1 в частині не оспорювання перебування в стані алкогольного сп'яніння, визначеного за допомогою приладу Драгер ARHK-0087, яка співвідноситься з його поясненнями на місці зупинки транспортного засобу та підтверджується матеріалами відеофіксації, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Жодних заперечень з приводу достовірності отриманих результатів за результатами його огляду з застосуванням технічного приладу Драгер ARHK-0087 ОСОБА_1 не висловлював, що підтверджується підписом водія в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а.с.4/.
Щодо заперечень факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, то необхідно зазначити наступне.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
За пунктом 1.10 ПДР водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
В силу положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Суд в конкретному випадку особливо звертає увагу на відеозапис з відео-реєстратору поліцейського, що є засобом об'єктивного контролю, оскільки не залежить від суб'єктивного сприйняття кожного з учасників події, і є достатнім доказом для прийняття несуперечливого рішення по справі.
Згідно відеозапису з портативного відео-реєстратора вбачається, що інспектори поліції на автомобілі тривалий час з проблисковими маячками червоного та синього кольору та із спеціальним звуковим сигналом переслідували автомобіль «AUDIA6» /д.н.з. НОМЕР_1 / під керуванням ОСОБА_1 , який на великій швидкості рухався попереду. Через деякий час на відеозаписі було видно значне задимлення попереду і вже потім було помітно автомобіль, який зупинився, оскільки було пошкоджено колесо автомобіля, сам ОСОБА_1 просто йшов по вулиці.
Під час перевірки працівником поліції документів та спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які в подальшому стали підставою для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 ARНК-0087, результат позитивний - 1,11 ‰.
На вказаному відеозаписі безперервно зафіксовано як процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, так і поетапне складання працівниками поліції адміністративного протоколу.
Жодних заперечень з приводу достовірності отриманих результатів під час проведення огляду із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6820 ARРК-0087 ОСОБА_1 не висловлював. Єдиним запереченням було оспорювання факту керування транспортним засобом. Протягом довгого часу ОСОБА_1 наполягав на тому, що він не керував автомобілем і взагалі заперечував належність йому вказаного автомобіля. Однак в подальшому, ОСОБА_1 відкрив дверцята автомобіля і дістав звідти документи та телефон.
На виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП, інспектором поліції було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколів, однак останній у відповідній графі зазначив, що «був пішоходом».
Вказані обставини, а саме результати огляду на місці зупинки, свідчать про те, що поліцейськими вірно визначено наявність ознак алкогольного сп'яніння та підставно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсутність помилки у візуальному визначенні працівником поліції ознак такого сп'яніння у водія та будь-якого упередженого ставлення до нього.
Натомість ОСОБА_1 під час проведення огляду та складання протоколу заперечував факт керування автомобілем і спочатку навіть факт належності йому вказаного автомобіля. Суд вважає, що усвідомлення ним можливого виявлення працівниками поліції факту перебування в стані алкогольного сп'яніння і обумовлювало вибір такої поведінки з метою припинення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 про не здійснення керування транспортним засобом спростовуються сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288740, який узгоджуєтьсяз відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Окрім того, на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.04.2025 р.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.2.9А ПДР, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, у справі не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.
При визначенні виду стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ч.3 ст.130 КУпАП, є найбільш тяжкими порушеннями у сфері безпеки дорожнього руху.Санкцією ч.3 ст.130 КУпАП передбачено конфіскацію транспортного засобу, що обумовлено саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 упродовж року піддавався адміністративним стягненням за порушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: 06 червня 2024 року постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова визнано винним за ч.5ст. 126 та ч.1 ст. 130, 29 жовтня 2024 року постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова визнано винним за ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, раніше на ОСОБА_1 вже багаторазово накладались стягнення у вигляді штрафу, однак вони не забезпечили виховного впливу, натомість останній продовжив вчиняти аналогічні правопорушення, які за своїм характером відрізняються підвищеною небезпечністю, оскільки можуть призвести в т.ч. і до тяжких наслідків для інших осіб.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції даної статті.
Санкцією ст.130 ч.3 КУпАП також передбачено конфіскацію транспортного засобу.
Враховуючи, що автомобіль «AUDIA6» /д.н.з. НОМЕР_1 /, яким здійснював керування ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 , конфіскацію транспортного засобу судом застосовано бути не може.
Суд також звертає увагу, що позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Суд вважає, що систематичність порушень ОСОБА_1 Правил дорожнього руху свідчить про ухилення останнього від виконання судового рішення, що є однією з форм невиконання судового рішення, як підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст.23, 33, 36, 40-1, ч.3 ст.130, ст.283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000 /п'ятдесят одна тисяча / грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. судового збору.
Копію матеріалів адміністративної справи та постанови суду направити до Чернігівської окружної прокуратури для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України.
Про прийняте рішення повідомити Новозаводський районний суд міста Чернігова у строки та в порядку, встановленими КПК України.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов